Рішення № 87954756, 20.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20 лютого 2020 р. справа № 520/11102/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Херхадзе Н.А.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

встановив:

Позов прийнято до розгляду ухвалою від 11.11.2019р. у порядку загального позовного провадження.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 03.12.2019р., 14.01.2020р., 29.01.2020р., 04.02.2020р.

Ухвалою суду від 04.02.2020р. закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 12.02.2020р.

Ухвалою суду від 12.02.2020р. витребувані додаткові докази у відповідача по справі, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи та призначено її розгляд на 20.02.2020 року.

Предметом позову є вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом – заявник, громадянин) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС України в Харківській області №849 від 30.09.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер 2495715106).

Підставами позову є доводи про те, що одержаний від контролюючого органу запит про надання інформації та пояснень є безпідставним, а тому вимоги запиту виконанню не підлягали, а відтак і прийнятий через невиконання цього запиту наказ є протиправним.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що отримав від слідчих органів інформацію про заяву громадянина, яка свідчила про можливе вчинення платником податкових правопорушень. З метою перевірки отриманої інформації, склав та належно оформив запит про надання пояснень і документів. Після одержання запиту платник податків відмовив у виконанні його приписів. Невиконання вимог запиту і спричинило прийняття спірного наказу. Наполягав на відповідності закону спірного наказу.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

08.08.2019 р. контролюючим органом, ГУ ДФС у Харківській області, було складено письмовий запит №19821/ФОП/20-40-13-06-16 з приводу надання документів та пояснень відносно підприємницької діяльності СО ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) в період з 01.01.2016 року по 31.07.2019 року (стосовно обрахунку та декларування єдиного соціального внеску - з 01.01.2011 по 31.07.2019 року).(а.с.13)

Згідно змісту вказаного запиту, підставами його складання послугували приписи пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, пп. 6 абз. 3 ст. 73.3. ст.. 73 Податкового кодексу України, п. 10, п. 12 Порядку періодичного надання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету України від 27.12.2010 № 1245, та у зв`язку з отриманням податкової інформації у вигляді звернення громадянина, щодо порушень податкового та іншого законодавства.

Вказаним запитом від 08.08.2019 року №19821/ФОП/20-40-13-06-16 були витребувані у позивача наступні документи: - укладені договори та додатки до них, виписані накладні (акти виконаних робіт (надання послуг)), документи що підтверджують право власності на обладнання, отримані довіреності тощо; - документи, що свідчать про стан та форму розрахунків між суб`єктами господарювання (виписки банку, платіжні доручення, акти звірки тощо), стан розрахунків на кінець періоду, за який перевіряється платник податків та на дату надання пояснень та їх документальних підтвердження (кредиторська або дебіторська заборгованість тощо); - книга обліку доходів та витрат; - інформацію та документальні підтвердження щодо наявності та використання у господарській діяльності офісних, виробничих(торгівельних, складських приміщень тощо) приміщень; відповідних виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріально- технічних ресурсів. Також надати повний опис про стан надання в оренду примі тень виходячи з їх загальної площі в розрізі часу; - договори та рахунки з відмітками про сплату електроенергії, природного газу, послуг централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, інших подібних та експлуатаційний витрат в розрізі нежитлових приміщень, що належать на праві власності; - наявність всіх необхідних ліцензій (дозволів тощо), направлених (в разі необхідності) запитів на отримання цінової експертизи продукції (робіт, послуг); - інформацію щодо наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення виробництва (наданя послуг, виконання робіт) тощо.

На зазначений запит контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 надано відповідь з відмовою від надання витребуваних документів, через необґрунтованість запиту.(а.с.16)

30.09.2019 року владним суб`єктом видано оскаржений наказ №849 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи Лузан В ОСОБА_2 (а.с. 12)

ГУ ДПС у Харківській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 79, гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СО ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р.

Результати перевірки оформлені актом від 21.11.2019 року № 853/20-40-33-06-07/ НОМЕР_1 .

В тексті Акту викладені судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень, а саме: -абз.9 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України, встановлено надання послуг платникам єдиного податку у 3 кварталі 2018 року; - пп.296.5.2 п.296.5 ст.296, п.п.5 п.294.3 ст.294 Податкового кодексу України, занижено суму єдиного податку до сплати в бюджет на суму 6963,60 грн.; - п.177.2 ст. 177.4 Податкового кодексу України, занижено ПДФО від здійснення підприємницької діяльності на суму 91778,04 грн.; -ст.7 та ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", донараховано суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу 34400,52 грн.; - п.п.1.4 пункту 16 розділу 10 розділу ХХ, ст. 168 Податкового кодексу України, а саме заниження суму військового збюору, що підлягає сплаті на суму 7648,17 грн.

06.12.2019р. з посиланням на вказаний Акт владним суб`єктом - ГУ ДПС у Харківській області, було складено: податкове повідомлення-рішення №00005263306, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з єдиного податку на суму 8740,50грн.; податкове повідомлення-рішення №00005273306, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 9560,21 грн.; податкове повідомлення-рішення №00005213306, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 114722,55 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму штрафу 3440,05 грн.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення суб`єкт владних повноважень обрав положення п.п. 20.1.4 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 49.2 ст. 49, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження суб`єкта про ненадання платником податків пояснень та документів на запит контролюючого органу.

Не погодившись із правомірністю наказу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до установлених судом обставин підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно із абзацом четвертим, шостим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Так, відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, 78.1. де зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При чому суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково. Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року по справі №820/4605/17.

Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно п. 12 вказаного Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: - виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; - виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; - виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; - подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; - проведення зустрічної звірки; - в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на дату складання запиту) письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перевіривши запит контролюючого органу, судом встановлено його відповідність за формою та змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Так, на вимогу суду відповідачем надано лист слідчого Редько О.Р. Купянського ВП ГУНП в Харківській області від 06.08.2019 року № 12914/119-85/02/20-2019.

У вказаному листі зазначено, про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ст.. 172 ч. 1 КК України за заявою ОСОБА_3 та про те, що 25.07.2019 року у дений час в м. Куп`янськ Харківської області невстановлені особи, трудові відносини з якими не оформлені, проводили ремонто-будівельні роботи в сквері, що знаходиться напроти магазину АТБ, розташованого по АДРЕСА_1 . У ході досудового розслідування встановлено, що роботи з капітального ремонту тротуарного покриття скверу пл.Центральна біля пам`ятника «Афганців» м.Куп`янськ згідно договору №75 від 05.07.2019 між Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_1 виконували найняті останньою робітники, кількість яких зі слів заявника дорівнювала 12-15 особам, хоча ОСОБА_1 застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та включена до 2 групи платників єдиного податку. Також зазначено щодо вирішення питання про проведення спеціалістами ГУ ДФС у Харківській області позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет додержання нею податкового законодавства та законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування під час виконання робіт з капітального ремонту тротуарного покриття скверу пл.Центральна біля пам`ятника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » м АДРЕСА_3 .

Отже, і звернення громадянина, і лист керівника органу досудового розслідування, містить детальну інформацію, яка об`єктивно була здатна спричинити виникнення обґрунтованих сумнівів у дотриманні особою податкової дисципліни.

Суд зазначає, що підпунктом 2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України передбачено, що особи з категорії 2 групи платників єдиного податку повинні забезпечити відповідність наступним вимогам: 1) провадити діяльність з надання послуг населенню або іншим платникам єдиного податку чи діяльність виробництва і продажу товарів, чи діяльність у сфері ресторанного господарства; 2) не перевищувати максимального показника кількості найманих працівників у 10 робітників; 3) не перевищувати обсягу доходу у 1.500.000,00грн.

Таким чином, відсутність відповідності будь-якому із перелічених критеріїв, а саме: чи за предметом діяльності, чи за кількістю найманих працівників, чи за обсягом доходу спричиняє незаконність застосування платником спрощеної системи оподаткування за правилами особи з категорії 2 групи платників єдиного податку.

Відповідно до абз.9 п.п.298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Невиконання особою положень цієї норми закону і за суттю діяння, і за змістом діяння є податковим правопорушенням.

У тексті запиту контролюючого органу чітко та однозначно указано, що одержана інформація показує на наявність господарських зносин заявника, предметом яких є надання послуг, з іншими суб`єктами права ніж платники єдиного податку.

Така інформація знайшла своє підтвердження у ході розгляду справи.

З приводу обґрунтування позивача в якості підстав для задоволення позовних вимог посилання на зазначення невірного коду, а саме 3033311908, суд зазначає, що в адресаті запиту та в другому, п`ятому абзацах, зазначено вірний код НОМЕР_1 , вказане свідчить про технічну помилку та не може бути підставою вважати, що вказаний запит складено відносно іншої особи. Крім того, в запиті зазначено вірну адресу позивача.

Окремо суд зважає, що позов подано підприємцем, на захист прав щодо призначення незаконної перевірки, як суб`єкта підприємницької діяльності. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що 03.10.2019 року внесено запис про припинення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Отже, заявник у спірних правовідносинах не має порушеного права.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскарженого рішення у вигляді наказу.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови в задоволенні заявлених вимог про скасування оскарженого рішення владного суб`єкта.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено 02.03.2020 року у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева