Рішення № 87964974, 19.02.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1276/19

Номер провадження 2/373/49/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретаря судових засідань Литвишко В.М.,

представника позивача Стефківського В.І.

представника відповідача Мамедової І.Р .

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача адвокат Стефківський В.І. звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь позивача 102800,00 гривень страхового відшкодування понесених витрат на лікування; 44676,00 гривень страхового відшкодування, пов`язаного з стійкою стратою працездатності; 7373,80 гривень, як страхове відшкодування, пов`язане із заподіяною моральною шкодою.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, з врахуванням уточненої суми, в розмірі 15000 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.07.2018 близько 18:00 на автодорозі с.Світанок - с.Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницького району Київської області відбулася ДТП за участю автомобіля «Renault Magnum 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та мотоцикла «ІЖ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а пасажир мотоцикла - позивач по справі, отримав тяжкі тілесні ушкодження. Кримінальне провадження №1201811000000444 від 20.07.2018 закрито у зв`язку із смертю підозрюваного ОСОБА_4 17.07.2019 ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Magnum 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що така відповідальність водія вказаного автомобіля не настала.

На придбання ліків в зв`язку з лікуванням позивача після ДТП було потрачено 102800,00 гривень, які він просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач отримав 3 групу інвалідності внаслідок ДТП, а тому вважає, що стягненню підлягає 44676,00 гривень відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою його працездатності, що становить 12 мінімальних заробітних плат на дату настання страхового випадку. Також, виходячи із розміру суми страхової виплати за шкоду, завдану здоров`ю, просить стягнути п`ять її відсотків, як моральну шкоду, що становить 7373,80 гривень.

27.08.2019 на адресу суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Мамедова І.Р. позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що випадок, що стався 19.07.2018 за участю позивача, не є страховим, а також, враховуючи наявність підстав, що виключають обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування, вважає позовні вимоги безпідставними. Крім того, зазначила, що страховик у цій справі є неналежним відповідачем.

03.09.2019 представником позивача адвокатом Стефківським В.І. надано суду відповідь на відзив, в якому він посилається на ч.2 ст.1188 ЦК України, в якій зазначено, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. ОСОБА_2 , який є пасажиром, завдано шкоди здоров`ю внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а тому відповідальність за завдану шкоду його здоров`ю настає незалежно від вини водіїв джерел підвищеної небезпеки.

26.09.2019 до суду надійшли письмові пояснення ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», в яких представник Мамедова І.Р. висловила думку про те, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є правомірною та такою, що відповідає нормам спеціального Закону - «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а норми ст.ст.1166, 1188, 1190 ЦК України стосуються лише осіб, які спільно заподіяли шкоду, а не страхових компаній, для яких основним є спеціальний Закон.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Представник позивача Стефківський В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Мамедова І.Р. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні повністю.

Представник третьої особи МТСБ України та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, ніяких клопотань чи заяв щодо розгляду справи суду не надали. Про місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Судом встановлено наступні обставини:

Відповідно до копії постанови про закриття кримінального провадження, винесеної прокуратурою Київської області від 27.02.2019 кримінальне провадження №1201811000000444 від 20.07.2018 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КК України у зв`язку із смертю підозрюваного ОСОБА_4

16.04.2019 представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав на ім`я ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» дві заяви на виплату страхового відшкодування у вигляді витрат на лікування в сумі 102800,00 гривень та відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою працездатності в сумі не менше 44676,00 гривень.

Згідно з копією довідки до акту огляду МСЕК, серії АВ №1045087, від 20.11.2018 ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату.

В суді досліджено медичну документацію стосовно ОСОБА_2 , а саме копію виписки з Центру нейрохірургії, копії виписок з КОКЛ від 10.09.2018 та 21.08.2018, консультативне заключення КЗ КОР «КОКЛ» від 09.08.2018, відповідно до якого пацієнт ОСОБА_2 перебував у вказаному закладі з певними діагнозами та його загальний стан розцінювався як тяжкий. Також до матеріалів справи додано ксерокопії чеків на купівлю переліку лікарських засобів.

Відповідно до копії Полісу №АМ1938722 діючого, транспортний засіб Renault Magnum НОМЕР_5 застрахованийстраховою компанією ПрАТ «СК «Арсенал страхування», яке є діючим членом МТСБУ.

17.07.2019 ПрАТ «СК «Арсенал страхування» направило на адресу позивача та його представника ОСОБА_5 повідомлення, в якому зазначило, що причиною ДТП було порушення ПДР України водієм ОСОБА_4 , а водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості попередити настання даної ДТП, а тому його цивільно-правова відповідальність не настала. Це виключає обов`язок ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відшкодовувати заявлені збитки.

21.09.2018 ОСОБА_2 уповноважив згідно з довіреністю ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 представляти його інтереси виключно по ДТП, яка мала місце 19.07.2018 на автодорозі біля с.Світанок Київської області, та в якій пасажир мотоцикла ІЖ НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, відповідно до копії договору про надання правової допомоги від 24.07.2019, укладеного між адвокатським об`єднанням «Гранд Груп Партнерс» в особі керуючого ОСОБА_7. та ОСОБА_10 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу по стягненню відшкодування по факту ДТП, що відбулася 19.07.201, та внаслідок якої ОСОБА_2 отримав важкі тілесні ушкодження.

Згідно з копією Додатку до договору про надання правової допомоги від 24.07.2019 плата за надані адвокатом послуги на виконання Договору про надання правової допомоги становить 1500,00 гривень за 1 годину роботи.

В суді досліджено копію ордеру серії ЛВ №173519 від 25.07.2019 на надання правової допомоги ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 24.07.2019 в судах всіх інстанцій адвокатом Стефківським В.І. АО «Гранд Груп Сервіс».

Згідно з копією детального розрахунку робіт (наданих послуг) від 25.07.2019 виконаних для надання правничої допомоги щодо підготовки та подання позову про відшкодування шкоди до ПрАТ «СК «Арсенал страхування», загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 8 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг при вартості однієї нормогодини в розмірі 1500,00 гривень, становить 12000,00 гривень.

Також додано копію детального розрахунку робіт (наданих послуг) від 30.08.2019 виконаних для надання правничої допомоги щодо підготовки та подання відповіді на відзив ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на позовну заяву, загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 2 години 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг при вартості однієї нормогодини в розмірі 1500,00 гривень, становить 3000,00 гривень.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ч.1 ст.22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1. статті 24 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Статтею 26 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить, зокрема у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Згідно зі ст.26-1 цього Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Частиною 5 статті 543 ЦК України передбачено, що ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Частинами 1 - 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частини 5 та 6 цієї статті закріплюють, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з приписами ч. 7 цієї статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. П ри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1-3 ст.137 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінка аргументів учасників справи:

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню (доведенню) при вирішенні цього спору підлягають обставини заподіяння шкоди позивачеві (її наявність), протиправна поведінка відповідача, як заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина заподіювача шкоди.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 1166 ЦК України вина заподіювача шкоди презюмується, а доведення відсутності вини щодо заподіяння шкоди покладається на заподіювача шкоди.

З досліджених судом доказів вбачається, що спричинення шкоди здоров`ю позивачу відбулось у зв`язку з ДТП за участі двох транспортних засобів, одним з яких керував ОСОБА_3 , цивільно правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.

Також, вбачається, що винуватцем зазначеної ДТП є ОСОБА_4 , який керував мотоциклом, пасажиром якого був позивач.

Зважаючи на встановлені в суді обставини, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт заподіяння йому майнової шкоди у зв`язку із стійкою втратою ним працездатності внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Позивач в даному випадку є третьою особою (пасажиром), якому внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки завдано шкоду його здоров`ю, а тому відповідальність за завдану шкоду його життю настає незалежно від вини водіїв джерел підвищеної небезпеки.

Оскільки шкоду позивачеві спричинено спільними діями ОСОБА_4 , цивільна відповідальність якого не була застрахована, та ОСОБА_3 , цивільно правова відповідальність якого була застрахована відповідачем, зазначені особи мали нести солідарну відповідальність перед позивачем.

Зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, за вищенаведених обставин позивач мав право звертатись за відшкодуванням йому шкоди до страховиків обох учасників ДТП. У даному випадку це відповідач або Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до приписів ст.41 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 не була застрахована.

Отже, оскільки відбувся страховий випадок, у зв`язку з яким в ОСОБА_3 настала цивільно-правова відповідальність (незалежно від його вини), яка застрахована відповідачем, позивач мав право звертатися до відповідача із вимогою щодо відшкодування йому шкоди у межах ліміту відповідальності страховика.

Доказів виходу за межі цього ліміту заявлених позивачем сум не надано.

Також, надані позивачем докази дають підстави для висновку, що розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності ним, як потерпілим внаслідок ДТП становить 44676,00 гривень, виходячи з розміру 12 мінімальних зарплат у місячному розмірі, які встановлені Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік»в сумі 3723,00 гривень (3723х12=44676).

Заявлений позивачем розмір шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого в сумі 102800,00 гривень суд вважає недоведеним у повному обсязі.

Зокрема, позивачем не наведено відповідного розрахунку, а лише вказано, що на придбання ліків позивачем потрачено 102800 грн. Однак, з досліджених судом виписок з медичної карти стаціонарного хворого, вбачається певний перелік ліків, які були йому призначені при лікуванні. З копій та оригіналів фіскальних чеків, наданих суду на підтвердження витрат позивача на купівлю ліків, вбачається, що вони підтверджують придбання лікарських засобів з тих, що були призначені, лише на суму 5688,38 гривень.

Отже, позивачем доведено витрати на лікування на суму 5688,38 гривень.

У зв`язку з цим, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, (5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю) становить 2518,22 гривень (44676,00+ 5688,38).

Зважаючи на те, що у заяві від 03.09.2019 представник позивача зазначив, що докази про оплату позивачем наданої правової допомоги будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення судом, що відповідає приписам ст. 141 ЦПК України, вирішення питання про розподіл зазначених витрат здійснюватиметься за умов подання позивачем відповідних доказів до 26 лютого 2020 року у порядку ст. 270 ЦПК України.

За вищенаведених обставин, з огляду на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: в частині витрат на лікування - в розмірі 5688,38 гривень, відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності ним, як потерпілим внаслідок ДТП - 44676,00 гривень, моральна шкоди - 2518,22 гривень.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування понесених витрат на лікування в розмірі 5688 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн 38 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування пов`язане зі стійкою втратою працездатності в розмірі 44 676 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування пов`язане із заподіяною моральною шкодою в розмірі 2518 (дві тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн 22 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь держави судовий збір у сумі 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн 83 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування», місцезнаходження: вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322,

ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 , с.Білозір`я Черкаської області .

Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: б-р Русанівський, 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131.

Повне рішення складено 02.03.2020.

Суддя: Д. В. Свояк