Ухвала суду № 87964371, 03.03.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1333/20

Провадження № 2-о/361/94/20

03.03.2020

У Х В А Л А

03 березня 2020 року м. Бровари

Cуддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, -

встановив:

У лютому 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 та складається з: будинку з відповідними надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , земельного будинку (пай) розміром 3,76 га в КСП “Зоря”, майновий пай, який становить 0,12 відсотків майна пайового фонду підприємства КСП “Зоря”.

Дана заява підлягає залишенню без руху виходячи із наступного.

Так, згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року за № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Заявник у заяві зазначає, що звернулась до суду із заявою встановлення факту прийняття спадщини для того, щоб вільно розпоряджатися отриманим майном та захистити від незаконного визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином, заявнику необхідно вказати в заяві в якості заінтересованих осіб інших спадкоємців (якщо такі є), а також Світильнянську сільську раду Броварського району Київської області, та надати копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для направлення заінтересованим особам.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, заявник надала до заяви копії документів неналежної якості, а саме копію заповіту від 26.01.1989р., копії довідок виданих виконкомом Світильнянської сільської ради № 579, 596 та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії

КІ-ІІІ № 2097.

Крім того, у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування” справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до змісту п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 встановлено, що при вирішенні питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що в заяві зазначається, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 (ст. 185) ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Таким чином, заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини – залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків - 10 днів з дня отримання ухвали та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Радзівіл А.Г.