Ухвала суду № 87962161, 02.03.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

02 березня 2020 року м. Харків Справа № 917/4/20

Провадження №14/913/60/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

при секретарі судового засідання Чигриній Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава

до відповідача Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 178883 грн 54 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі – відповідач) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 178883 грн 54 коп.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2020 № 913/4/20 позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» про стягнення 178883 грн 54 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію разом з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Луганської області.

Позовна заява надійшла на адресу Господарського суду Луганської області 31.01.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

У відповідності до ч. 6 ст. 31 ГПК України, спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Згідно з ч. 7 ст. 31 ГПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.02.2020 № 913/4/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.03.2020.

Сторони правом на участь в судовому засіданні 02.03.2020 своїх повноважних представників не скористались.

Від відповідача на адресу суду 25.02.2020 надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому він проти позову заперечує, з наступних підстав.

Зокрема, відповідач, посилаючись на ст. ст. 256, 257 ЦК України, вважає, що позивач при зверненні до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 178883 грн 54 коп. за період з 11.10.2016 по 08.04.2019 порушує строки позовної давності, оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області в січні 2020 року.

В той же час, на думку відповідача, посилання позивача на ч. 2 ст. 264 ЦК України, в якій зазначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач, є необґрунтованими, оскільки позивач звертався до суду з позовною заявою про стягнення збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання, а не з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, тобто з іншим предметом позову.

Крім того, відповідач зазначив, що згідно формули наданої позивачем для визначення фактичних витрат теплової енергії застосовуються наступні показники:

Тфакт. – фактична середня температура зовнішнього повітря за розрахунковий період (згідно фактичних даних Полтавського обласного центру з гідрометеорології), але жодних даних Полтавського обласного центру з гідрометеорології, яка саме середня температура зовнішнього повітря була на періоди опалення з 11.10.2016 по 08.04.2019 позивачем не надано.

Трозр. – розрахункова температура зовнішнього повітря (згідно таблиці 2 ДСТУ-Н Б В. 1.1.-27:2010 «Будівельна кліматологія для міста Полтави t з.п. = - 23 С).

Як зазначив відповідач, він не погоджується з даним розрахунком оскільки ДСТУ-Н Б В. 1.1.-27:2010 «Будівельна кліматологія» - установлює кліматичні параметри (характеристики), що використовуються при проектуванні будинків та споруд, систем опалення, вентиляції і т.д. Кліматичні параметри розраховано на основі інформації метеорологічних спостережень 53 метеорологічних станцій за період 1961-2005 рр. Сама споруда, яку орендує Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» побудована в 19 столітті, а тому стандарт ДСТУ-Н Б В. 1.1.-27:2010, що використовується при проектуванні будинків та споруд і т.д., на думку відповідача, застосовуватись для розрахунку витрат теплової енергії на опалення не може. Крім того, жодного підтвердження того, що зовнішня температура повітря на час опалювальних сезонів складала – 23 градуси позивачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відзив відповідача на позовну заяву суд розглянув та разом з доданими до нього документами долучив до матеріалів справи.

Позивач у відповіді на відзив № 29-01/350 від 27.02.2020, яка надійшла на адресу суду 02.03.2020, заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві.

Зокрема, позивач посилається на те, що подав позовну заяву про стягнення з відповідача 178883,54 грн заборгованості за бездоговірне споживання теплової енергії (плата за фактично спожиту теплову енергію) з урахуванням рішень, прийнятих у справі № 917/478/18 та положень Цивільного кодексу України щодо позовної давності та з урахуванням відповідних строків.

Щодо показників формули, на підставі якої розраховується теплове навантаження позивач зазначив, що використання у цій формулі нормативно максимальної температури зовнішнього повітря самої холодної п`ятиденки опалювального періоду для м. Полтава – 230С відповідає чинному на сьогодні ДСТУ-НБВ1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», що підтверджується Висновком з енергетичного аудиту та перевірки правильності визначення розрахункових величин теплового навантаження на потреби опалення і гарячого водопостачання від виробничих об`єктів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Разом з тим, позивач зазначив, що не повинен надавати жодних доказів того, що зовнішня температура повітря на час опалювальних сезонів складала – 230С, оскільки цей показник визначено державним стандартом України.

Позивач також повідомив, що під час переходу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на розрахунки за теплову енергію за 1 Гкал (з 01.10.2011), підприємство зверталось до Полтавського обласного територіального відділення АМК України з метою роз`яснення на предмет відповідності розрахунків вимогам антимонопольного законодавства. На своє звернення від Полтавського обласного територіального відділення АМК України отримано рекомендації в яких зазначено наступне: «Формула визначення теплового навантаження на опалення вбудовано-прибудованих приміщень та яка зазначена у методиці 1, визначена згідно з ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», зокрема за формулою К1 та з урахуванням показника, зазначеного у додатку 25 СНІП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» - 63 Вт/кв.м.

Методика розрахунку теплового потоку на потреби гарячого водопостачання бюджетних та госпрозрахункових установ здійснена з урахуванням додатку К ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі».

Враховуючи наведене та те, що споживачі теплової енергії не обмежені у праві встановлення індивідуальних приладів обліку теплової енергії у приміщеннях та здійснення окремих розрахунків теплового навантаження на опалення в житлові будинки та теплового потоку на потреби гарячого водопостачання, в діях підприємства при укладенні додаткових угод до договорів та відпуск теплової енергії зі споживачами, приміщення яких не обладнанні приладами обліку теплової енергії з 01.10.2011, порушення законодавства про захист економічної конкуренції не вбачається».

Крім того, позивач у відповіді на відзив навів формули за якими визначається щомісячна нормативна кількість споживання теплової енергії протягом опалювального періоду та визначається фактично спожита теплова енергія за розрахунковий період.

Як зазначив позивач, кількість фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період визначається з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря розрахункового періоду, згідно даних Полтавського обласного центру з гідрометеорології.

Також, на думку позивача, відповідач, як споживач теплової енергії в розумінні чинного законодавства, мав право за власний рахунок зробити розрахунок теплового навантаження, однак не скористався своїм правом.

Крім того, позивач вважає, що вказане у відзиві не спростовує обов`язок відповідача проводити оплату позивачу за отриману теплову енергію на опалення приміщень, які він займає, тому позивач вважає, що відповідач не навів у відзиві на позовну заяву підстав та не надав належних, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування свого прохання відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідь позивача на відзив відповідача суд розглянув та долучив до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.

Також, від позивача 02.03.2020 на адресу суду надійшов лист № 29-01/349 від 27.02.2020, в якому він на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020 надав письмові пояснення щодо правової природи заявлених позовних вимог та обґрунтував застосування наведеної у позовній заяві формули для визначення відпущеної теплової енергії на потреби опалення, а також надав пояснення щодо температурних показників. Крім того, позивач надав докази, які підтверджують те, що відповідач відхилив пропозицію позивача про укладання договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4257, викладену в листі № 30.1-13/2787 від 07.11.2016.

Суд лист позивача разом з доданими до нього документами розглянув та долучив до матеріалів справи.

Крім того, 02.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання № 29-01/348 від 27.02.2020, в якому він просить перенести підготовче засідання у справі № 917/4/20 на іншу дату, у зв`язку з перебуванням 02.03.2020 в судовому засіданні в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Суд клопотання представника позивача розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

З метою повного з`ясування обставин справи та для надання можливості сторонам подати по справі необхідні докази і клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відкласти підготовче засідання.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 120, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відкласти підготовче засідання на 23.03.2020 об 11 год. 30 хв.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал судових засідань №108.

2. Встановити відповідачу строк для подачі заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, до 23.03.2020.

3. При направленні в судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Звертаємо увагу учасників судового процесу, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи повинні бути належним чином засвідчені. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщену на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.

Повідомити сторонам, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 03.03.2020 та не підлягає оскарженню.

Суддя Є.А. Лісовицький