Ухвала суду № 87959472, 26.02.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3241/17

Провадження № 2п/201/11/2020

У Х В А Л А

26 лютого 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 01.03.2017р. знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

19.12.2017р. по справі було постановлено заочне рішення суду про задоволення вимог позивачки, яке винесено у відсутність відповідачки.

27.01.2020р. до суду надійшла заява відповідачки про перегляд заочного рішення від 19.12.2017р., в якій вона просить поновити пропущений строк на подачу заяви, переглянути заочне рішення суду, скасувавши його, через те що не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, і не згодна із стягнутою сумою. Під час ухвалення рішення по справі судом не було враховано, що відповідачка добровільно повернула частину боргу, а тому у позивачки були відсутні підстави для звернення в судовому порядку з вимогами щодо стягнення грошових коштів. З огляду на те, що про винесене рішення відповідачка дізналась лише 14.01.2020р., то просила поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, скасувати його та призначити справу в загальному порядку.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином. 25.02.2020р. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою (а.с.№71), проте доказів перебування на лікарняному суду не надала.

Позивачка в наданій до суду 26.02.2020р. заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, просила відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення з тих підстав, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, а посилання що нею частина боргу повернула, неправдиві, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього відповідачка суду не надала. Позивачка просила оглянути розписку, на якій відсутні будь-які відмітки про повернення позики, а тому підстав для скасування заочного рішення не має.

Ухвалою суду від 26.02.2020р., винесеною без виходу до нарадчої кімнати. в задоволенні заяви відповідачки про відкладення розгляду справи відмовлено, з огляду на відсутність доказів перебування на лікарняному, а також з огляду на те, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до вимог ч. 1 ст. 287, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає за можливе поновити відповідачці строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, а заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Враховуючи, що відповідачка в день проголошення заочного рішення його копію не отримувала, ознайомилася із текстом рішення лише 14.01.2020р., а також приймаючи до уваги, що заява про перегляд заочного рішення подана протягом 20-ти днів і відповідачка просить поновити строк, то суд вважає за можливе поновити їй строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 19.12.2017р., відповідно до положень ст.127, ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням від 19.12.2017р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти за договором позики від 06.04.2014р. в розмірі 6 000 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19.12.2017р. еквівалентно 164 241 грн. 60 коп. та три відсотки річних в сумі 4 151 грн. 04 коп., а всього 168 392 грн. 64 коп. Також вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.№ 49-50).

Посилання відповідачки на неналежне повідомлення про дату розгляду справи, суд оцінює критично, оскільки про дату та час розгляду справи вона повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с.№18), а повернення судових повісток з відміткою «за закінченням строку зберігання», свідчить лише про те, що вона не з`являлася на поштове відділення за отриманням викликів суду (а.с.№23-24, 35-36).

Посилання відповідачки на те, що судові повістки надсилались на інше поштове відділення, а тому вона не мала змоги їх отримати, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки поштові відділення мають можливість перенаправляти кореспонденцію за місцем обслуговування до відповідного відділення поштового зв`язку, у разі невірно вказаного поштового індексу.

Однією з умов скасування заочного рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України є те, що докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що вона добровільно повернула частину боргу, яка не була врахована при винесенні рішення, у зв`язку з чим вважає, що рішенням суду стягнута велика сума.

Разом з тим, до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів, які підтверджують повернення частини боргу, і оглянутий оригінал розписки, який був наданий до суду позивачкою 26.02.2020р. (а.с.№73), також не містить відомостей про повернення будь-якої суми боргу.

Не заперечуючи факт укладення договору позики та наявність заборгованості, відповідачка фактично не згода з розміром стягнутої суми, яку вважає великою, а тому суд критично оцінює посилання відповідачки щодо неврахування під час винесення рішення часткового погашення заборгованості за договором позики, оскільки належних та допустимих доказів цього суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127, 260, 287-288, 353 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 19.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики – залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Рішення суду від 19.12.2017р. може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення даної ухвали.

Суддя: Ткаченко Н.В.