Ухвала суду № 87954878, 03.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 березня 2020 р. Справа № 520/1579/2020 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про притягнення до відповідальності певного кола осіб.

Ухвалою від 11.02.2020 року вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту її отримання шляхом виконання вимог ст.ст. 160,161 КАС України.

Недотримання вимог ст.ст. 160,161 КАС України полягало у тому, що позивачем, всупереч

п.1,2,4,5,11 ч.5 ст.160 КАС України, ч.1,4 ст.161 КАС України позов скеровано до Голови суду, а не до Харківського окружного адміністративного суду, у позові не визначено жодних відповідачів та не викладено відносно них відомості, передбачені п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позові позивачем не зазначено його рнокпп, електронну адресу, не надано власного письмового підтвердження, не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги, зміст позовних вимог є неконкретизованим в розрізі приписів ст.5 КАС України, за якою: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; не надано доказів сплати судового збору, а через неконкретизованість вимог суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, яку позивач повинен сплатити.

Крім того, позивач у позові просив суд відносно судових витрат постановити ухвалу, застосувавши приписи ст. 391 КАС України. Однак, вказана норма присвячена звільненню заявника від судових витрат у справі про відновлення втраченого судового провадження, а не звільненню від сплати за подання позову.

Позивачем 19.02.2020 року було отримано ухвалу суду, що встановлено з поштового повідомлення, та, до теперішнього часу, не виправлено недоліки визначені вимогами ухвали від 11.02.2020 року.

Так, 17.02.2020 року до суду подано "уточнену позовну заяву" та клопотання про застосування ст.8 ЗУ "Про судовий збір", до якої додано ухвали та вирок місцевих загальних судів відносно притягнення ОСОБА_1 до відповідальності в порядку КПК України та КУпАП та відповіді заступника Голови Харківського окружного адміністративного суду на звернення ОСОБА_1 .

Разом з тим, "уточненим позовом" та додатками до нього не усунуто порушення ст.ст. 160,161 КАС України у первинному позові позивача, оскільки, не визначено коло відповідачів по справі та не зазначено відносно них відомості, визначені п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, у позові позивачем не зазначено його рнокпп, електронну адресу, не надано власного письмового підтвердження, не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги ( зазначені у первинному позові), а уточнений позов не містить в собі жодних вимог до жодних з відповідачів, тобто, неконкретизованість вимог щодо неузгодженості таких приписам ст.5 КАС України залишилось невиправленою.

Водночас, у вимогах Животченка про притягнення до відповідальності низки посадових осіб вбачаються ознаки застосування заходів процесуального примусу, передбачених ст. 145 КАС України, серед яких є попередження, привід, штраф.

У свою чергу, застосування таких на стадії вирішення питання про відкриття провадження суперечить ст. 144 КАС України, за якою, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Тобто відповідні заходи реагування вживаються судом виключно в судовому процесі за наявності підстав та після відкриття провадження.

У свою чергу, суд відкриває провадження за приписами ст. 171 КАС України, у разі відповідності позову приписам ст.ст. 160,161 КАС України.

Решта заходів відповідальності, зокрема тих, що передбачені іншими, аніж КАС України, нормами процесуального законодавства ( КуАП, КПК) не є у компетенції адміністративного суду.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів сплати судового збору, а застосування приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку не вбачається можливим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 та 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити позивача від сплати судового збору.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

В Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору не надано жодних доказів.

Отже, вимоги ухвали від 11.02.2020 року про залишення позову без руху, позивачем не виконані.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.