Рішення № 87955701, 19.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ № 640/3881/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Шевченко - Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Офісу великих платників ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі учасників справи:

представників позивача - Печерного С. Л., Болдіна В. В., Никеруй Т. М.,

представників відповідача - Корнейчука О. Л., Лаби О. С.,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (позивач, АТ «Укртрансгаз») до Офісу великих платників ДПС (відповідач, ОВП ДПС), у якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012761401 від 14.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним визначенням бази оподаткування податком на прибуток на підставі висновків проведеної перевірки. Висновки контролюючого органу, на думку позивача, не відповідають дійсності, оскільки обсяг газу, що склав розбіжність у звітних документах не використано позивачем, щодо права власності на такий газ відкрито провадження за правилами господарського судочинства, а виявлена розбіжність виникла раніше, ніж зазначає відповідач.

У відзиві ОВП ДПС акцентує увагу на висновках, викладених в акті перевірки, за якими встановлені порушення, а саме, заниження показника «Дохід», у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача проти вимог, заявлених у позові заперечували.

Також у судовому засіданні здійснено заміну первинного відповідача - Офіс великих платників ДФС на правонаступника - Офіс великих платників ДПС, що в розумінні ст. 52 КАС України не має наслідком розгляд справи спочатку.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОВП ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «Укртрансгаз», результати якої оформлено у вигляді акту № 3514/28-10-14-01/30019801 від 19.11.2018 (Акт перевірки від 19.11.2018).

Згаданою перевіркою встановлено порушення АТ «Укртрансгаз» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід», у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 801 861 574 грн за 2015 рік.

На підставі зазначених порушень, ОВП ДПС направлено на адресу АТ «Укртрансгаз» № 0012761401 від 14.12.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 801 861 574 гривень.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 у задоволенні скарги АТ «Укртрансгаз» від 26.12.2018 на оскаржуване податкове повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підставою для надсилання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0012761401 від 14.12.2018 є Акт перевірки від 19.11.2018.

Згаданий акт містить висновки та обґрунтування обставин (встановлених фактів), що передують оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню.

Здійснюючи оцінку встановлених в Акті перевірки від 19.11.2018 фактів, суд звертає увагу на п. 83.1 ст. 83 ПК України, відповідно до якого для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Загальна обставина, встановлення якої дозволило контролюючому органу дійти висновку про заниження показника «Дохід», натомість - суми податку на прибуток підприємств сформульована наступним чином: «АТ «Укртрансгаз» отримало безоплатний актив у вигляді 1 386 166,788 тис. куб. метрів природного газу, що повинно бути відображено у декларації як дохід у сумі 10 010 342 076,2 грн за 2015 рік».

У згаданому висновку ОВП ДПС визначено розбіжність у кількості природного газу, що надійшов та обліковується, а також справедливу вартість такого газу з ПДВ та цільовою надбавкою.

Наявність розбіжності встановлена на підставі Договору (включаючи додаткові угоди) від 28.04.2012 між НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укртрансгаз». Так, з акту перевірки убачається, що розбіжності залишку природного газу станом на 15.04.2015 між даними НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укртрансгаз» становить 1 386 166,788 тис. куб. метрів.

За даними листа НАК «Нафтогаз України» від 20.07.2018, згадані розбіжності існували в період з 15.04.2014 та не змінились на 01.01.2015.

У скаргах, що надсилались контролюючому органу та позовній заяві зазначено, що позивач не заперечує проти існування таких розбіжностей та наголошує на: (1) існуванні господарської справи щодо тотожної визначеній розбіжності кількості природного газу, (2) факті реалізації згаданої розбіжності у попередніх періодах (2011- 2013 роки).

За висновком ОВП ДПС надані позивачем дані не підтверджуються, оскільки відбір у 2011-2013 роках об`єми природнього газу здійснювався з ресурсів залишку газу ЗАТ «Укргаз-Енерго», що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011/74/9393-2012 від 07.07.2015.

Варто зазначити, що на дату складання Акта перевірки від 19.11.2018 згадане рішення Господарського суду міста Києва перебувало на розгляді в Київському апеляційному господарському суді, з огляду на що не набрало законної сили.

Також, рішенню Господарського суду міста Києва у справі № 5011/74/9393-2012 від 07.07.2015 передувала постанова Вищого господарського суду України від 19.02.2015, у якій зазначено про відсутність дослідження доказів, що мають значення для вирішення справи по суті.

У той же час, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011/74/9393-2012 від 07.07.2015, зокрема, витяг з рішення, що зазначений в акті перевірки від 19.11.2018 містить лише підтвердження того, що відбір газу здійснювався у період з 2011 по 2013 роки ЗАТ «Укргазенерго» та не визначає, з яких саме ресурсів такий відбір здійснювався.

В акті перевірки від 19.11.2018 також зазначено про те, що листом від 13.09.2018 № 10411-186/35069 НАБУ забезпечено доступ працівникам Офісу до частини акту ревізії від 09.08.2017, яка міститься в матеріалах кримінального провадження.

Згадану частину акта ревізії від 09.08.2017 також долучено до матеріалів справи.

За висновком контролюючого органу із посиланням на частину акта ревізії від 09.08.2017, встановлена інформація щодо наявності розбіжності в обліку природного газу станом на 01.01.2017.

Суд звертає увагу на важливість принципу обґрунтованості при винесенні рішення суб`єктом владних повноважень, зокрема ОВП ДПС.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Згаданий у рішеннях ЄСПЛ принцип також імплементований у національне законодавство, зокрема, у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд перевіряє, чи винесене оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Судом встановлено, що частина акта ревізії від 09.08.2017, до якої надано доступ ОВП ДФС (з 80 по 267 сторінку) не містить відомостей щодо осіб, які проводили, підстав проведення, документів, що взяті до уваги при проведенні ревізії та інших відомостей, чого вимагає принцип урахування всіх обставин, що мають значення.

Факт того, що ОВП ДПС посилається на частину документа, що є доказом встановлених в акті перевірки обставин, не отримавши повного тексту документа, також виключає можливість суду надати оцінку такому доказу.

У той же час, за тотожною логікою, контролюючий орган, маючи на меті встановити достовірні обставини на підставі всіх існуючих доказів та інформації, яку вони містять, не повинен застосовувати частину документа, яка не містить обов`язкових для такого роду документів вступної та описової частини.

Більш того, посилання контролюючого органу на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011/74/9393-2012 від 07.07.2015 та на частину акта ревізії від 09.08.2017 жодним чином не спростовує твердження позивача про те, що обсяг газу, що визначений ОВП ДПС як розбіжність, не був реалізований у попередніх періодах, за які перевірка не проводилась.

У той же час, відсутність спростування твердження АТ «Укртрансгаз» на обставину, що має ключове значення для визначення об`єкта оподаткування - кількості природного газу, який належить урахувати як актив та задекларувати як дохід, а також податковий період, у який дохід фактично отримано, дозволяє дійти до висновку про необґрунтованість такого твердження в акті перевірки.

Будучи позбавленим можливості провести перевірку за більш тривалий, ніж передбачений ст. 102 ПК України строк, ОВП ДПС не проаналізовано (або про це не зазначено в акті перевірки та під час судових засідань) податкову інформацію за попередні періоди та інші відомості фінансової та податкової звітності, доступ до якої наявний у контролюючого органу, або міг бути отриманим.

Суд не залишає поза увагою необхідність вичерпного та всебічного обґрунтування висновків контролюючого органу під час проведення перевірки. Більш того, слід розмежовувати поняття «доведення» та «припущення» обставин та фактів, які становлять основу висновку контролюючого органу.

У розрізі документальних перевірок контролюючим органом платника податків під доведенням слід розуміти досконале вивчення первинних документів щодо господарської операції, а також фінансової та внутрішньої звітності, з метою з`ясування фактичних обставин, які становлять основу ланцюга доведення висновку.

За таких обставин, доведеним може вважатися висновок, який здійснено обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до абз 16 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Таким чином, визначення податкового періоду, за який розбіжність в обліку природного газу виникла, є істотною обставиною, за не встановлення якої неможливо дійти висновку про те, що зазначений ОВП ДПС дохід від отриманого активу не був задекларований та оподаткований у попередніх періодах.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Даною статтею регламентовано необхідність встановлення фактів під час проведення перевірки, як обов`язкову підставу для надсилання податкового повідомлення-рішення. Оскільки податкова перевірка оформлюється актом перевірки, такі факти становлять основу висновків, викладених у ньому.

При цьому, істотні недоліки при встановленні таких фактів та причинно-наслідкового зв`язку між ними є безумовною підставою для визнання факту невстановленим, причинно-наслідкового зв`язку відсутнім, а податкового повідомлення-рішення що ґрунтується на таких фактах - протиправним.

Більш того, недоліки при встановленні фактів під час проведення перевірки породжують виникнення правової невизначеності. Так, контролюючий орган вирішуючи питання про надіслання податкового повідомлення-рішення пов`язує не встановлені достовірно фактичні обставини (дії платника податку) із диспозицією тієї чи іншої норми податкового законодавства.

Не встановлення або необґрунтоване встановлення складу правопорушення, за висновком суду, не може породжувати настання негативних наслідків для платника податків.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності дій та рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зважаючи на недоліки, встановлені судом при наданні оцінки висновкам ОВП ДПС, викладеним в Акті перевірки від 19.11.2018, наявні підстави вважати податкове повідомлення-рішення № 0012761401 від 14.12.2018 необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Зважаючи на недоведеність відповідачем правомірності здійснення висновків для винесення податкового повідомлення-рішення № 0012761401 від 14.12.2018 суд убачає підстави для визнання протиправним та скасування такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012761401 від 14.12.2018.

3. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників ДПС у розмірі 19 210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Позивач: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ: 30019801).

Відповідач: Офіс великих платників ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ: 43141471).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складений 02.03.2020.