Рішення № 87954355, 28.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4875/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2019 №124 та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 №П-77-19.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не був попереджений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , та перевірка проведена за його відсутності. Крім того, вказував на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 грудня 2019 року.

Ухвалою від 09 грудня 2019 року роз`єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі №440/4486/19, виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2019 №124.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки під час проведення перевірки було виявлено порушення у сфері містобудування, за яке правомірно прийнято припис.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису прийнято до провадження. Призначено підготовче судове засідання для розгляду справи на 10:30 год. 09 січня 2020 року.

Ухвалою від 09 січня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 29 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом першої Полтавської державної нотаріальної контори 07.07.2005, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 6/25 частин житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, де площа землекористування не зазначена.

20.09.2018 Департаментом ДАБІ у Полтавській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті "Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки на об`єкті "Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 " головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено акт від 20.09.2018, яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 у 2006 році проведено реконструкцію належної йому частини будинку та господарських будівель без відповідного документа, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наслідком такої перевірки стало винесення протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2018 №П-46-18, постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2018 №П-45-18 та припису від 20.09.2018 № 70, яким зобов`язано ОСОБА_1 до 20.09.2019 усунути виявлені порушення відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: привести самочинно реконструйовану частину житлового будинку (прибудови літ. А1-1, а-4, а-7) та реконструйовану господарську будівлю (гараж літ. Л) по АДРЕСА_1 (належну гр. ОСОБА_1 ) до попереднього стану, який був до початку виконання будівельних робіт з вищевказаної самочинної реконструкції об`єкту будівництва.

30.10.2019 відповідач провів позапланову перевірку об`єкта "Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , якою встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №70 від 20.09.2018, чим порушено вимоги п.п. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пп. 3 п. 11, абз. 4, п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553.

За результатом цієї перевірки відповідач виніс повторний припис від 30.10.2019 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 124, яким зобов`язано ОСОБА_1 до 31.12.2019 усунути виявлені порушення відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: привести самочинно реконструйовану частину житлового будинку (прибудови літ. А1-1, а-4, а-7) та реконструйовану господарську будівлю (гараж літ. АДРЕСА_2 ) по АДРЕСА_1 (належну гр. ОСОБА_1 ) до попереднього стану, який був до початку виконання будівельних робіт з вищевказаної самочинної реконструкції об`єкту будівництва.

Не погоджуючись з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.10.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлюють та визначають Закони України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007, "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994

Як передбачено положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності")

Відповідно до ч.1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил безпосередньо визначає "Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до положень цього Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Як слідує зі змісту п.7 вказаного Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, відповідно до положень п.7 цього Порядку №553, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із п.7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Крім того, слід зазначити, що у відповідності до п.9 цього ж Порядку №553, Державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

А відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. (п. 13 Порядку № 553).

Приписами ст.ст.16-19 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. При чому, такий акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до ст.21 Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням

З аналізу зазначених вище норм законодавства суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні позапланової перевірки повинен дотримуватись відповідного порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, зауважень та заперечень, документів, які спростовують порушення, тощо.

Відповідачем по справі не надано доказів того, що позивач будь-яким способом був повідомлений про день і час проведення перевірки, а також доказів того, що до її проведення направлення на проведення перевірки було пред`явлено позивачу, або іншій уповноваженій ним особі.

Акт перевірки від 30.10.2019 складений в односторонньому порядку тільки головним спеціалістом Департаменту ДАБІ у Полтавській області, без участі позивача, що позбавило його: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. Акт перевірки від 30.10.2019 містить підпис у графі "керівник суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи".

Разом з тим, позивач в судовому засіданні стверджує про те, що перевірку відповідачем проведено за його відсутності, акт отриманий не ним, а пояснення в акті написані не ОСОБА_1 , про існування акту перевірки, направлення, протоколу про адмінпорушення, припис позивач дізнався від свого сина ОСОБА_4 .

У свою чергу, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, син позивача ОСОБА_4 пояснив, що перевірка проводилася за відсутності ОСОБА_1 , якого в цей час вдома не було. Акт перевірки від 30.10.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 30.10.2019 та припис від 30.10.2019 підписано та отримано ним особисто.

При цьому встановлено, що Крутін О. ОСОБА_6 не уповноважував Крутіна ОСОБА_7 на представлення його інтересів під час проведення перевірки Департаментом ДАБІ у Полтавській області, ознайомлюватися з її результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, не уповноважував на надання пояснень, зауважень та заперечень, документів, які спростовують порушення.

Отже, відповідачем не дотримано порядку проведення позапланової перевірки, акт перевірки від 30.10.2019, який складений за відсутності ОСОБА_1 як суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання припису від 30.10.2019, оскільки порушене право позивача бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Таким чином, суд вважає, що акт перевірки від 30.10.2019 не може вважатись належним доказом невиконання позивачем вимог припису від 20.09.2018, та не може бути підставою для формування та надсилання позивачу припису від 30.10.2019.

За таких обставин вимоги припису є безпідставними та протиправними, оскільки покладені в їх підґрунтя факти не були виявлені, зафіксовані та задокументовані у належний спосіб. Метою внесення припису є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Ця мета має публічно-правовий характер і спрямована на забезпечення принципу законності у сфері містобудування. Однак досягатися вона повинна не за рахунок порушення чи створення загрози порушення інших охоронюваних законом інтересів.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та 27 лютого 2019 року по справі №210/3059/17(2-а/210/148/17), адміністративне провадження №К/9901/53842/18 (ЄДРСРУ 80127332).

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного рішення, та доведеності обставини наявності порушень вимог чинних норм в документації, поданій позивачем відповідачу.

Оцінюючи докази у справі кожний окремо та у їх сукупності, суд вважає, що припис від 30.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності був винесений відповідачем без дотримання вимог щодо використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому суд доходить висновку, що цей припис є протиправним та належить скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2019 №124.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 березня 2020 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва