Рішення № 87953873, 25.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5456/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Борзаниці С.В.

за участю секретаря судового засідання Кравцової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (далі також – відповідач, Рубіжанське ОУПФУ), в якій просить:

- визнати дії Рубіжанського ОУПФУ щодо відмови позивачу поновити виплати пенсії з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181, протиправними;

- зобов`язати Рубіжанське ОУПФУ поновити позивачу виплату пенсії з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181;

- зобов`язати Рубіжанське ОУПФУ нарахувати та виплатити недоотриману пенсію з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 та з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом 2 групи, захворювання якого пов`язано з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 1995- 2003 роки отримував пенсію МВС. З 01.11.2003 позивача взято на облік до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області та відповідно довідки від 08.12.2003 № 114/181 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримував пенсію з 01.11.2003 по 01.04.2008.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 (справа № 2-а7945/08) та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 зобов`язано УПФУ в Кремінському районі Луганської області перерахувати ОСОБА_1 згідно зі статтями 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобільської катастрофи» з 01.12.2006 державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 12.10.2009 по справі № 2-а-376/06 зобов`язано УПФУ в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 згідно статей 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», з 16.04.2009 пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. За вказаною постановою позивач отримував пенсію до 01.11.2011.

Виконання вище вказаної постанови Кремінського районного суду від 12.10.2009 було припинено Постановою № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011.

На думку позивача, з 01.11.2011 пенсія повинна нараховуватися згідно з Постановою КМУ від 23.11.2011, тобто, відповідно довідки підприємства про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 08.12.2003 № 114/181, яка знаходиться у пенсійній справі позивача, відповідно якої УПФУ в Кремінського району Луганської області проводило виплату пенсії з 01.11.2003 по 01.04.2008. Перерахунок згідно Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 проводився автоматично, жодних заяв та додаткових документів надавати не передбачено.

Не отримавши перерахунку, 27.03.2012 позивач звернувся в УПФУ в Кремінському районі Луганської області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності згідно постанови КМУ від 23.11.2011 №1210, з урахуванням довідки № 114/181 від 08.12.2003. Рішення щодо розгляду вказаної заяви не надавалось.

20.09.2017 позивач звернувся до Рубіжанського ОУПФУ із заявою, в якій просив поновити виплату пенсії з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181, яка знаходиться у пенсійній справі.

У відповіді від 10.10.2017 № 134/175/В-14 Рубіжанське ОУПФУ повідомило, що справа ОСОБА_1 вилучена слідчим СВ Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області і дотеперішнього часу не повернута. Таким чином, без наявності оригіналу пенсійної справи неможливо перевірити достовірність викладених фактів у зверненні від 20.09.2017 та надати обґрунтовану відповідь. Питання щодо поновлення виплати пенсії з урахуванням довідки про заробітну від 08.12.2003 № 114/181 розглядатиметься після надходження пенсійної справи.

25.01.2019 позивач звернувся до Рубіжанського ОУПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181.

07.02.2019 листом Рубіжанське ОУПФУ повідомило, що поновлення пенсії не може бути здійснено в зв`язку з тим, що пенсійна справа Позивача до теперішнього часу знаходиться ВП ГУНП Луганської області.

Листом від 05.06.2018 № 7695/111/36-2018 Головного управління Національної поліції в Луганській області Рубіжанський відділ поліції повідомив, що на адресу Рубіжанського ОУПФУ направлено пенсійні справи, які були вилучені в рамках кримінального провадження.

Рішенням Луганського окружного суду від 19.08.2019 по справі № 360/2489/19 Рубіжанське ОУПФУ зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплат пенсії з 01.11.2011, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181.

У жовтні 2019 року позивач отримав рішення Рубіжанського ОУПФУ від 23.09.2019 № 479 про відмову в поновленні виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки від 08.12.2003 № 114/181, розрахунок заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату проведено з порушенням норм чинного законодавства України, а саме: заробіток розраховано згідно постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони ЧАЕС», як відрядженому до зони відчуження, а необхідно було розраховувати як військовозобов`язаному.

Позивач вважає дії Рубіжанського ОУПФУ щодо відмови в поновленні виплати пенсії, з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181, протиправними та такими, що не відповідають приписам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанові КМУ від 23.11.2012 № 1210.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 31-36).

З 01.11.2003 позивач взятий на облік до управління Пенсійного фонду в Кремінському районі Луганської області, правонаступником якого є Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як інвалід 3 групи, а з 16.04.2009 як інвалід 2 групи згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.02.1995 по 31.10.2003 позивач отримував пенсію по лінії Міністерства внутрішніх справ.

25.01.2019 позивач звернувся до Кремінського відділу обслуговування громадян Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із письмовим зверненням, зареєстрованим відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з урахуванням довідки про заробітну плату № 114/181 з 5-го загону Державної пожежної охорони МВС України в Луганській області, яка розрахована з урахуванням підвищеної на 100% тарифної ставки, кратності 2 та 4, оплатою за роботу в надурочний час, вихідні дні та премію у розмірі 60%.

Листом від 07.02.2019 № 40/В-14 позивачу повідомлено, що його пенсійна справа вилучена 17.02.2016 слідчим СВ Рубіжанського ВП ГУНП Луганської області Єремєєвим С.В. та до теперішнього часу до управління не повернута.

04.07.2018 пенсійну справу позивача передано до відповідача згідно з актом прийому-передачі пенсійних справ від 04.07.2018.

16.11.2018 пенсійна справа позивача направлена на розгляд до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області і повернута до відповідача лише 10.04.2019.

Отже, на дату звернення позивача пенсійної справи у відповідача не було.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням, зареєстрованим відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо перерахунку пенсії, то зазначений лист позивача, розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян».

З заявою встановленого зразка для проведення перерахунку пенсії позивач до відповідача не звертався та рішення з цього приводу відповідачем не приймалося.

Не погодившись з відповіддю на звернення від 07.02.2019 № 40/В-14, позивач звернувся в Луганського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльність відповідача, яка виражається в не розгляді заяви позивача по суті протиправною, та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 360/2489/19 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнана протиправною бездіяльність управління щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 по суті; зобов`язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату № 114/181 від 08.12.2003.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 360/2489/19 набрало законної сили 19.09.2019.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 360/2489/19 відповідачем 23.09.2019 за № 479 прийняте рішення про повторний розгляд заяви та поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , яким відмовлено позивачу в поновленні виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181.

Рішення управління від 23.09.2019 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування листом від 28.09.2019 №2648/03.2-31К.

Прийняте рішення обґрунтовано відсутністю правових підстав врахувати довідку про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 з 5-го загону Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області для обчислення пенсії з зазначених далі підстав.

У пенсійній справі позивача наявні довідки: без номерів, надані протипожежною службою в зоні ліквідації наслідків аварії на АЕС, згідно з якими позивач приступив до виконання службових обов`язків в зоні ЧАЕС та весь час перебував в бойовому резерві м.Чорнобиль, та довідка про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 з 5-го загону Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області, яка видана з порушенням чинного законодавства України, а саме: заробіток у ній зазначено згідно з постановою PM СРСР та ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони ЧАЕС», як відрядженому до зони відчуження, (розрахунок проведено з урахуванням підвищеної на 100% тарифної ставки, кратності 2 та 4, оплати за роботу в надурочний час та вихідні дні та премію у розмірі 60%), а виплачували як військовозобов`язаному, оскільки за даними трудової книжки та уточнюючих довідок від 13.11.2007 та 23.01.2008 Головного управління МНС України в Луганській області ОСОБА_1 у 1987 році проходив службу в органах внутрішніх справ і був відряджений для роботи в зону Чорнобильської АЕС. Тобто, проводити оплату праці за надурочний час і подвійну оплату за вихідні та святкові дні військовослужбовцю немає підстав, оскільки норми Кодексу Законів України про працю на військовослужбовців не поширювались.

Згідно з роз`ясненням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 26.12.2008 № 03-17650/201 - «Додаткова оплата праці в нічні і надурочні години, вихідні і святкові дні, преміювання до 60 % тарифної ставки (окладу) в місяць відповідно до п. 4, 5 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 здійснювалися працівникам і службовцям системи МВС, умови праці яких регламентуються Кодексом Законів про працю України. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ чинність КЗпП УРСР не поширювалась, щомісячні премії їм не виплачувались.

Відповідно до вказівки МВС СРСР від 21.10.1986 № 1/5725, листа Держкомпраці СРСР від 02.10.1986 № 3310-ВГ та листа управління пожежної охорони МВС УРСР від 17.12.1986 № 3/7/1587 «Про компенсацію працівникам зведеного загону протипожежної служби за постійне перебування в м. Чорнобиль в резерві у стані бойової готовності» один час перебування в 30- кілометровій зоні Чорнобильської АЕС в резерві у стані бойової готовності враховувався як одна третина години робочого часу з виплатою за цей період одинарної тарифної ставки (посадового окладу), а працівникам з числа начальницького складу - і окладу за спеціальним званням. Зазначена компенсація не враховується при обчисленні пенсії».

Згідно з долученої до матеріалів пенсійної справи копії карточки обліку місця та тривалості робіт на об`єктах і території Чорнобильської АЕС, а також в 30-кілометровій зоні - ОСОБА_1 працював на посаді пожежного в званні старшого сержанта.

Враховуючи зазначене вище, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181.

На думку відповідача, підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, про тривалість робочого дня та місця виконання роботи або довідки архіву Міністерства оборони України, які мають підтверджувати час, місце, тривалість робочого дня та довідки підприємств, установ, організацій - про заробітну плату.

Перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Згідно з довідкою про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181, виданою 5-м загоном Державної пожежної охорони УМВС в Луганській області, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах зони відчуження № 1, № 3 у період з 13.07.1987 до 27.09.1987 за місцем проходження служби в органах внутрішніх справ, по відомості № 11 від 04.11.1987 виплачена сума заробітної плати 669,17 коп. з урахуванням коефіцієнта 2,4 відповідно до постанови Ради Міністерства УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7. Оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони небезпечності, провадиться виходячи з установленого у зоні відчуження 6-годинного робочого дня та 6-ти денного (3 6-годинного) робочого тижня.

Проте, в довідці про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 не зазначено, на підставі яких первинних документів (складених в період, із заробітку за який позивач просить перерахувати йому пенсію) зроблено розрахунок заробітної плати позивача.

Таким чином, в довідці про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181, виданій 5-м загоном Державної пожежної охорони УМВС в Луганській області, безпідставно застосовано кратність до тарифної ставки, підвищеної на 100 відсотків, оскільки не підтверджена первинними документами підприємства щодо встановленого такого розміру премії у 1987 році за роботу в зоні ЧАЕС.

Щодо порядку преміювання зазначаємо, що відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно до чинних на підприємстві систем преміювання, а отже розмір премії працівників, відряджених до зон відчуження, повинен був визначатися на підставі положень, що діяли на підприємстві.

Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 було дозволено керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення про підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, в положення про преміювання мали вноситися відповідні зміни. Якщо на підприємстві виплата премії не була передбачена, або була передбачена в меншому розмірі, то підстав для нарахування премії в розмірі 60% немає.

У довідці про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 зазначено, що позивачу за час роботи нараховано премію у розмірі 60% від його тарифної ставки на місяць.

На підставі запиту управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області проведено на ГПСО-3 27.02.2013 перевірку нарахування заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС ОСОБА_1 за період роботи з 13.07.1987 по 29.07.1987, з 12.08.1987 по 28.08.1987, з 11.09.1987 по 27.09.1987. В ході перевірки встановлено, що у 5-му загоні Державної пожежної охорони УМВС в Луганській області в 1987-1988 роках преміювання працівників не проводилося. Первинні документи про перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 році на підприємстві не збереглись. Дані відображені в акті зустрічної перевірки управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 27.03.2013 № 30.

Разом з тим, відповідачу та до позовної заяви не надано положення про преміювання працівників 5-го загону державної пожежної охорони УМВС в Луганській області.

Окрім цього, довідка від 08.12.2003 № 114/181 не містить підстав її видачі та не підтверджена первинними документами.

З наведеного вбачається, що позивачу проведено умовний розрахунок заробітної плати, не підтверджений первинними документами.

Таким чином, довідка про заробітну плату має відповідати фактичним даним сплаченої заробітної плати. З урахуванням зазначеного, не має правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 з 5-го загону Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області, оскільки зазначені в цій довідці дані не підтверджені належними документами.

Просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивачем надані заперечення на відзив відповідача, в якому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (арк. спр.89-90).

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.01.2020 (арк. спр. 1-3).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 відкладено розгляд справи, наступне судове засідання призначено на 06.02.2020. Визнано обов`язковою явку представника Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганської області у судове засідання по даній справі для надання пояснень по обставинам справи (арк. спр. 99).

Станом на 06.02.2020 головуючий суддя знаходився на лікарняному (арк. спр. 103).

Судове засідання призначено на 18.02.2020.

18.02.2020 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 25.02.2020 (арк. спр. 120).

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Конституції України, Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) та Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин.

У наведених нижче положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]

Стаття 19. [...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються: […] 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].

Стаття 4 Закону № 1058-IV, визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника, пенсія за віком (абзац перший частини першої статті 9 Закону № 1058-IV ).

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано положеннями Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно з пунктом 1.7. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1 було затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України (далі – Положення № 13-1).

Пунктом 7 Положення № 13-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати звернення.

Крім того, органи Пенсійного фонду не мають права: вимагати від заявника надання документів, інформації або вчинення дій, надання або здійснення яких не передбачено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини, або які знаходяться в розпорядженні (віднесені до компетенції) відповідного органу Пенсійного фонду; відмовляти одержувачу у прийнятті оформлених належним чином і поданих у встановленому законодавством порядку заяв, звернень, документів, які він вважає за необхідне подати органу Пенсійного фонду (пункт 9 Положення № 13-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Аналізуючи положення чинного законодавства України, яке регулює порядок звернення громадян для призначення пенсій, суд приходить до висновку, що однією з основних умов для призначення пенсії є звернення в установленому порядку до органів Пенсійного Фонду України із відповідною заявою та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу IV).

Пунктом 4.8. Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15.01.2010 Кремінським РВГУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр. 8).

ОСОБА_1 є громадянином України, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 12.05.1993 (арк.спр. 10).

Довідкою Головного управління МНС України в Луганській області Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.01.2008 № 07-01/202-2 підтверджується факт виконання позивачем службових обов`язків в 30-ти кілометровій зоні Чорнобільської АЕС безвиїзно по вахтах у період: з 12.07.1987 по 29.07.1987, з 12.08.1987 по 28.08.1987, з 11.09.1987 по 27.08.1987; в третій зоні небезпеки (Чорнобильська АЕС, м. Прип`ять) – 14 (4 години), 18, 19, 22, 23, 24, 28 липня 1987 року, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 (4 години), 26, 27 серпня 1987 року, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22 (6 годин), 24, 25, 26 вересня 1987 року; в першій зоні небезпеки (м. Чорнобиль) – 13, 14 (4 години), 15, 16, 17, 20, 21, 25, 26, 29 липня 1987 року, 12, 14, 16, 19, 20, 24 (4 години), 25, 28 серпня 1987 року, 11, 12, 13, 17, 18, 22 (2 години), 23, 27 вересня 1987 року (арк. спр. 11).

25.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського ОУПФУ Луганської області з заявою про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату № 114/181 від 08.12.2003, яка знаходиться в пенсійній справі (арк. спр. 19).

Листом від 07.02.2019 № 40/В-14 на заяву ОСОБА_1 від 25.01.2019 Рубіжанське ОУПФУ повідомило, що звернення позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату розглянуто. Також зазначено, що пенсійна справа позивача до теперішнього часу не повернута після вилучення 17.02.2016 слідчим СВ Рубіжанського ВП ГУНП Луганській області, без наявності оригіналу пенсійної справи неможливо перевірити достовірність викладених фактів у зверненні від 25.01.2019 та давати обґрунтовану відповідь. Питання щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату розглядатиметься після надходження пенсійної справи (арк. спр. 19 зворот. бік).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 08.04.2019 за вих. № 5108/02-04 Рубіжанському ОУПФУ Луганської області повернуто пенсійну справу ОСОБА_1 , яку отримано відповідачем 10.04.2019 (арк. спр. 56).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 360/2489/19 позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.12.2003 № 114/181 по суті. Зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 114/181 від 08.12.2003 (арк. спр. 20-23).

Відповідно до рішення Рубіжанського ОУПФУ від 23.09.2019 № 479 «Про повторний розгляд заяви на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду» позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки від 08.12.2003 № 114/181 (арк. спр. 77-78).

При наданні правової оцінки спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями Ради Міністрів СРСР та УРСР у залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов`язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1-ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В силу положень статті 70 зазначеного Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 №03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища", листом Держкомпраці УРСР від 13.06.1989 №10-769 повідомлено про зняття грифу "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 №1767-рс і від 11.12.1986 №2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168-5, від 10.06.1986 №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10.09.1986, від 16.12.1986 №694-рс, від 06.01.1988 №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 09.05.1986, №58с від 11.06.1986, №132с від 16.09.1986, №179с від 25.12.1986, №8с від 22.01.1988. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Серед розсекречених в тому числі є наказ МВС СРСР №0152 від 27.05.1986 про оголошення постанови Держкомпраці від 07.05.1986 №153/10-43 та Положення про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджене наказом МВС СРСР № 090 від 19.03.1984, які було розсекречено у 2004 році.

Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05.10.1986 №665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Разом з тим, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 передбачалася оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7) надано право керівникам міністерств і відомств і їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, у розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964.

На виконання розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 рс наказом МВС СРСР № 0149 від 26.05.1986 дозволено Міністру внутрішніх справ УРСР здійснювати виплати грошового утримання військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, зайнятих на роботах у І- ІІІ зонах небезпеки такому порядку: ІІІ зона - п`ятикратний розмір, ІІ зона - чотирьохкратний розмір, І зона - трьохкратний розмір у порівнянні з діючими законодавством нормами.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7(в редакції, чинній на час перебування позивача у зоні ЧАЕС) дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі, встановлено максимальний розмір премії - 60 процентів тарифної ставки (оклада) в місяць.

Разом з тим, постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ) (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Таким чином, виплата премії та її максимальний розмір визначений нормативно-правовими актами, а відтак працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Вищенаведеною Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7) таких випадків (позбавлення або зменшення розміру премії) не передбачено.

Відповідачами не надано належних доказів позбавлення чи зменшення розміру премії позивачу за час роботи в зоні Чорнобильської АЕС.

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (накази МВС СРСР від 11.05.1986 №0130 та від 30.06.1986 №0189, вказівка МВС СРСР від 30.05.1986 №35з).

На підставі вказівки МВС СРСР від 21.10.1986 №1/5725 видана вказівка ГУ ДПО від 17.12.1986 №3/7/1587 "Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності", якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу за спеціальне звання.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Вказаною постановою також визначено, що для працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії, в зоні іонізуючого опромінення, встановлюється шестигодинний робочий день (пункт 4). З огляду на викладене, інший час підлягав врахуванню як знаходження в резерві в стані бойової готовності.

Статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, визначено переліченими вище нормативно-правовими актами, що є діючими на даний час.

Згідно вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Враховуючи наведене, суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на те, що на військовослужбовців органів УВС не поширює дію положення пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7 та інших нормативно-правових актів, наведених вище.

Окрім того, зважаючи на особливий статус осіб, відряджених до зони Чорнобильської АЕС, безпідставними на переконання суду є доводи відповідача про необхідність застосування при розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 13.07.1987 по 27.09.1987 лише вимог Положення про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС СРСР від 19.03.1984 №090, оскільки за таких обставин мав би місце неоднаковий підхід до забезпечення соціального захисту громадян, які належать до однієї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 13.07.1987 по 27.09.1987 виконував службові обов`язки у зоні Чорнобильської АЕС, що не заперечується і відповідачем.

Як встановлено в ході розгляду справи на дату відрядження до м. Чорнобиль позивач перебував на посаді рядового 5-го загону Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області.

Крім того, матеріалами, наявними у пенсійній справі позивача, підтверджується, що наказами начальника 5-го загону Державної пожежної охорони Управління Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області № 27 від 11.09.2003 у зв`язку з Наказом УПБ та АСР МНС України № 152 від 02.07.2003, рішенням міського суду Ленінського району м. Луганська від 21 березня 2003 року та прийняття апеляційним судом Луганської області від 07 серпня 2003 року по справі про перерахунок заробітної плати колишнім співробітникам пожежної охорони Луганської області за роботу у зоні Чорнобильської АЕС було наказано провести перерахунок заробітної плати позивачу за роботу в зоні ЧАЕС (Т.№1, а.с.221, 222).

Довідка від 08.12.2003 № 114/181 видавалася вже після винесення наказів № 27 від 11.09.2003, тобто вже з урахуванням Наказу УПБ та АСР МНС України № 152 від 02.07.2003, рішення міського суду Ленінського району м. Луганська від 21 березня 2003 року та апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2003 року по справі про перерахунок заробітної плати колишнім співробітникам пожежної охорони Луганської області за роботу у зоні Чорнобильської АЕС.

Однак відповідач самоусунувся від повного та всебічного аналізу матеріалів пенсійної справи позивача, належним чином не оцінивши наявні в ній документи та посилання на юридично значиму інформацію.

Посилання відповідача у рішенні від 23.09.2019 № 479 «Про повторний розгляд заяви на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду» на відомості трудової книжки, роз`яснення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 26.12.2008 № 03-17650/201 стосовно неможливості проведення оплати праці в надурочний час і подвійну оплату за вихідні та святкові дні військовослужбовцям, є незмістовним, оскільки зазначені роз`яснення не мають обов`язкової юридичної сили та спростовуються вище зазначеними нормативними документами, які мали обов`язкову дію станом на 1987 рік, є не скасованими та такими, які підлягають врахуванню при вирішенні даних спірних правовідносин.

Посилання відповідача у рішенні від 23.09.2019 № 479 «Про повторний розгляд заяви на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду» на вказівки МВС СРСР від 21.10.1086 № 1/5725, лист Держкомпраці СРСР від 02.10.1986 № 3310-ВГ та лист Управління пожежної охорони МВС УРСР від 17.12.1986 № 3/7/1587 є незмістовним, оскільки зазначені документи стосуються питання виплати «компенсації», а предметом даної адміністративної справи є суми нарахованої заробітної плати за період з 13.07.1987 по 27.09.1987, що є різними видами доходу.

Посилання відповідача на те, що довідка від 08.12.2003 № 114/181 не містить підстав її видачі та не підтверджена первинними документами , має умовний розрахунок заробітної плати, є незмістовним, оскільки правова підстава прямо зазначена у довідці - . постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7, а позиція щодо підтвердження первинними документами самого перерахунку повинна узгоджуватися з урахуванням наказів начальника 5-го загону Державної пожежної охорони Управління Державної пожежної охорони УМВС України в Луганській області № 27 від 11.09.2003, Наказу УПБ та АСР МНС України № 152 від 02.07.2003, рішення міського суду Ленінського району м. Луганська від 21 березня 2003 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2003 року по справі про перерахунок заробітної плати колишнім співробітникам пожежної охорони Луганської області за роботу у зоні Чорнобильської АЕС, які безпосередньо стосуються позивача.

Посилання відповідача на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20.03.2012 по справі № 2-А-1113/11 та рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14.06.2011 у справі № 2-29/2011 є незмістовним, оскільки вказаними судовими рішеннями не розглядалися по суті вимоги стосовно правового статусу довідки про заробітну плату позивача № 114/181 від 08.12.2003, а відповідачем по вказаним справам не був пенсійний орган.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 13.07.1987 по 27.09.1987 має проводитись з урахуванням приписів всіх зазначених вище нормативних актів, якими врегульовано порядок оплати праці робітників та службовців: з нарахуванням подвійного окладу, з урахуванням кратності зони небезпеки кратності 5 -, 4 -, 3 -, з нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100%, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, врахуванням шестигодинного робочого дня, понад середньомісячну заробітну плату, у порівнянні із установленими чинним законодавством нормами.

Таким чином, відповідач на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 360/2489/19 неповно розглянув заяву позивача від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 відповідно до довідки про заробітну плату № 114/181 від 08.12.2003, невірно та неповно застосував закони та підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, не врахував обов`язкові до виконання судові рішення стосовно позивача, інформація про які наявна в його пенсійній справі, при цьому не висловив своєї правової позиції.

Як наслідок, за встановлених обставин по даній справі суд позбавлений права робити висновки за пенсійний орган, що обумовлює необхідність визнання протиправним та скасування рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.09.2019 № 479 «Про повторний розгляд заяви на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду», яким відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки від 08.12.2003 № 114/181, та зобов`язання відповідача повторно розглянути вказану заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 7-9, 19, 20, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41245565, місцезнаходження: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 А) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.09.2019 № 479 «Про повторний розгляд заяви на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду», яким відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії з 01.11.2011 з урахуванням довідки від 08.12.2003 № 114/181.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2019 про поновлення виплати пенсії з 01.11.2011 відповідно до довідки про заробітну плату № 114/181 від 08.12.2003 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 березня 2020 року.

Суддя С.В. Борзаниця