Ухвала суду № 87953941, 02.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/1742/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківської митниці ДФС (76010, м.Івано-Франківськ, вул.Короля Данила, 20), Галицької митниці Держмитслужби (79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1), із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2;

-визнати протиправним рішення Галицької митниці Держмитслужби від 08.01.2020 року №74-08-15/1-12/298 про відмову у скасуванні рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2.

Згідно ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

-відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

-позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

При цьому, необхідним є роз`яснити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Окрім того, відповідно до п.п.3 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платниками ПДВ є, зокрема, будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із п.1 ч.1 ст.276 МК України, платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що сплачені декларантом та складають у даній справі ціну позову.

У даному випадку, позивачем оскаржується, окрім іншого, рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару з`ясовано, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 27100,00 польських злотих (166429,15 грн.). Проте, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 55626,00 польських злотих, що еквівалентна 341615,79 грн. (55626,00 польських злотих х 6,141297 (курс валюти)). Різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування складала 175186,64 грн. (341615,79 - 166429,15). Саме вказана сума є ціною позову, з якої слід виходити при обчисленні суми судового збору за подання цієї позовної заяви, яка містить, зокрема, вимогу майнового характеру.

Отже, за звернення позивача до адміністративного суду із позовом, що містить (окрім вимоги немайнового характеру - про визнання протиправним рішення Галицької митниці Держмитслужби від 08.01.2020 року №74-08-15/1-12/298 про відмову у скасуванні рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2, за яку сплачено судовий збір) вимогу майнового характеру судовий збір складає 1751,87 грн.

Тож, як вбачається із прохальної частини позову, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним рішення Галицької митниці Держмитслужби від 08.01.2020 року №74-08-15/1-12/298 про відмову у скасуванні рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2) і вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/000906/2).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви, що містить одну вимогу немайнового характеру і вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу окремим платіжним документом, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 840,80 грн. (за вимогу немайнового характеру) та у розмірі 1751,87 грн. (за вимогу майнового характеру).

Водночас, як стверджується матеріалами позовної заяви, позивачем надано квитанцію №13 від 28.02.2020 року, що лише підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (за вимогу немайнового характеру про визнання протиправним рішення Галицької митниці Держмитслужби від 08.01.2020 року №74-08-15/1-12/298).

Отже, за подання до суду даної позовної заяви позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Також, згідно ч.1 ст.15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Статтею 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Таким чином, надані до позовної заяви копії документів, складені митним органом країни відправлення, які не перекладені на державну мову не можуть слугувати належними та достовірними доказами, що підтверджують викладені позивачем обставини справи.

З огляду на це, позивачу необхідно надати суду усі документи, що перекладені на державну мову, зважаючи на те, що окремі із них не містять перекладу.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.