Рішення № 87958807, 25.02.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20350/19

Провадження № 2/161/864/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 лютого 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

06.12.2019 року позивач звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначило, що 21.10.2017 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір ОСЦПВВНТЗ № АМ.1751272, згідно якого було забезпечено цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 . 14.12.2017 року в м. Луцьку на перехресті вул. Гордіюк та вул. Кравчука трапилась ДТП за участю транспортних засобів FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.01.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП. 15.12.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про пошкодження транспортного засобу, в зв`язку з чим останньому було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 29970,94 грн. 15.11.2019 року ОСОБА_1 було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, однак відповідачем така вимога була проігнорованою та станом на 03.12.2019 року страхове відшкодування не повернуте. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 29970,94 грн. страхового відшкодування та 1921 грн. судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 104).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення відповідачу судових повісток (а.с. 90, 100), які були адресованими ОСОБА_1 за місцем його реєстрації згідно відомостей УДМС України (а.с. 88), а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України судового оголошення про виклик в судове засідання (а.с. 99). Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.12.2017 року о 19:00 год. в м. Луцьку на перехресті вул. Гордіюк – вул. Кравчука, ОСОБА_1 , в порушення вимог п. п. 2.9 «а», 13.3 ПДР України, керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, не врахував дорожню обстановку, при роз`їзді із зустрічним транспортним засобом FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , недотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим, зокрема, власнику автомобіля FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 , було завдано майнову шкоду.

Вищезазначене підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.01.2018 року, яка набрала законної сили та якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, яка мала місце 14.12.2017 року о 19:00 год. в м. Луцьку на перехресті вул. Гордіюк – вул. Кравчука (а.с. 56-58).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття критмінального провадженні і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/1751272 від 21.10.2017 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (а.с. 45).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено. що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № SOS_-171215-3954804 від 18.01.2018 року, вартість матеріального збитку, завданого належного ОСОБА_2 транспортного засобу FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 29970,94 грн. (а.с. 47-73).

Згідно з платіжними дорученнями № 11980 від 12.02.2018 року та № 12371 від 20.02.2018 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виплатило ОСОБА_2 в якості страхового відшкодування кошти в загальній сумі 29970,94 грн. (а.с. 76).

10.01.2018 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» поштовим відправленням направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу.

Однак відповідач ОСОБА_1 суму завданої майнової шкоди ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не відшкодував.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування відповідачем страхувальнику завданої матеріальної шкоди в порядку регресу. Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Законом України «Про страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до абз. «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що 14.12.2017 року відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої завдав матеріальної шкоди власнику автомобіля FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані обставини встановлені постановою суду та не підлягають доказуванню. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», яка згідно із зобов`язаннями, взятими на себе відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1751272 від 21.10.2017 року, відшкодувала потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 29970,94 грн., внаслідок чого відповідно до наведених вище норм закону набула права регресної вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому вважає, що позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 76-81, 247, 263-265, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 16, 22, 993, 1187, 1191 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 29970 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судові витрати по справі, а саме: 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 02 березня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська