Ухвала суду № 87954842, 03.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

03 березня 2020 р. справа №520/2832/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову

Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "СВОБОДА" до Харківської міської ради провизнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2020р. №2075/20,-

встановив:

Стан оформлення матеріалів позову за формою, змістом, обсягом приєднаних документів у цілому не відповідає вимогам ст.ст.160, 161, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, що між тим у даному конкретному випадку не є перешкодою для прийняття рішення про відкриття провадження у справі, адже виявлені недоліки зумовлені нечіткістю національного закону і можуть бути виправлені на стадії підготовчого провадження.

Так, згідно з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019р. по справі №9901/284/19 (провадження №11-585заі19) зазначено, що « 29. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

30. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

31. За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

32. У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

33. Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

34. Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.».

Суддя з огляду на ч.5 ст.242 КАС України зважає на указаний правовий висновок Верховного Суду і тому вважає, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування однозначно не може бути кваліфіковано у якості індивідуально-правового акту, адже хоча і вичерпує власну юридичну дію одноразовою реалізацією, проте створює правові наслідки для необмеженого кола осіб.

Водночас із цим, оскаржене рішення органу місцевого самоврядування не може бути у повній мірі віднесено і до кола нормативно-правових актів (у розумінні письмового документу компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване державою формально обов`язкове правило поведінки загального характеру), оскільки не містить обов`язкових правил поведінки загального характеру і не розрахований на багаторазове застосування.

Окреслена правова колізія підлягає розв`язанню у спосіб слухання справи у порядку ст.ст. 264-265, що зумовлює необхідність приведення заявником вимог у відповідність до ч. 9 ст. 264 КАС України.

У цілях з`ясування об`єктивної істини від Міністерства оборони України слід витребувати інформацію з приводу наявності у розпорядженні документів, підписаних Жуковим Георгієм Костянтиновичем від імені Міністерства оборони СРСР у період 1955-1957 р.р. (із наданням засвідчених копій таких документів), з приводу обсягу та змісту повноважень Міністерства оборони СРСР відносно військових підрозділів, частин та формувань, дислокованих на території УРСР у період 1955-1957 р.р., з приводу виконання ОСОБА_1 функцій командування військовими підрозділами, частинами та формуваннями (округами, з`єднаннями, арміями, фронтами) на території УРСР протягом 1941-1945 р.р.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 9, 12, 160, 161, 171, 173, 175, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

1. Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Копії даної ухвали направити учасникам справи. Роз`яснити, що надсилання процесуальних документів буде здійснюватись за указаними у позові адресами учасників справи.

2. Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку загального позовного провадження у порядку ст.ст.264 і 265 КАС України.

3. Зобов`язати відповідача (у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали) подати безпосередньо до суду: 1) відзив на позов, усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору (усі матеріали, котрі були враховані під час прийняття оскарженого рішення); 2) письмові пояснення та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов; 3) письмові пояснення з приводу того, що обсяг обмежень за Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" і виключень із цих обмежень є тотожнім Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"; 4) матеріали стосовно усіх попередніх найменувань спірного об`єкта топономіки.

Зобов`язати відповідача не пізніш як за сім днів до дати підготовчого засідання опублікувати оголошення про оскарження рішення Харківської міської ради Харківської області від 26.02.2020 р. №2075/20 у виданні, в якому дане рішення було або мало бути офіційно оприлюднено.

Роз`яснити, що оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити оскаржуваного акта, дату, час і місце розгляду адміністративної справи.

Зобов`язати відповідача докази розміщення оголошення подати до суду разом із відзивом.

Запропонувати позивачу у цей же строк та порядку привести заявлену вимогу у відповідність до ч. 9 ст. 264 КАС України; виконати вимоги ч. 6 ст. 160 КАС України; подати докази того, що Міністерство оборони Союзу Радянських Соціалістичних Республік належало до вищих органів влади та управління Союзу Радянських Соціалістичних Республік; подати докази того, що посада члена Президіуму Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу станом на 1957 р. належала до кола керівних посад в Комуністичній Партії Радянського Союзу з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.09.2016 р. по справі №К/800/25579/16; подати докази того, що ОСОБА_2 не підпадає під виключення за п.п. «є» п.4 ч.1 ст.1 "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", де указано - крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.

Витребувати від Міністерства оборони України інформацію з приводу наявності у розпорядженні підписаних Жуковим Георгієм Костянтиновичем розпорядчих документів від імені Міністерства оборони СРСР у період 1955-1957р.р. (із наданням засвідчених копій таких документів), з приводу обсягу та змісту повноважень Міністерства оборони СРСР відносно військових підрозділів, частин та формувань, дислокованих на території УРСР у період 1955-1957 р.р., з приводу виконання ОСОБА_1 функцій командування військовими підрозділами, частинами та формуваннями (округами, з`єднаннями, арміями, фронтами) на території УРСР протягом 1941-1945р.р.

Зобов`язати Міністерство оборони України подати витребувану інформацію та документи в її підтвердження до 16.03.2020 р. засобами електронної пошти на адресу суду - inbox@adm.hr.court.gov.ua.

4. Запропонувати подати безпосередньо до суду відповідь на відзив та заперечення протягом трьох днів від дати одержання відповідних процесуальних документів разом із доказами про таку дату. Роз`яснити, що про неможливість подання доказів або процесуальних документів слід письмово повідомити суд протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

5. Призначити підготовче засідання на 10:30год. 17.03.2020р. у залі №7 в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м.Харків, м-н Свободи, б.6.

Явку учасників справи (представників) визнати необов`язковою. Зобов`язати завчасно та письмово сповіщати суд про неможливість прибуття до судового засідання з одночасним наданням документів на підтвердження поважності причин неприбуття. Повідомити про необхідність засвідчити факт прибуття для участі у засіданні суду в аркуші реєстрації та про необхідність мати при собі діючі документи, котрі згідно з національним законодавством України підтверджують особу громадянина.

6. Роз`яснити, що суд не має технічних для проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7. Роз`яснити наявність процесуальних прав і обов`язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов`язків.

8. Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко