Ухвала суду № 87964236, 24.12.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа№373/2508/14-к

Провадження №1-кп/359/52/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Баклана В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Костенок А.М., обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Сахошко М.О., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Хоменко І.П., потерпілої ОСОБА_4 ,

під час судового розгляду з технічною фіксацією та відео фіксацією у відкритому судовому засіданні об`єднаного судового провадження за кримінальними провадженнями: №12014110240000394, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2014 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, № 42015110240000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 275 КК України, та № 42017110000000111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 272 КК України.

розглянувши клопотання потерпілої ОСОБА_4 про витребування документів проектної документації на електронних та паперових носіях,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

В ході розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні 24.12.2019 року, потерпілою ОСОБА_4 заявлено клопотання про витребування з Державного департаменту страхового фонду документації України та Північного регіонального центру страхового фонду документації копії Проектної документації на об`єкт «Будівництво АЗК по провулку 1-й Комунарський, 33, в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області» на електронних або паперових носіях. Крім того, потерпіла в клопотанні просила зобов`язати указані організації не знищувати та не видавати указаної документації власнику ТОВ «Макро Поіс Плюс».

Своє клопотання потерпіла мотивувала тим, що така документація у вказаних установах наявна у вигляді мікрофільму, що їй стало відомо з відповідей отриманих неї шляхом поштового листування. Крім того, як їй стало відомо, указана документація, що раніше знаходилась в копіях в матеріалах кримінального провадження, станом на 24.12.2019 року, відсутня, а стороні обвинувачення не відомо її місце знаходження.

Про наявність такого проекту також свідчили покази свідка ОСОБА_5 , допитаної в ході судового розгляду. Однак остання відмовилась надати свою копію указаного проекту у вигляді генерального плану забудови.

На думку потерпілої, як сторони обвинувачення, указаний доказ має істотне значення для судового розгляду даного кримінального провадження, зважаючи на його відсутність на сьогоднішній день в матеріалах кримінального провадження.

Відсутність такого документу в матеріалах кримінального провадження підтвердила також сторона захисту і прокурор.

З урахуванням викладеного потерпіла просила суд задовольнити таке клопотання в порядку ст. 93 КПК України, та витребувати відповідну копію проектної документації для її долучення та дослідження, оскільки самостійно вона такі докази отримати не може, а прокурором таке клопотання не заявлялось.

Прокурор зазначене клопотання підтримав в повному обсязі, зважаючи на відсутність в матеріалах кримінального провадження відповідного доказу. Причини його зникнення чи відсутності повідомити не зміг.

Сторона захисту вцілому не заперечували щодо дослідження такого доказу судом в ході судового розгляду, оскільки при виконанні вимог ст. 290 КПК України такий доказ їм не надавався. В той же час, захисники повідомили, що в порядку ст. 93 КПК України отримати такий документ є неможливим, зважаючи на порушення порядку, визначеного КПК України щодо отримання доказу.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження та клопотання потерпілої, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Згідно із ч. 2, 3 даної статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно до положень ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 87 КПК України закріплено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

У частині 2 ст. 93 КПК України міститься широкий обсяг повноважень сторони обвинувачення щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Так, відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини третьої указаної статті, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом їх витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок. Потерпілий має право також ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

Зазначений порядок передбачено для проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, оскільки відмова у задоволенні відповідного клопотання може бути оскаржена у встановленому порядку до слідчого судді.

В даному випадку, судом встановлено, що потерпіла стверджує про доказ, з яким остання ознайомлювалась при завершенні досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак останній відсутній в матеріалах, що були подані прокурором, та, як вказала сторона захисту - не надавався їм порядку ст. 290 КПК України. Місце знаходження указаного документу судом не встановлено.

У цьому зв`язку, суд вважає, що клопотання потерпілої є раціональним та обґрунтованим щодо необхідності отримання такого доказу також судом для його дослідження.

Зважаючи на встановлені судом обставини, а також неможливість отримання такого документу потерпілою самостійно в порядку ст. 93 КПК України, зважаючи на отримані нею відповіді, стадію розгляду кримінального провадження - судовий розгляду, та право потерпілої на заявлення відповідних клопотань в порядку, визначеному ст. 350 КПК України, суд вважає задовольнити клопотання частково, застосувавши належну процедуру отримання такого доказу, у відповідності до вимог КПК України.

З цього приводу, суд вважає за необхідне при розгляді клопотання потерпілої застосувати положення кримінального процесуального законодавства, передбачені ст.ст. 159-166 КПК України (тимчасовий доступ до речей і документів) та ст. 333 КПК України (застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження), тощо.

Так, потерпіла має право на збирання та подання суду доказів на підтвердження висунутого обвинувачення. Доказ відносно якого заявлено відповідне клопотання потерпілою, на її думку, яка підтримана державним обвинуваченням, має істотне значення для судового провадження, Самостійно даний доказ, в тому числі в порядку ст. 93 КПК України, потерпіла отримати можливості не має, зважаючи на установи в яких останній зберігається. Стадія розгляду кримінального провадження є судовий розгляд - дослідження доказів сторони обвинувачення.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч. 4 ст. 132 цього Кодексу для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Також вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 18 листа №223-559/0/4-13 від 05.04.2013 року "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження" роз`яснено, що беручи до уваги зміст положень ч. 1 ст. 86, частин 2 та 3 ст. 93 КПК, застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК.

Як встановлено судом, отримання такого доказу стороною кримінального провадження - потерпілою є неможливим без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, зазначений доказ на думку суду, може містити інформацію, що охороняється законом (відносно комерційної таємниці), у відповідності до ст. 162 КПК України.

Право ж на застосування таких заходів під час судового розгляду судом передбачено ст. 333 КПК України.

При цьому, належним заходом забезпечення кримінального провадження з урахуванням стадії судового розгляду, та з метою дотримання прав сторін провадження та їх інтересів, на думку суду, є надання окремого доручення органу досудового розслідування за місцем знаходження суду, в якому здійснюється судовий розгляд, про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до запитуваної проектної документації у вигляді мікрофільму із залученням відповідних спеціалістів для отримання її копій у паперовій та електронних формах.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу 2 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Частиною 2 ст. 333 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами.

Виходячи з положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Зазначений вище документ має суттєве значення для забезпечення повноти, всебічності та неупередженості у даному кримінальному провадженні та встановлення обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню в обов`язковому порядку.

Термін дії ухвали суду, зважаючи на складність судового провадження, наявність значної кількості святкових днів, необхідність залучення відповідних спеціалістів, суд вважає за необхідне визначити строком на два місяці, відійшовши від обмеженого діючим КПК України строку в один місяць.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне відповідне клопотання потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, шляхом надання окремого доручення органу досудового розслідування на виконання тимчасового доступу до речей і документів, а саме: мікрофільму на якому міститься Проектна документація на об`єкт «Будівництво АЗК по провулку 1-й Комунарський, 33, в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області», власником якого є ТОВ «Макро Поіс Плюс», та його вилучення шляхом перенесення на електронні та паперові носії за участю відповідних спеціалістів.

У цьому зв`язку, тимчасовий доступ слід здійснити до указаної документації, що знаходиться у володінні в Державному департаменті страхового фонду документації України (61157, м. Харків, вул. Москалівська, 139) та Північному регіональному центрі страхового фонду документації (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 3-а).

Термін дії ували суду для ефективності її виконання слід збільшити до двох місяців, тобто до 24.02.2020 року.

Виконання указаного тимчасового доступу як заходу забезпечення кримінального провадження в ході судового розгляду слід доручити Бориспільському ВП ГУ НП в Київській області за дорученням відповідним працівникам слідчим (не менше двох осіб), із наданням дозволу на залучення відповідних фахівців та спеціалістів з профілем (копіювання на паперові та електронні носії інформації, що міститься на мікрофільмі страхового фонду).

Посадових осіб організацій, володільців такої інформації, слід попередити про можливість проведення обшуку, у разі, якщо запитувана інформація не буде надана уповноваженим працівникам національної поліції України у встановленому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 56, 93, 159-166, 333 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання потерпілої ОСОБА_4 про витребування доказів, - задовольнити частково.

Доручити слідчому відділу Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області (м. Бориспіль Київської області, вул. С.Камінського, 4) проведення заходів забезпечення кримінального провадження під час судового розгляду у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.

Надати дозвіл слідчим, визначеним начальником СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, на тимчасовий доступ до мікрофільму, на якому міститься Проектна документація на об`єкт «Будівництво АЗК по провулку 1-й Комунарський, 33, в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області», власником (постачальником) якого є ТОВ «Макро Поіс Плюс», та вилучення (виїмку) його копій в електронному та паперовому вигляді (на електронні та паперові носії, шляхом перенесення на електронні та паперові носії) за участю відповідних спеціалістів, який знаходиться в Державному департаменті страхового фонду документації України (61157, м. Харків, вул. Москалівська, 139) та Північному регіональному центрі страхового фонду документації (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 3-а).

Надати дозвіл визначеним слідчим на залучення до участі у виконанні доручення суду спеціалістів (фахівців) у встановленому КПК України порядку.

Посадові особи Державної Архівної служби України «Укрдержархів» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 24), Державного департаменту страхового фонду документації України (61157, м. Харків, вул. Москалівська, 139) та Північного регіонального центру страхового фонду документації, - зобов`язані надати тимчасовий доступ з можливістю вилучення копій в електронному та паперовому вигляді указаного мікрофільму у встановленому законодавством України порядку.

Строк дії ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів встановити до 24.02.2020 року включно.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М.Вознюк