Рішення № 87964678, 04.02.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8735/19

Провадження № 2/369/1751/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, посилаючись на те, що 03.05.2016 року, близько 09 год. 20 хв., ОСОБА_1 знаходячись за кермом транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Лобановського, 4-А в м. Києві. Деручи до уваги, що відповідач не перевірив перед виїздом технічно справний стан керованого транспортного засобу у результаті чого лопнуло колесо, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

16.05.2016 року постановою Солом`янського районного суду м. Києва, у справі № 760/8465/16-п, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача при експлуатації транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» згідно договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.11.2015 року № АЕ-6345209.

04.05.2016 року відповідач звернувся до Страховика із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

30.05.2016 року ОСОБА_2 , особа, яка керувала автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час настання ДТП.

31.05.2016 року представником страховика разом із вищезгаданою особою склали акт огляду транспортного засобу «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 .

14.06.2016 року ПрАТ «Київський страховий дім» сформовано ремонту калькуляцію за якою здійснено вирахування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 . За підсумками калькуляції встановлено, що сума збитків складає 15 626,09 грн. Цього ж дня ОСОБА_3 власник автомобілю «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернулася до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 14 000,00 грн.

01.07.2016 року ПрАТ «Київський страховий дім» видано наказ про перерахування страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі, що зазначений вище. Платіжним дорученням № 13189 обумовлені кошти сплачені на рахунок вказаний в заяві про виплату.

Отже, страховиком у повному обсязі та належним чином виконано свій обов`язок щодо перерахування регламентної виплати на користь особи, яка має право на його отримання унаслідок настання ДТП.

У зв`язку із цим, та на підставі положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач заявляє вимоги до Відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 000,00 грн..

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.05.2016 року, близько 09 год. 20 хв., ОСОБА_1 знаходячись за кермом транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Лобановського, 4-А в м. Києві. Деручи до уваги, що відповідач не перевірив перед виїздом технічно справний стан керованого транспортного засобу у результаті чого лопнуло колесо, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року визнано ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту ДТП 03.05.2016 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача при експлуатації транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» згідно договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.11.2015 року № АЕ-6345209.

04.05.2016 року відповідач звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

30.05.2016 року ОСОБА_2 , особа, яка керувала автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час настання ДТП.

31.05.2016 року представником страховика разом із вищезгаданою особою склали акт огляду транспортного засобу «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно Ремонтної калькуляції № 712-5918-s від 14.06.2016 року вартість ремонту автомобіля «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 15 626,09 грн.

14.06.2016 року потерпіла ОСОБА_3 звернулась до ПрАТ «Київський страховий дім» із Заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «Київський страховий дім» на підставі вказаної заяви потерпілого від 14.06.2016 року, страхового акту № 712-5918/1 від 16.11.2015 року, наказу № 712-5918/1/1 від 01.07.2016 року здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 14 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 13189 від 01.07.2016 року.

Як вбачається з постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року, відповідач порушив вимоги п.п. а, б п. 2.3 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.. 124 КУпАП.

Згідно п. 2.3. а) Правил дорожнього руху Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам ПДР.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

В ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано: Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пп. г) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 512, 514, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 6, 9, 28, 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 007,00 грн.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», Код ЄДРПОУ 39866943, місце знаходження 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, оф. 505.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.