Рішення № 87954030, 26.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/279/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

представника позивача Тацишина І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79046, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі – відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, період роботи з 20.11.1980 по 19.08.2019 (день призначення пенсії по віку) - викладач по класу фортепіано і концертмейстр в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського»;

- зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що з 19.08.2019 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 22.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити та виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач листом №259/55/С-20/11.03-06 від 25.11.2019 відмовив у призначенні такої з мотивів відсутності у ОСОБА_1 необхідного стажу. Позивач, вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.01.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач 30.01.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до записів у трудовій крижці, позивач працює в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського» на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера з 20.11.1980 по теперішній час. Однак, у позивача недостатньо стажу роботи на посаді викладача, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993, що дає право на призначення грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі викладеного відповідач вважає, що права позивача порушені не були, у зв`язку з чим у задоволенні її позовних вимог просить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта. (а.с.8-10)

Згідно з записами в трудовій книжці № НОМЕР_2 від 20.09.1960 позивач з 17.09.1980 прийнята на роботу в Дрогобицьке музикальне училище на посаду концертмейстера, а з 20.11.1980 переведена на посаду викладача по класу фортепіано і концертмейстера, де працює по теперішній час. (а.с.5-7)

19.08.2019 позивачу призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй десять місячних пенсій відповідно до п.7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як викладачу КЗ ЛОР Дрогобицького музичного коледжу ім.В.Барвінського.

25.11.2019 відповідач листом №259/55/С-20/11.03-06 повідомив позивача про те, що при перевірці відділом контрольно-перевірочної роботи №5 Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФ України у Львівській області щодо факту роботи ОСОБА_1 встановлено, що більшість годин ОСОБА_1 працювала в Дрогобицькому державному музичному училищі ім.В.Барвінського на посаді концертмейстера. Однак, посада концертмейстера у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації постановою №909 не передбачена.

Таким чином, відповідач повідомив, що підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в Дрогобицькому державному музичному училищі ім.В.Барвінського до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком, виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Відповідно до п. 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

При цьому, згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення.

Згідно з п.7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).

Згідно з розділом 1 «Освіта» цього Переліку право на пенсію за вислугу років передбачено у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах директорам, їх заступникам з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старшим майстрам виробничого навчання, майстрам виробничого навчання, викладачам, педагогам професійного навчання, практичним психологам, соціальним педагогам, керівникам гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що з 17.09.1980 ОСОБА_1 працювала на посаді концертмейстера в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського», а у період з 20.11.1980 по 19.08.2019 (день призначення пенсії по віку) викладачем по класу фортепіано і концертмейстера. Вказана обставина відповідачем не заперечується та підтверджується актом позапланової перевірки підтвердження факту роботи для призначення пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 136/5 від 14.11.2019.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що відповідач вважає, що у позивача не достатньо стажу роботи на посаді викладача, яка передбачена Постановою №909, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Щодо посади концертмейстера то відповідач зазначає, що така у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Постановою №909 не передбачена.

Щодо таких тверджень відповідача, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Суд встановив, що Порядком №909 не передбачена посада концертмейстера.

Проте, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №39721 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 дія постанови №909 від 04.11.1993 поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що у ОСОБА_1 не достатньо стажу роботи на посаді викладача, яка передбачена Постановою №909, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач з 20.11.1980 одночасно працювала викладачем по класу фортепіано та концертмейстером, що не суперечить законодавству, а тому вказаний період роботи повинен бути зарахований до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вже зазначалось судом, записами із трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується стаж роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського» з 20.11.1980 по даний час.

З аналізу наведеного, суд дійшов висновку про те, що стаж роботи позивача на посаді викладач по класу фортепіано і концертмейстера в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського» має зараховуватись до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що посада концертмейстера прямо не передбачена Переліком №909. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.

Верховний Суд в постанові від 12.03.2019 у справі №127/9277/17 зазначив, що право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

З огляду на наведене, суд, проаналізувавши фактичні обставини справи, наявний трудовий стаж у позивача та характер виконуваної нею роботи, дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1681,60 грн. сплаченого згідно з квитанцією №5 від 09.01.2020.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 20.11.1980 по 19.08.2019 (день призначення пенсії по віку) – на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.03.2020

Суддя Р.І. Кузан