Рішення № 87955041, 03.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. № 520/765/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 01 червня 2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити заборгованість за пенсією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з моменту протиправного припинення виплати пенсії, а саме з 01 червня 2016 року, із урахуванням перерахунків пенсії з 01 січня 2018 року та з 05 березня 2019 року;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ОСОБА_1 отримував пенсію до 01.06.2016 р., з 01.06.2016 р. виплата пенсійного забезпечення припинена без прийняття Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідного рішення про припинення виплати пенсії, що суперечить вимогам ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Підстава припинення виплати, що вказана у листі від 11.11.2019, як дані з адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації, а також причина зняття з обліку відповідно до атестату №755 від 19.05.2016 як «до з`ясування» - відсутні у вичерпному переліку підстав для припинення виплати пенсії. Позивач вважає, що таке протиправне та безпідставне припинення пенсійних виплат є порушенням законних прав, що спричинило у подальшому не проведення перерахунку пенсійних виплат з 01.01.2018, з 05.03.2019, а також заборгованість по виплатам перед позивачем збоку відповідача.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 27.02.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що у травні 2016 року AT «Державний ощадний банк України» надіслав до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звіт про пенсіонерів, які одержують пенсію за довіреністю або не одержують пенсію за період з 01.06.2015 року по 01.06.2016 року. Відповідно до звіту останній раз ОСОБА_1 одержував пенсію 12.12.2014 року. 16.05.2016 року ГУ ПФУ в Харківській області отримали відомості адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України, про те що ОСОБА_1 з 29.08.2012 року знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 . На підставі відомостей ОСОБА_1 було знято з обліку до з`ясування з 01.06.2016 року. Позивач 17.10.2019 особисто звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про поновлення виплати пенсії та надав копію паспорта із зазначенням місця проживання, відповідно до якого позивача зареєстровано 16.10.2019 року. З 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії. Таким чином, ГУ ПФУ в Харківській області надміру виплатило ОСОБА_1 73240,60 грн., а тому, підстави для виплати заборгованості за пенсією ОСОБА_1 з моменту припинення виплати пенсії, а саме з 01 червня 2016 року – відсутні.

Крім того, зазначив, що для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 не було підстав, оскільки за відновленням виплати пенсії він звернувся 16.10.2019 р., у зв`язку з реєстрацією в Харківській області.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 56% грошового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2016 року AT «Державний ощадний банк України» надіслав до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звіт про пенсіонерів, які одержують пенсію за довіреністю або не одержують пенсію за період з 01.06.2015 року по 01.06.2016 року. Відповідно до звіту останній раз ОСОБА_1 одержував пенсію 12.12.2014 року.

16.05.2016 року відповідач отримав відомості адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України, про те що ОСОБА_1 з 29.08.2012 року знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 . На підставі зазначених відомостей ОСОБА_1 було знято з обліку відповідно до атестату про зняття з обліку №755 від 19.05.2019 р. та з 01.06.2016 року припинено виплату пенсії по причині - до з`ясування.

Позивач 17.10.2019 р. звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про поновлення виплати пенсії, в якій просив утримувати переплачену пенсію у розмірі 20%.

21.10.2019 р. позивач повторно звернувся з заявою, в якій просив вважати недійсною заяву про утримання переплаченої пенсії у розмірі 20%.

Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 16.10.2019 року поновлено виплату пенсії позивачу.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01 червня 2016 року та вважаючи порушеним право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Стосовно частини позовних про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість за пенсією позивачу з моменту протиправного припинення виплати пенсії, а саме з 01 червня 2016 року, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-IV.

Варто зазначити, що вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що пенсійним органом рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу не приймалося.

Як встановлено судом з відзиву відповідача та матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 було знято з обліку відповідно до атестату про зняття з обліку №755 від 19.05.2019 р. та з 01.06.2016 року припинено виплату пенсії по причині - до з`ясування.

Водночас, Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як «по причині – до з`ясування».

Отже, припинення відповідачем виплати пенсії позивачу з 01.06.2016 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058- IV, що свідчить про протиправність дій відповідача.

При цьому, відповідачем не визначено чіткої фактичної підстави, у зв`язку з якою позивачу було припинено виплату пенсії з 01.06.2016 року, вказано лише - до з`ясування.

У рішенні “Суханов та Ільченко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд зазначив, що ст. 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: “перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою” (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, ст. 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету “в інтересах суспільства”. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено “справедливий баланс” між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки “на умовах, передбачених законом”, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення “законів”. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог статті 19 Конституції України та частини першої статті 49 Закону № 1058-IV, оскільки з 01 червня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав. Доказів наявності рішення про припинення виплати пенсії позивачу сторонами суду не надано.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Як зазначалось судом вище, при вирішенні спору суд дійшов висновку про протиправність дій владного суб`єкту при припиненні виплати пенсії позивачу з 01.06.2016 року, як наслідок, є наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість за пенсією позивачу з моменту протиправного припинення виплати пенсії, а саме з 01 червня 2016 року, по день поновлення виплати - 16.10.2019 року.

Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 56% грошового забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частина 18 статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, з 01.01.2018 р. виникли підстави для перерахунку пенсії повивача, що призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці уповноваженого органу на підставі постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ .

Судом встановлено, що до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від уповноваженого органу, Харківського обласного військового комісаріату, надійшла довідка від 15.03.2018 р. №ФХ88886 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, згідно якої за нормами чинними на 01.03.2018 р. за посадою викладач кафедри автоматизованої обробки інформації ВВУ розмір посадового окладу - 6340,00 грн., оклад за військовим званням – 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) – 3487,50 грн., всього 11237,50 грн.

Однак, відповідачем не було проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до положень пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.03.2018 р. №ФХ88886, з підстав зняття позивача з обліку відповідно до атестату про зняття з обліку №755 від 19.05.2019 р. та припинення виплати пенсії 01.06.2016 року.

18.11.2019 р. представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив повідомити підстави не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.03.2018 р. №ФХ88886 та просив провести перерахунок відповідно до положень пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.03.2018 р. №ФХ88886.

Листом від 22.11.2019 р. №34748/02.2-20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не було підстав, оскільки за відновленням виплати пенсії позивач звернувся 16.10.2019 року, у зв`язку з реєстрацією в Харківській області.

З огляду на встановлену судом в ході розгляду справи протиправність дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області при припиненні виплати пенсії позивачу з 01.06.2016 та враховуючи не проведення відповідачем з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії позивача у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з грошового забезпечення, вказаного у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 15.03.2018 р. №ФХ88886, суд приходить до висновку про допущену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року та необхідність зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.

Оцінюючі позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, то суд підстав для їх задоволення не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано з 05.03.2019 р. Отже, з 05.03.2019 пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Однак, як встановлено та зазначалось судом вище, відповідачем не проведено з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії позивача у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а тому, до позивача не застосовувався п.2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, яким встановлено порядок виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій, отже, вимоги є передчасними, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави зобов`язувати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Щодо вимог позивача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з підстав викладених вище.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 01 червня 2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість за пенсією ОСОБА_1 з 01.06.2016 року по 16.10.2019 року, із урахуванням проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин