Ухвала суду № 87955508, 02.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 березня 2020 року м. Київ № 640/3960/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

адвоката Горбатенка Юрія Володимировича в інтересах та від імені позивача ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення,-В С Т А Н О В И В:

Адвокат Горбатенко Юрій Володимирович в інтересах та від імені позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд скасувати рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання від 24.01.2020 № 80111500006311.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В першу чергу слід звернути увагу на те, що позовна заява підписана із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача адвокатом - Горбатенком Юрієм Володимировичем.

Відтак, по-перше, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (2019; далі - Положення).

Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому Законом - ордером, тобто його оригіналом.

Наведені вище норми не містять правил відносно того, що повноваження адвоката підтверджуються копією ордеру, навіть засвідченою.

Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер, як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, визначеній в ухвалах від 27.11.2018 у справі 826/5357/17 (номер рішення в ЄДРСР 78160033) від 30 березня 2018 року у справі № 908/1843/17, від 09 серпня 2018 року у справі №826/19995/16, 31 жовтня 2018 року у справі №9901/847/18, від 05 липня 2019 року у справі №0540/9336/18-а (провадження №К/9901/18561/19), від 15 серпня 2019 року у справі № 640/487/19 (провадження №К/9901/22351/19) та від 02.12.2019 у справі № 460/620/15а (провадження № К/9901/29278/19).

В контексті наведеного слід додати, що КАС ВС у постанові, зокрема, у п. 24 постанови від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18 зазначив, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

Надання такого відтворення ордеру (його копії) по суті є рівнозначним, наприклад, проведенню розрахунків не коштами, а їх фотокопіями.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви, до неї не надано оригіналу ордеру. Надана фотокопія ордеру засвічена особою, яка визначає себе представником, в силу вимог ч. 4 ст. 59 КАС України та вищевикладеного, не є юридично значимим документом на підтвердження повноважень адвоката, а відтак повноваження Миколаєнко Олени Василівни діяти від імені Кузьмича Андрія Андрійовича не підтверджені в установленому законом порядку.

По-друге, навіть зміст наданої фотокопії не відповідає встановленим вимогам.

Так, відносно зазначення в фотокопії назви органу, в якому надається правова допомога, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч .1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до п/п 12.4. Положення ордер містить наступні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).

З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» ордеру на надання правової допомоги.

При цьому, сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначення власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду.

Вказана права позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19) та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18).

В той же час, зі змісту наданого представником позивача ордеру вбачається, що в графі «назва органу» зазначено «у будь-який судах та організацій України», натомість всупереч вищенаведеному не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноважень діяти, саме в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 9901/939/18 (провадження № П/9901/939/18), від 14.12.2018 у справі № 9901/847/18 (провадження № П/9901/847/18) та від 08.01.2019 у справі № 806/3022/18 (провадження № Зн/9901/82/18).

Наведене додатково вказує на те, що навіть надана копія документу із назвою «ордер» не відповідає встановленим вимогам та не є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката діяти в ОАС м. Києва в якості представника позивача.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України..

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, які подали позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін