Рішення № 87954300, 03.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3518/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Блажиєвої О.О.,

представників відповідачів: Мікуліної Т.О.,

Синюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дії щодо складання інформаційної картки, внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії прокуратури Одеської області з приводу складання 13.04.2018 року інформаційної картки до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень у відношенні ОСОБА_1 , направлення 16.04.2018 року її та наказу прокурора Одеської області № 90-к від 11.01.2018 року до Головного територіального управління юстиції в Одеській області для включення відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей стосовно ОСОБА_1 на підставі наказу прокурора Одеської області № 90-к від 11.01.2018 року та інформації картки до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень, яка складена 13.04.2018 року прокуратурою Одеської області стосовно ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне територіальне управління юстиції в Одеській області вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою від 23.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом дану справу залишено без руху.

27.07.2018 р. (вх. № 21747/18) позивач надав до суду уточнену позовну заяву, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

03.08.2018 року (вх. № 22511/18) представником Головного територіального управління юстиції в Одеській області до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

03.08.2018 року (вх. № 22510/18) представником Прокуратури Одеської області до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

23.08.2018 року (вх. № 24737/18) представником Головного територіального управління юстиції в Одеській області до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

27.08.2018 року (вх. № 24940/18) представником Прокуратури Одеської області до канцелярії суду подано відзив на позов.

28.08.2018 року (вх. № 25090/18) позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив Прокуратури Одеської області.

Ухвалою від 13.09.2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 815/404/18.

05.06.2019 року (вх. № ЕП/4159/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

02.12.2019 року (вх. № 45166/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 02.12.2019 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

10.12.2019 року (вх. № ЕП/9718/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про проведення судового засідання за його відсутністю

Ухвалою від 11.12.2019 року поновлено провадження у справі.

11.12.2019 року (вх. № ЕП/9756/19) представником Головного територіального управління юстиції в Одеській області до канцелярії суду подано заяву про долучення співвідповідача.

Ухвалою від 11.12.2019 року розгляд справи почато з початку.

13.12.2019 року (вх. № 47333/19) представником Головного територіального управління юстиції в Одеській області до канцелярії суду подано заяву про доручення співвідповідача у справі.

24.12.2019 року (вх. № ЕП/10248/19) представником Прокуратури Одеської області до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

13.01.2020 року (вх. № 1202/20) представником Національного агентства з питань запобігання корупції до канцелярії суду подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції.

Ухвалою від 15.01.2020 року у задоволення клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції відмовлено.

22.01.2020 року (вх. № ЕП/613/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про продовження перерви.

27.12.2019 року (вх. № 49761/19) представником Прокуратури Одеської області до канцелярії суду подано відзив на позовну заву.

27.12.2019 року (вх. № 49765/19) представником Національного агентства з питань запобігання корупції до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 05.02.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

17.02.2020 року (вх. № 7040/20) представником Національного агентства з питань запобігання корупції до канцелярії суду подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції.

Ухвалою від 19.02.2020 року у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом прокурора Одеської області № 90-к від 11.01.2018 року позивача вирішено звільнити з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності , у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (п.п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»). Зазначений наказ винесено на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 257дп-17 від 08.11.2017р. Крім того, прокуратурою Одеської області 16.04.2018р. за № 11-539-18 вих. направлено до Головного територіального управління юстиції в Одеській області копію вищезазначеного наказу та інформаційну картку до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень від 13.04.2018р. для включення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. На думку позивача, у Прокуратури Одеської області були відсутні правові підстави для вчинення зазначених дій, а в Головного територіального управління юстиції в Одеській області – для включення відомостей стосовно позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури за правопорушення, пов`язане з корупцією, оскільки діяння, яке йому інкриміновано не містить ознак корупції.

Від Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 24737/18 від 23.08.2018р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до положень наказу Державної судової адміністрації України № 107 від 17.07.2015р. «Про надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили», до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вноситься інформація і стосовно осіб, які вчинили правопорушення, пов`язані з корупцією. Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області як реєстратором на виконання вимог п. 2.5 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 39/5 від 11.01.2012р., внесено відомості до Реєстру стосовно ОСОБА_1 в день отримання завіреної паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення та в 10-денний строк повідомлено ОСОБА_1 про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних». Відповідач акцентував увагу на тому, що Головне територіальне управління юстиції в Одеській області є лише реєстратором, а відповідальним за достовірність відомостей, що вносяться до Реєстру є особи, які надали інформацію, тому дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо внесення відомостей стосовно ОСОБА_1 є правомірними та кореспондуються з приписами чинного законодавства.

Від Прокуратури Одеської області надійшов відзив на позов (вх. № 24940/18 від 27.08.2018р., вх. №49761/19 від 27.12.2019р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що доводи позивача щодо протиправності дій прокуратури та Головного територіального управління юстиції в Одеській області є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам спірних правовідносин та суперечать приписам Закону України «Про запобігання корупції», оскільки ініціювання та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей щодо позивача є одним із правових наслідків рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 257дп-17 від 08.11.2017р., на підставі якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.,1, 5, 6 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». За змістом п. 2.2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 39/5 від 11.01.2012р., підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є, зокрема, завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення. Враховуючи, що на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Національне агентство з питань запобігання корупції не розпочало діяльність по формуванню та веденню Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, у спірних правовідносинах обґрунтовано застосовано Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 39/5 від 11.01.2012р.

Від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 49765/19 від 27.12.2019р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 166 від 09.02.2018 р., підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. Зазначені підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є виключними та інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає. Таким чином діяльність Національного агентства щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з відповідним рішенням суду розпорядчим документом про накладення дисциплінарного стягнення і така дія є похідною від них.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що наказом прокурора Одеської області від 15 грудня 2015 року №3363-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Одеської області.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги на дії ОСОБА_1 , Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів прийнято рішення №257дп-17 від 08.11.2017 року про притягнення прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

На підставі вищезазначеного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, керуючись п.п. 3, 8, ч. 1 ст. 11 та п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» прокурором Одеської області прийнято наказ № 90к від 11.01.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його обєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 1,5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру») у перший робочий день після закінчення його тимчасової непрацездатності.

В подальшому, наказом прокурора Одеської області № 845 від 29.05.2018 року позивача було звільнено з займаної посади в органах прокуратури з тих самих підстав з 29 травня 2018 року.

16.04.2018р. (вих. № 11-539-18 вих.) Прокуратурою Одеської області направлено до Головного територіального управління юстиції в Одеській області направлено копію наказу прокурора Одеської області № 90к від 11.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та інформаційну картку до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень від 13.04.2018р. для включення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей щодо позивача.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

За приписами п. 3 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 39/5 від 11.01.2012р. (далі – Положення № 39/5), визначає порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

Відповідно до п. 1.2 Положення №39/5 реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Згідно п. 1.3 Положення № 39/5 реєстр ведеться з метою, зокрема, забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення; забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов`язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

За приписами п. 1.4 держатель Реєстру - Міністерство юстиції України (далі - Держатель).

Відповідно до п. 1.8 Положення № 39/5 реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є:

Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення;

Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.

Згідно п. 2.2 Положення № 39/5, підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

За приписами п. 2.4 Положення № 39/5, кадрові служби державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення, в день підписання наказу про накладання на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення зобов`язані передати Реєстратору електронну та завірену в установленому порядку паперову копію відповідного наказу разом з інформаційною карткою до наказу про накладання (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень (додаток 1).

Відповідно до п. 2.5 Положення № 39/5 Реєстратор вносить до Реєстру відомості в день отримання електронної копії рішення суду, завіреної паперової копії наказу про накладання чи зняття дисциплінарного стягнення або наступного робочого дня.

На виконання п.п. 2.2, 2.4 Положення № 39/ 16.04.2018р. (вих. № 11-539-18 вих.) Прокуратурою Одеської області направлено на адресу Головного територіального управління юстиції в Одеській області направлено копію наказу прокурора Одеської області № 90к від 11.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та інформаційну картку до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень від 13.04.2018р. для включення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей щодо ОСОБА_1 , що свідчить про безпідставність позовних вимог про визнання протиправними дій прокуратури Одеської області з приводу складання 13.04.2018 року інформаційної картки до наказу про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень у відношенні ОСОБА_1 , направлення 16.04.2018 року її та наказу прокурора Одеської області № 90-к від 11.01.2018 року до Головного територіального управління юстиції в Одеській області для включення відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, в зв`язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Зі змісту наказу прокурора Одеської області № 90к від 11.01.2018 року вбачається, що позивача звільнено з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності , у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (п.п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру») на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 257дп-17 від 08.11.2017р.

Відповідно до інформаційної картки до наказу № 90к від 11.01.2018 року, способом вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку є порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» - невжиття заходів до врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень, а також порушення вимог статті 43 Закону України «Про запобігання корупції» - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв`язку з виконанням своїх обов`язків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2018 р. у справі №800/506/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, КДКП) № 257дп-17 від 08.11.2017 р. про накладення на нього дисциплінарного стягнення на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 відмовлено (т.2 а.с. 99-103).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі № 800/506/17 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 р. залишено без змін (т.2 а.с. 99-103).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 08.11.2018р. у справі № 815/404/18, яке набрало законної сили, відмовлено у повному обсязі в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування наказів №90к від 11.01.2018 року, №845к від 29.05.2018 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.2 а.с. 99-103).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019р. у справі № 815/404/18 рішення Одеського окружного адміністративного суд від 08.11.2018р. залишено без змін (т.2 а.с. 105-110).

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені приписи законодавства, наявність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, КДКП) № 257дп-17 від 08.11.2017 р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та наказу про звільнення позивача з посади слугувало підставою для вжиття прокуратурою області дій щодо складання та направлення документів для внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Враховуючи, що станом на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Національне агентство з питань запобігання корупції н розпочало діяльність щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, у спірних правовідносинах є обґрунтованим застосування норм Положення № 39/5.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, зокрема є завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення. Враховуючи, що Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_1 після отримання копії наказу прокурора Одеської області наказ № 90к від 11.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей стосовно ОСОБА_1 є правомірними.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 166 від 09.02.2018 р., підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Як було встановлено судом та зазначено вище, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, КДКП) № 257дп-17 від 08.11.2017 р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 та накази Прокуратури Одеської області №90к від 11.01.2018 року, №845к від 29.05.2018 р. були предметом судового розгляду та не скасовані судами, що, в свою чергу, також свідчить про безпідставність похідних позовних вимог щодо зобов`язання Головного територіального управління юстиції в Одеській області вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості стосовно ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Прокуратури Одеської області (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552), Головного територіального управління юстиції в Одеській області (місцезнаходження: 65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34; код ЄДРПОУ 34929741), Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів 28; код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними дії щодо складання інформаційної картки, внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина

.