Рішення № 87954961, 19.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2020 р. справа № 520/11506/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Богдашевського Т.С. (ордер серія ХВ№1209 від 31.10.2019),

представників відповідача - Люботи О.М. (довіреність №615/9/28-10-08-18 від 15.10.2019, наказ №137-о від 16.10.2016), Озацької О.В. (довіреність №10465/9/28-10-08-18 від 18.10.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (просп. Московський, буд.299, м.Харків, 61089, код ЄДРПОУ 00213121) до Офісу великих платників податків ДПС (вул.Благовіщенська, буд.30, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" було повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" було повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн.;

- стягнути на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, 30, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.09.2019 року Офісом великих платників ДПС складено акт №3/28-10-54-05-12/00213121 "Про результати виїзної документальної позапланової перевірки державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року", на підставі якого 18.10.2019 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000015405 та складено акт №43/28-10-54-05-12/00213121 "Про результати камеральної перевірки Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року", за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 №0000025405. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження управління є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій.

Представником Офісу великих платників ДПС до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що викладені в акті №3/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 судження відповідача про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об`єктивно. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 №0000015405 та №0000025405 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

18.12.2019 року до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає про хибність аргументів відповідача, викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, які ґрунтуються на нічим не підтверджених судженнях контролюючого органу. Позивач вважає, що приклади розрахунків та співставлень, які відповідач наводить і відзиві є вигаданими доказами податкового органу, які не базуються на нормах чинного законодавства та заважають позивачу скористатися своїми правами на бюджетне відшкодування, визначеними ст.200 Податкового кодексу України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача вказав, що при співставленні контролюючим органом в ході перевірки даних від`ємного значення за травень та червень 2019 року, червень та липень 2019 року встановлено їх невідповідність, а саме в декларації за травень та червень 2019 підприємство самостійно визначило перелік контрагентів та сум сплаченого податку, які не відповідають даним декларацій за червень та липень 2019 року, у зв`язку з чим позивач втратив право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 31.10.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - Богдашевський Т.С. (ордер серія ХВ№1209 від 31.10.2019), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача - Любота О.М. (довіреність №615/9/28-10-08-18 від 15.10.2019, наказ №137-о від 16.10.2016), Озацька О.В. (довіреність №10465/9/28-10-08-18 від 18.10.2019), у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав вказаних у письмовому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Вислухавши доводи позовної заяви представника позивача та відзиву представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", 03.12.1991 пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код – 00213121, про що Департаментом реєстрації Харківської міської ради вчинено запис №14801200000009292.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Офісі великих платників податків ДПС з 01.01.1991 року.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі направлення від 27.08.2019 №174, №175, наказу від 21.08.2019 №1682 та відповідно до п.200.11 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ проведена виїзна документальна позапланова перевірка ДП "Завод "Електроважмаш" з питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за червень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2019 року №9157510629).

Результати перевірки оформлені актом №3/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 (том 1 а.с.14-68).

За висновками перевірки, позивачем - Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині повноти визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, а саме завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі 1638805 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 грн. (том 1 а.с.12).

Також Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в порядку встановленому ст.76 глави 8 розділу ІІ ПКУ, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ДП "Завод "Електроважмаш" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2019 року №9186570491 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 16.09.2019 року №9211585512).

Результати перевірки оформлені актом №43/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 (том 1 а.с.69-79).

За висновками перевірки, позивачем - Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині повноти визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, а саме завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі 592858,27 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн. (том 1 а.с.13).

03.10.2019 року позивач надав до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС заперечення на акти перевірок №200.02/92 та №200.02/93.

Рішенням Офісу великих платників податків ДПС №5024/10-28-10-54-05-22 від 15.10.2019 (том 1 а.с.86-94) та №5029/10-28-10-54-05-22 від 15.10.2019 (том 1 а.с.95-102) результати акту перевірки №3/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 та акту №43/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 залишено без змін.

Вважаючи, що спірні рішення податкового органу, прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в актах перевірки на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню (перерахуванню) з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Порядок віднесення сум до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.7 зазначеної статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідкам проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2019 року на суму 1638805 грн. та липні 2019 року на суму 592858 грн., у зв`язку з чим прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000015405, №0000025405.

Судом встановлено, що посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС в ході проведених перевірок здійснено співставлення даних задекларованого від`ємного значення у червні 2019 року з даними залишків від`ємного значення попереднього періоду, тобто травня 2019 року (стор. 52-53 акту від 19.09.2019 року №3/28-10-54-05-12/00213121) та співставлення даних задекларованого від`ємного значення у липні 2019 року з даними залишків від`ємного значення попереднього періоду, тобто червня 2019 року (стор. 9-10 акту від 19.09.2019 року №43/28-10-54-05-12/00213121).

Так, згідно з нормами п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абз.4 п.5 розділу ІІІ наказу Мінфіну України від 28.01.2016 №21, платники податку, які відповідно до ст.200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 Розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з початку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням положень ст.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, таку суму платник податків має право на власний розсуд або зарахувати у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (відображається у рядку 20.1 декларації), або має право на бюджетне відшкодування (на рахунок платника у банку або у рахунок сплати грошових зобов`язань, відображається у відповідних підрядках рядку 20.2 декларації), або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.3 декларації).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку наділений правом самостійно визначити порядок використання суми від`ємного значення з податку на додану вартість, сформованого між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за результатом господарської діяльності.

Так, суб`єкт господарювання може ці суми використати у напрямку зменшення наявного податкового боргу, зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду чи одержати їх з Бюджету на власний рахунок.

Суд наголошує, що саме до повноважень платника податку належить вирішення питання яким чином використати суму від`ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до положень ст.200.4 ст.200 ПК України.

При цьому, самостійне визначення платником податків черговості врахування від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 на погашення податкового зобов`язання наступного податкового періоду, по відношенню до податкового кредиту цього періоду не порушує вимог п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки акту перевірки не узгоджуються з вимогам законодавства, оскільки, викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах податкового обліку, а висновки перевірки зроблено внаслідок довільного трактування норм Податкового кодексу України.

Висновки контролюючого органу є припущеннями та не ґрунтуються на первинній та податковій документації.

При цьому, згідно з положеннями п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Окремо суд зазначає, що наведена норма п.200.1 Податкового Кодексу України та методика складання Декларації з ПДВ у частині врахування від`ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду у складі податкового кредиту звітного (податкового) періоду є незмінною протягом терміну дії Податкового Кодексу України, тобто з 2011 року. Будь-яких змін податкового законодавства, що законодавчо регулює порядок бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість, протягом 2019 року не відбувалось.

Суд звертає увагу, що у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість", який доведено до відома підпорядкованих підрозділів ДФС для його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз`яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і адміністративного оскарження, зазначено, що з урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від`ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого.

Виходячи з вищевказаного, суд доходить висновку, що факти, встановлені актом перевірки є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

За викладених обставин, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності прийнтих податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405 та №№0000025405

Враховуючи вищевикладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів частини 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державному підприємству "Завод "Електроважмаш" визначено відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот п`ять) грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державному підприємству "Завод "Електроважмаш" визначено відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 (п`ятсот дев`яносто дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн.

Стягнути на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул.Благовіщенська, 30, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471).

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлений 02 березня 2020 року.

Суддя О.В. Панченко