Рішення № 87964565, 03.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2845/19

Провадження № 2-а/359/130/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Шовкуна Дмитра Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №007515 від 22.03.2019,-

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 007515 від 22 березня 2019 року. Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити (а.с. 1-10).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 22 березня 2019 р. інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Шовкун Д.В. було складено постанову про адміністративне правопорушення НК № 007515 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Зі змісту постанови, ОСОБА_1 22 березня 2019 року о 13 год. 50 хв. на а/д Київ-Чоп, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме трищіною лобового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив ДСТУ 6.8.5 та п. 31.1 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.

Позивач зазначає, що зазначена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що дійсно 22 березня 2019 року керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , та звертав увагу інспектора на той факт, що тріщина знаходиться з боку пасажирського сидіння, не в зоні дії склоочисників і не є порушенням ПДР України.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та не доведеним. Так, при розгляді справи поліцейський представився, але не надав документи, не повідомив причини зупинки, не роз`яснив права та обов`язки, не повідомив позивача про можливість відкладення справи для того щоб скористатись правовою допомогою, не виявив обставин, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, не були з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Також зазначає, що пунктом 31.4 ПДР України передбачено перелік технічних несправностей, та вимог відповідності, у разі настання яких забороняється експлуатація транспортного засобу, однак в переліку відсутня така обставина, як тріщина на вітровому склі КТЗ в зоні роботи склоочисників.

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином.

Представником відповідача направлено до суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 23-28), за змістом якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню судом. Зокрема, зазначено, що відповідач, розглядаючи справу, діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Факт скоєння правопорушення підтверджується фотокартками, що містяться на диску. Також, представник зазначає, що у позовній заяві сам ОСОБА_1 не заперечує факту наявності тріщини на вітровому склі. Просив долучити диск з фотокартками, та просив відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши заяву, відзив на адміністративний позов та письмові матеріали справи, переглянувши наданий відповідачем відеозапис, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що 22 березня 2019 р. інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Шовкун Д.В. було складено постанову про адміністративне правопорушення НК № 007515 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.11).

Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

За змістом постанови інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Київській області ДПП старший лейтенант поліції Шовкун Д.В. зазначив, що ОСОБА_1 22 березня 2019 року о 13 год. 50 хв. на а/д Київ-Чоп, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме тріщиною лобового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив ДСТУ 6.8.5 та п. 31.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Копія постанови була вручена позивачу (а.с. 11).

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ДСТУ 3649:2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» поширюються на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 1 розділу «Вимоги до інших елементів конструкції» визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Вимоги ГОСТ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови», не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.

Перелік несправностей, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється, наведений в п.31.4 ПДР України.

Відповідно до положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення серед інших про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту та правил користування засобами транспорту (частина 1 статті 121).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі, частиною першою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268КУпАП.

За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (п.5) .

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9).

Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів та розгляду справи закріплені ст. ст. 252, 278, 279 КУпАП України.

Як передбачено ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, за змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої та другою статті 258 КупАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У тому числі згідно вимог ч.6 вказаної статті, відповідно до якої постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як визначено ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 3 цієї статті постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом п.31.4 ПДР України відсутня заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності тріщін на вітровому склі.

Зокрема у п.п. «а», «в» п.31.4.7 ПДР України (інші елементи конструкції) наведений такий перелік несправностей, з якими забороняється експлуатація транспортного засобу, а саме: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

Таким чином, сам факт наявності тріщини на склі, не свідчить про те, що було обмежено оглядовість з місця водія і погіршена його прозорість.

Надані фотознімки не спростовують висновків суду, що відсутності в діях водія порушення вимог Правил дорожнього руху України.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, наявність тріщин на склі транспортного засобу позивача, не свідчить про порушення відповідачем вищенаведених вимог Правил дорожнього руху, оскільки оглядовість з місця водія не обмежена, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Будь-які докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду, відповідачем надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Пунктом 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, ч.3 ст.286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.

Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі не значаться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 74-77, 139, 241-246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №007515 від 22.03.2019 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2019 року.

Суддя І.В. Муранова-Лесів