Ухвала суду № 87954044, 02.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/408/20

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

в частині позовних вимог

02 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради (місцезнаходження: пл.Ринок, 1, м.Дрогобич, Львівська область, 82100; код ЄДРПОУ: 22392443), в якій просить:

-визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області щодо обмеження норм споживання пільг ОСОБА_1 та членам його сім`ї безтермінового (довічного) права на 75 % знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 01.10.2014;

-зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області поновити ОСОБА_1 та членам його сім`ї безтермінового (довічного) права на 75 % знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмежень норм споживання, та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат, з дати обмеження норм споживання з 01.10.2014 і довічно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки йому вже була встановлена законодавством України для ветеранів війни - учасникам бойових дій, пільга у розмірі 75% безтермінова від загальної норми споживання, з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), та він нею користувався до 01.10.2014 року, то у відповідача були відсутні правові підставі обмежувати норму пільги, у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства, оскільки такі пільги були встановлені позивачу безтерміново. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою судді від 03.02.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом вирішується судом в порядку письмового провадження.

При постановленні ухвали суд враховує таке.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач зазначає, що про порушення своїх прав довідався лише у листопаді 2019 року, отримавши інформацію від гр. ОСОБА_2 , який є також учасником бойових дій та який повідомив його про наявні обмеження вищевказаних пільг та ознайомив із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року. Окрім того, позивач зазначив, що звертався до відповідача із заявою про повернення пільги у розмірі 75% від загальної норми споживання, на що отримав відповідь, що такі пільги йому надаються відповідно до постанови КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Початком строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Підставами для визнання причин пропуску строку звернення із позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оскільки, дане поняття за своєю суттю є оціночним, тому суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Європейський суд з прав людини у справі “Пономарьов проти України” зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Враховуючи те, що пільги щодо комунальних послуг є періодичними (щомісячними), то про порушення своїх прав, позивач повинен був дізнатись в кінці кожного місяця під час отримання платіжок про оплату комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву було подано до суду позивачем 15.01.2020 року, про що є відмітка суду, про надходження вхідної кореспонденції - позову (вх. №2313).

Таким чином, що стосується позовних вимог про відновлення порушеного права ОСОБА_1 саме з 01.10.2014 року, то суд відзначає, що з позовною заявою про оскарження цих дій позивач звернувся до суду 15.01.2020 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячний строку для звернення.

Посилання позивача на те, що він не був раніше обізнаний про порушення своїх прав, суд не може вважати поважними причинами пропуску звернення до суду, адже такі обставини не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для звернення позивача до суду.

Інших (поважних) причин, які перешкоджали йому подати до суду позовну заяву у встановлені строки, позивачем не наведено.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, під час розгляду питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав у обґрунтування своїх стверджень достатніх доказів у підтвердження обставин, що перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду із позовом в період з 01.10.2014 року. Окрім того, суд не вбачає можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, у зв`язку із необізнаністю позивача про порушення його прав.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог, з причин, які не є поважними.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч.3-4 ст.123 цього Кодексу.

Відтак, суд вважає, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради щодо обмеження пільг ОСОБА_1 з 01.10.2014 року по 14.07.2019 року та зобов`язання відповідача поновити з 01.10.2014 року по 14.07.2019 року надання пільг ОСОБА_1 , передбачених п.п.4, 5, 6 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - залишити без розгляду, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись ст.122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради щодо обмеження пільг ОСОБА_1 , передбачених п.п.4, 5, 6 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 01.10.2014 року по 14.07.2019 року та про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради поновити з 01.10.2014 року по 14.07.2019 року надання пільг ОСОБА_1 , передбачених п.п.4, 5, 6 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна