Ухвала суду № 87953922, 03.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/881/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМС України в Луганській області), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий па ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Старобільського району Луганської області, нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років; зобов`язати УДМС України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Старобільського району Луганської області, нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення положень статті 160 КАС України позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано суду документ про сплату судового збору, проте в позовній заяві позивач зазначає, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на таке.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-17, 21-23 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років, та зобов`язати УДМС України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років. Тобто, позивачем подано позов з питань відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років. Вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років не містить обов`язкових приписів щодо наявності в особи статусу учасника бойових дій, даний спір також не пов`язаний з наявністю чи відсутністю у позивача такого статусу, а тому в даних правовідносинах відсутнє порушення якихось прав, пов`язаних саме зі статусом учасника бойових дій.

Таким чином, в даному випадку ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень з 1 січня 2020 року.

Тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позивачем судовий збір не сплачено.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):

Отримувач коштів: УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080;

Код отримувача: 37944909;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом семи календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи; документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 840,80 грн.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун