Вирок № 87964553, 28.02.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1061/20

Провадження №1-кп/359/359/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Дячок О.Б., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Бориспільська випарна колонія №119» кримінальне провадження №12020110100000085, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-технічною освітою, відбуваючого покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)», що знаходиться: Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2018 року за ч.4 ст. 407 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з конфіскацією майна та штрафом в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим 08.11.2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року за ч.4 ст. 407 КК України, та остаточно за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2018 року за ч.4 ст. 407 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з конфіскацією майна та штрафом в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.), - під час відбування покарання у Державній установі «Бориспільська виправна колонія №119», вчинив новий умисний злочин пов`язаний з обігом наркотичних засобів.

Так, 09.01.2020 року, у першій половині дня, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 знаходився на території ДУ «БВК №119», що за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1, а саме: на господарському дворі вказаної установи, та побачив на землі паперовий згорток. Піднявши та розгорнувши вказаний згорток, ОСОБА_1 виявив, що там знаходяться кристалоподібна речовина білого кольору. Будучи особою, яка раніше вживала наркотичні засоби ОСОБА_1 зрозумів, що вказана кристалоподібна речовина білого кольору являє собою наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та подальше незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаючи властивості та способи вживання наркотичного засобу, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, поклав зазначений паперовий згорток до правої кишені своєї куртки, в яку був одягнений, чим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), без мети збуту.

09.01.2020 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було зупинено з метою перевірки оперативними працівниками ДУ «БВК № 119», в ході якої в правій кишені куртки в яку був одягнений ОСОБА_1 , виявлено та в подальшому вилучено паперовий згорток в середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору.

Згідно висновку експерта №11-2/259 від 22.01.2020 року, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, містить у своєму складі суміш наркотичного засобу, обіг якого обмежено - мета дону (фенадону) та сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу). Маса метадону (фенадону) становить 0, 082 г.

Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 « Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, обіг якого обмежено (метадон), без мети збуту, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, місця та часу скоєння злочину, ваги та виду наркотичного засобу, мети його придбання, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, просив призначити йому мінімально можливе покарання.

Показав, що в один з днів січня 2020 року, перебуваючи на господарському дворі колонії, він помітив полімерний пакетик, в якому виявив наркотичний засіб, і почав його зберігати при собі для власного вживання. Передавати його він не для кого не хотів, покази давав добровільно, без тиску з боку працівників поліції та адміністрації установи відбування покарання.

Крім допиту обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, що згідно вимог ст. 12 КК України свідчить, що указаний злочин є середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочину, оскільки останній вчинено під час відбування покарання за інші злочини, вчинені проти життя і здоров`я особи, проти власності громадян, та військові злочини, передбачені п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 407 КК України.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Обвинувачений раніше неодноразово засуджувався. Останній раз засуджено за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2018 року за ч.4 ст. 407 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з конфіскацією майна та штрафом в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).

Саме під час відбування зазначеного покарання ним і було вчинено новий умисний злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем відбування покарання не перебуває, згідно характеристики з місць позбавлення волі характеризується негативно, має сім стягнень, строк покарання рахується з 27.03.2016 року, до нього застосовано положення ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув`язнення до строку покарання з розрахунку один день за два дні відбування покарання. При цьому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., призначене ще за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року за ч.1 ст. 186 КК України, не відбув, у зв`язку з чим останній було враховано при призначенні остаточного покарання за останнім вироком суду.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Саме тому, суд вважає за доцільне, призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, обтяжуючі та пом`якшуючі покарання обставини, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 слід визначити остаточне покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України, частково приєднавши до невідбутої частини покарання нового покарання.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи становлять 1256 гривень 08 копійок, які підлягають стягненню з останнього на користь Держави України.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено, оскільки останній відбуває покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія №119».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом частково приєднання до нового покарання невідбутої частини покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2018 року, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафом в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27.03.2016 року, зарахувавши йому за правилами ч.5 ст. 72 КК України (в редакції до 21.06.2017 року), в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27.03.2016 року по 08.11.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та зарахувавши відбуті терміни покарання за попередніми вироками Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2016 року, Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року та Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2018 року, тощо.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313070106000010004; код класифікації доходів: 21081100), - процесуальні витрати в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп.

Речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері схову Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області: наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, вагою 0,082 г, та сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрамін (димедрол) вагою 0,680 г, - після набрання вироком суду законної сили, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк