Рішення № 87955474, 28.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/15418/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення від 12.02.2019 № 3 про відмову у підтвердженні стажу роботи за період з 26.07.1984 по 23.12.1985, з 18.03.1992 по 09.09.2002 як пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, рішення у формі листа від 18.03.2019 № 54466/03 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача призначити з 02.01.2019 пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, оскільки ним було подано всі необхідні документи для такого призначення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд розглядає справи за наявними у матеріалах доказами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 02.01.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, до якої додано копії наступних документів: паспорт, трудова книжка, довідка від 25.05.2018 № 311, пільгова довідка від 28.11.2018 № 08/21, архівна довідка від 24.09.2018 № 510/18, податковий номер.

Листом від 18.03.2019 № 54466/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, оскільки відповідно до рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивачу відмовлено в підтвердженні права на зарахування періодів роботи у ВАТ «Дарниця» з 18.03.1992 по 01.06.1999 в якості електрозварника, з 01.06.1999 (прийнято як електрозварника ручного зварювання) по 09.09.2002 (звільнено як електрозварника ручної дугової зварки), до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, оскільки професія електрозварник (узагальнена назва), без визначення виду зварки не передбачена списком № 2.

Надалі, у листі від 18.02.2019 № 32021/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві також зазначає, що у період з 16.04.1999 по 16.06.1999 та з 21.06.1999 по 21.07.1999 позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, а з червня 1999 по серпень 1999 та з вересня 2000 по жовтень 2000 року відсутні нарахування заробітної плати, що унеможливлює зарахування даних періодів до пільгового стажу.

Вважаючи протиправною відмову, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 цієї частини визначено перелік осіб, яким призначається пенсія на пільгових умовах, а саме: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 20 зазначено Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, у матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_1 , з якої слідує, що позивач працював:

- з 26.07.1984 по 01.04.1987 електрозварником ручної дугової зварки у будівельному управлінні № 54 Тресту «Київміськбуд № 8»;

- з 01.04.1987 по 01.10.1991 електрозварником ручної дугової зварки у будівельному управлінні № 54 Тресту «Київміськбуд № 7»;

- з 01.10.1991 по 16.03.1992 електрозварником ручної дугової зварки у будівельному управлінні № 54 Тресту «Київміськбуд № 6»;

- з 18.03.1992 по 01.06.1999 - електрозварник 5 розряду у будівельному управлінні № 25 Тресту «Київміськбуд № 5»;

- з 01.06.1999 по 19.09.2002 електрозварник ручного зварювання 5 розряду у ДПБ-25 ВАТ «Дарниця».

У даному випадку, спірним трудовим стажем є період з 18.03.1992 по 01.06.1999 та з 01.06.1999 по 19.09.2002, оскільки у трудовій книжці зазначена узагальнена назва професії «електрозварник» без уточнення характеру робіт, а саме не зазначено, що позивачем виконувались роботи саме з ручного зварювання.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку №18-1).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Так, відповідно до запису № 12 у трудовій книжці, позивача 18.03.1992 прийнято на роботу на у «Будівельне управління № 14 треста Київміськбуд-5» на посаду електрозварника 5 розряду, а звільнено з посади електрозварника ручного дугового зварювання.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до Національного класифікатору України "Класифікатор професій" (ДК 003:2010) електрозварник ручного зварювання 5 розряду виконує ручне дугове зварювання складних відповідальних апаратів, вузлів та конструкцій у всі просторових положеннях зварного шва.

Таким чином, посада «електрозварник», що вказана роботодавцем у трудовій книжці в одному записі, тоді як всі інші записи підтверджують, що позивач перебував на посаді, яка дає право на пільгову пенсію за списком № 2, не може бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, оскільки такі неточності є формальними.

Враховуючи викладене, позивач, маючи право на пенсію за віком на пільгових умовах, звернувся до органів пенсійного фонду з відповідною заявою про призначення пенсії, до якої додав усі передбачені законодавством документи, а отже відповідач дійшов помилкового та формального висновку про відмову у призначенні пенсії.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, від 12.02.2019 № 3 стосовно відмови ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи за період з 26.07.1984 по 23.12.1985, з 18.03.1992 по 09.09.2002 як пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 18.03.2019 № 54466/03, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 02.01.2019 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова