Ухвала суду № 87955270, 03.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення заяви

03 березня 2020 року справа № 580/991/19 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали подання відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/991/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду із поданням про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду на підставі якого видано виконавчий лист від 03.12.2019 у справі №580/991/19, шляхом винесення рішення про стягнення 28969,84 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Частиною 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Приписами ч. 6 ст. 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки ст. 378 КАС України не врегульовано питання вимоги до заяви, з урахуванням приписів ст. 167 КАС України, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію Закону, щодо застосування вимог до позовної заяви, а саме ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддя враховує, що у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за заяву про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення в розмірі - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, за подання вказаної заяви, позивачу необхідно сплатити 630,6грн.

Згідно, наявного подання про зміну способу виконання рішення суду, заявником не надано до суду доказу сплати судового збору.

Отже, надана заява не відповідає вимогам встановленим КАС України.

Суддя також враховує ч. 2 ст. 167 КАС України, якою передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на вищевикладене, подання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 7, 161, 167, 248, 293-297, 378, КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Подання відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/991/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили відповідно ст. 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар