Рішення № 87960710, 18.02.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14208/18

Категорія 47

2/295/643/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона тривалий час підтримувала відносини з ОСОБА_7 а з весни 2008 р. стали проживати разом, спільно однією сім`єю з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу у її, ОСОБА_1 квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ОСББ. Вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільний відпочинок та дозвілля. Після того, як вони вже проживали однією сім`єю, їй стало відомо, що чоловік перебуває у зареєстрованому шлюбі, хоча вже тривалий час не спілкується з колишньою дружиною. Фактично попередній шлюб був розірваний 13 вересня 2010 р. а шлюб з ОСОБА_7 вони уклали 18 лютого 2015 р.

За час спільного проживання ними у 2012 р., за спільні сімейні кошти, неподалік від їхнього місця проживання, було придбано гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Хмільники», який зареєстрований на ім`я чоловіка, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 553 від 19.12.2012 р. «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому». Після придбання гаражу вони спільними силами і коштами проводили в ньому ремонт, придбавши необхідні будівельні матеріали, облаштували.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 раптово помер, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на майно, в тому числі гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Хмільники». Після смерті ОСОБА_7 , відповідачі - донька померлого від першого шлюбу та його мати, звернулися до нотаріуса ОСОБА_8 із заявами про прийняття спадщини так як є спадкоємцями першої черги за законом.

Встановлення факту проживання однією сім`єю вона вважаю необхідним для вирішення питання про визнання права спільної сумісної власності (в порядку ст. 74 Сімейного кодексу України) на майно, набуте за час спільного проживання до реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволені позовних вимог обґрунтовуючи їх наданими суду доказами.

Відповідачка та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог обґрунтовуючи їх наданими суду доказами.

Свідки, заявлені стороною позивача - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтвердили факт сумісного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 протягом декількох років а потім вони зареєстрували шлюб. Пояснили, що сім`ями відпочивали на дачі, яка належала подружжю ОСОБА_17 . Знали про існування гаражу але хто конкретно вкладував гроші в будівництво гаражу, не могли пояснити. (а. с. 97, 124-128, 137-139).

Свідок ОСОБА_18 , заявлена стороною відповідача, суду пояснила, що знала ОСОБА_7 з 2005 р. Знала першу дружину ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Знала, що ОСОБА_21 проживала з ОСОБА_22 але не знала, що вони одружилися.

Аналогічні пояснення дали свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 (а. с. 98, 126-128).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 08 липня 2015 р. (а. с. 7)

Зі змісту Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 18 лютого 2015 р. (а. с. 10)

Зі змісту Свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_26 шлюб розірвано 13 вересня 2010 р., актовий запис № 726. (а. с. 24)

Зі змісту Свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_4 , ОСОБА_27 та ОСОБА_25 шлюб розірвано 28 грудня 2007 р., актовий запис № 1179. (а. с. 152).

Зі змісту довідки голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польський бульвар 18» від 21.08.2018 р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі АДРЕСА_2 проживав без реєстрації з 2008 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11).

Зі змісту довідки директора Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» Житомирської міської ради № 5004 від 14.12.2018 р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у будинку АДРЕСА_3 був зареєстрований з 23.06.2007 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 61).

Зі змісту авіаційних квитків, реєстраційних документів бронювання готелів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 протягом з 03.04.2010 р. – 10.04.2010 р.; 18.04.2013 р. – 25.04.2013 р.; 07.03.2014 р. – 14.03.2014 р. разом здійснювали перельоти та відпочивали у Туреччині. (а. с. 18-23).

В обґрунтування того, що ОСОБА_7 проживав саме з ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 проживав без реєстрації з 2008 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачі надали договори від імені ОСОБА_7 на виготовлення вікон, дверей, меблів, акт приймання-передачі телевізора «THOMSON» та побутової техніки на загальну суму 10 149,00 грн., договір на страхування життя ОСОБА_7 (а. с. 90-95, 153-154).

В свою чергу відповідачі, в обґрунтування того, що ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою у будинку АДРЕСА_3 з 23.06.2007 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 надали довідки, що ОСОБА_7 спілкувався з онуком, ОСОБА_28 , договір на обслуговування телекомунікацій, придбав побутові прилади (газовий котел, праска), металеві конструкції (а. с. 63-79).

Відносно гаража АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 » суду надані: Свідоцтво про право власності, видане на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 19.12.2012 р. № 553, технічний паспорт на гараж. (а. с. 13-16).

Згідно висновку та інформації голови правління гаражного кооперативу «Хмільники», власником гаражу, розташованого по АДРЕСА_6 , в гаражному кооперативі АДРЕСА_5 », є ОСОБА_7 , який є членом кооперативу з 01.01.2013 р. Вартість гаражу, станом на 18.09.2018 р., складала 56 640,00 грн. (а. с. 13-16, 25-26, 62).

Суд погоджується з доводами позивачки, що вона, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 14 вересня 2010 р. до ІНФОРМАЦІЯ_6 лютого 2015 р. з ОСОБА_7 .

Вказані обставини підтверджуються довідкою голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польський бульвар 18» від 21.08.2018 р. згідно якої ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 проживав без реєстрації з 2008 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11), наданими копіями авіаційних квитків, реєстраційних документів бронювання готелів, згідно яких ОСОБА_7 та ОСОБА_1 протягом з 03.04.2010 р. – 10.04.2010 р.; 18.04.2013 р. – 25.04.2013 р.; 07.03.2014 р. – 14.03.2014 р. разом здійснювали перельоти та відпочивали у Туреччині. (а. с. 18-23), наданими договорами від імені ОСОБА_7 на виготовлення вікон, дверей, меблів, акт приймання-передачі телевізора «THOMSON» та побутової техніки на загальну суму 10 149,00 грн., договір на страхування життя ОСОБА_7 (а. с. 90-95, 153-154).

Суд критично відноситься до доводів відповідачів, а саме те, що ОСОБА_7 спілкувався з онуком, ОСОБА_28 , оформляв договора на обслуговування телекомунікацій, придбував побутові прилади (газовий котел, праска), металеві конструкції (а. с. 63-79) і вказані обставини являються доказом того, що він проживав саме у будинку АДРЕСА_3 з 23.06.2007 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . З пояснень обох сторін, свідків не заперечувався той факт, що ОСОБА_7 дійсно спілкувався з донькою, ОСОБА_6 та її сином (онуком) і як батько та дідусь всіляко допомагав в тому числі і матеріально.

Суд критично відноситься до доводів позивачки в частині визнання гаражу спільною сумісно власністю, а саме в позові ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що вона з ОСОБА_7 , під час сумісного проживання, у 2012 р. за спільні сімейні кошти, придбали гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Хмільник», проводили в ньому ремонт, придбавши необхідні будівельні матеріали, облаштували його проте не зазначає джерело своїх доходів та суми коштів які вона особисто вкладала в купівлю та облаштування гаражу. Згідно висновку експерта вартість гаражу, станом на 18.09.2018 р., складала 56 640,00 грн. (а. с. 13-16, 25-26, 62).

Згідно зі ст. ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Суд критично відноситься до доводів позивачки в частині визнання гаражу спільною сумісно власністю, а саме в позові ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що вона з ОСОБА_7 , під час сумісного проживання, у 2012 р. за спільні сімейні кошти, придбали гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Хмільник», проводили в ньому ремонт, придбавши необхідні будівельні матеріали, облаштували його проте не зазначає джерело своїх доходів та суми коштів які вона особисто вкладала в купівлю та облаштування гаражу. Згідно висновку експерта вартість гаражу, станом на 18.09.2018 р., складала 56 640,00 грн. (а. с. 13-16, 25-26, 62).

При вирішенні питання щодо правового режиму спірного майна, мають бути встановлені факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовані час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що і дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою від 19.07.2017 р. по справі № № 712/14246/15-ц, посилаючись на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 р. по справі № 6-2253 цс 15, дійшов до наступного висновку: Визначаючи правовий режим майна, набутого в «цивільному шлюбі», слід, зокрема, доводити факт його спільного створення та наявності в сторони відповідних коштів на момент придбання майна та джерела їх походження.

Відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена у справі № 6-399цс17:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Наданими суду доказами, під час судового засідання позивачка не довела факту придбання під час сумісного проживання, у 2012 р. за спільні сімейні кошти гаражу № НОМЕР_5 » м. Житомир.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період проживання однією сім`єю не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності.

З урахуванням встановленого, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна, підлягають частковому задоволенню.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 14 вересня 2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 лютого 2015 р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . В решті позовних вимог відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 74 СК України, Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою від 19.07.2017 р. по справі № № 712/14246/15-ц, Постановою Верховного Суду України від 08 червня 2016 р. по справі № 6-2253 цс 15, ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна, задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 14 вересня 2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 2015 р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка