Ухвала суду № 87954399, 03.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1840/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі №440/1840/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про визнання дій неправомірними, стягнення грошової компенсації та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про: визнання протиправними дій Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки; стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 38997,90 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 267785,58 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (ідентифікаційний код 08564274, проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання дій неправомірними, стягнення грошової компенсації та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)", що полягає у не зарахуванні часу, за який ОСОБА_1 не використала відпустку за попереднім місцем роботи у Кременчуцькій виховній колонії в Полтавській області, до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки. Зобов`язано Державну установу "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" зарахувати час, за який ОСОБА_1 не використала відпустку за попереднім місцем роботи у Кременчуцькій виховній колонії в Полтавській області, до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, та у зв`язку з цим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ОСОБА_1 дні відпустки. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

11 грудня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору у справі №440/1840/19.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №440/1840/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/1840/19 - задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/1840/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)", що полягає у не зарахуванні часу, за який ОСОБА_1 не використала відпустку за попереднім місцем роботи у Кременчуцькій виховній колонії в Полтавській області, до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки та в частині зобов`язання Державну установу "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" зарахувати час, за який ОСОБА_1 не використала відпустку за попереднім місцем роботи у Кременчуцькій виховній колонії в Полтавській області, до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, та у зв`язку з цим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ОСОБА_1 дні відпустки та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Стягнуто з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 38997,90 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень) 90 коп. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/1840/19 - залишено без змін.

02 березня 2020 року справа №440/1840/19 надійшла з Другого апеляційного адміністративного суду до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі №440/1840/19, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Отже, при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 267785,58 грн., судовий збір підлягав сплаті позивачем у розмірі 2677 грн. 86 коп., як за вимогу майнового характеру.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 38997,90 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією Відділення "ЦОК№92 в м. Кременчук" АТ "А-Банк" №МР_АВ160877DVN_7699730 від 23 травня 2019 року /а.с. 6/, та у розмірі 3067 грн. 83 коп., що підтверджується квитанцією Відділення "ЦОК№92 в м. Кременчук" АТ "А-Банк" №МР_АВ160877DVN_7699677 від 23 травня 2019 року /а.с. 6/, а також виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, які надійшли до суду 24 травня 2019 року /а.с. 53, 54/.

Таким чином, позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 1158 грн. 37 коп. = (3836 грн. 23 коп. - 2677 грн. 86 коп.).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку із внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 1158 грн. 37 коп. (одна тисяча сто п`ятдесят вісім гривень тридцять сім копійок), сплаченого квитанцією Відділення "ЦОК№92 в м. Кременчук" АТ "А-Банк" №МР_АВ160877DVN_7699677 від 23 травня 2019 року.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі №440/1840/19 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 143, 166, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі №440/1840/19 - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 1158 грн. 37 коп. (одна тисяча сто п`ятдесят вісім гривень тридцять сім копійок), сплаченого квитанцією Відділення "ЦОК№92 в м. Кременчук" АТ "А-Банк" №МР_АВ160877DVN_7699677 від 23 травня 2019 року.

Копію ухвали направити учасниками справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич