Ухвала суду № 87954215, 02.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1207/20

УХВАЛА

02 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про:

визнання протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненадання інформації для призначення пенсії з 07.05.2018 року, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання «Старший солдат» та надбавки за вислугу років, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року;

зобов`язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в одеській області інформацію про грошове забезпечення для цілей призначення йому пенсії з 07.05.2018 року з урахуванням:

посадового окладу за 3 тарифним розрядом згідно тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з тарифним коефіцієнтом 1,5, у розмірі 2640,00 гривень;

окладу за військовим званням «Старший солдат» згідно Схеми тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, додаток 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, що відповідає тарифному коефіцієнту 0,34, у розмірі 600,00 гривень;

надбавки за вислугу років на військовій службі 30% відсотків посадового окладу за 3 тарифним розрядом з урахуванням окладу за військовим званням «Старший солдат» згідно розмірів надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, додаток 16 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, у розмірі 972,00 гривень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

26 лютого 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника Лінецького С.С., надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ 8732/20 від 26.02.2020р.) разом з позовною заявою, що ідентична первинному позову (залишеному судом без руху), заявами по справі та заявою про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків адміністративної позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, зазначалося, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі.

Суд звертає увагу, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові по справі №9901/129/19 від 16.10.2019 року, вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені КАС, який не передбачає винятків, за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви слід виконувати чи не виконувати, вважаючи їх формальними.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від 24 лютого 2020 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року – усунуті частково.

Зокрема, представником позивача було засвідчено докази надані до позовної заяви.

Суд наголошує, що згідно статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

У порушення п.4 ч.5 статті 160 КАС України, позивачем не чітко зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зокрема, як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 17 грудня 2019 року, представник позивача звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою на отримання інформації про надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформації про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у зв`язку з набранням законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду №1540/4455/18.

Слід зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року, зокрема, зобов`язано Одеський обласний військовий комісаріат надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію про грошове забезпечення для цілей перерахунку пенсії з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Жодним чином рішення Одеського окружного адміністративного суду не стосувалося визначення посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років ОСОБА_1 .

Листом №72 від 08.01.2020 року, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив представника позивача, що звернувся до військової частини А4619 з запитом про отримання довідок №26-28 від 20.07.2018 року та №15 від 21.05.2018 року. Крім того, повідомив, що отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, позивач має можливість з пенсійної справи у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Поміж іншим, представнику позивача було вказано про можливість оскарження даної відповіді у адміністративному чи судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що з тексту позовної заяви не вбачається можливим встановити, яку саме бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненадання інформації для призначення пенсії оскаржує позивач.

Суд ще раз наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Крім того, наразі суду не вбачається можливим встановити чи був позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження бездіяльності відповідача чи ні.

Крім того, якщо на думку позивача, спір виник з питань неналежного виконання рішення суду яке набрало законної сили (адміністративна справа №1540/4455/18 чи 420/4299/19), то суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Позивач має право використати процесуальні права визначені положеннями вищенаведених нормативно-правових актів.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного суду по справі №806/2143/15 від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до ч.1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі – Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.

Крім того, у порушення п.9 ч.5 статті 160 КАС України, відсутнє обґрунтування, з посиланнями на норми чинного законодавства (якщо предмет позову стосується все ж таки порядку розгляду заяви) порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв`язку з заявою ОСОБА_1 , про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків адміністративної позовної заяви, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 , вищевказаний процесуальний строк.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України та його копій відповідно до кількості учасників справи.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/1207/20.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.