Рішення № 87953687, 20.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ № 320/6649/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

позивача – Коляда А.А.,

представника позивача - Місевич О.З.,

представника відповідача – Коваль О.П.,

від третьої особи – не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі по тексту – відповідач, КДКА Київської області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Дисциплінарної палати КДКА від 23.10.2019 стосовно адвоката ОСОБА_2 , повторно закрито дисциплінарну справу. Підставою для прийняття такого рішення відповідач зазначив про відсутність правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та вказавши на висновки, що ґрунтуються на обставинах, встановлених рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі № 320/1019/19. Проте, позивач вважає спірне рішення КДКА Київської області протиправними та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що приймаючи вказане рішення відповідач неправильно трактував рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі № 320/1019/19. Також позивач зауважив, що 04.09.2019 нею було направлено доповнення до скарги від 13.06.2017, однак відповідач жодним чином не врахував вказані доповнення до скарги при прийнятті спірного рішення, як і не врахував рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26.02.2019 у справі № 357/10547/18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справу до судового розгляду та призначено підготовче засідання у справі. Крім того, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача адвоката Коваленка Романа Анатолійовича (далі по тексту – третя особа). Також суд запропонував третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору протягом п`яти днів з дня отримання копії позову подати до суду пояснення щодо позову або відзив на позовну заяву.

08.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву КДКА Київської області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про те, що відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Разом з тим, під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата вивчивши усі матеріали перевірки та дослідивши надані сторонами докази, дійшла до висновку про відсутність правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Такий висновок ґрунтується на обставинах, встановлених рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, справа № 320/1019/19. Додатково відповідач зауважив, що досліджуючи підстави притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності зазначені ОСОБА_3 в скарзі від 09 червня 2017 року, а також наявні в матеріалах справи докази (копії дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_4 ), суд погодився з висновком КДКА щодо відсутності правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Також відповідач вказав, що відповідно до статей 33, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про закриття дисциплінарної справи.

Враховуючи викладене, КДКА Київської області вважає оскаржуване рішення від 23 жовтня 2019 року обґрунтованим, вмотивованим і законним, а поданий ОСОБА_3 позов безпідставним.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, 08.01.2020 подала до суду відповідь на відзив, де зазначила про те, що у відзиві відповідач повністю повторив текст спірного рішення не беручи до уваги доводи скаржниці надані у доповненнях до скарги та рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26.02.2019 по справі № 357/10547/18, адже вказаним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що адвокат Коваленко Р.А. взявши на себе відповідні обов`язки по договору про надання правової допомоги не забезпечив вирішення спору по суті, порушив свої професійні обов`язки та правила адвокатської етики.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов до суду не скористалась.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 суд на підставі статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 20.02.2020.

У судове засідання, призначене у справі на 20.02.2020 з`явилися позивач, представник позивача та відповідача.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, у передбачений законодавством строк. Будь яких заяв чи клопотань до суду не надала, про причини неявки не повідомила.

Присутні у судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково, представник позивача зазначив, що КДКА Київської області не надала правової оцінки у спірному рішенні поведінці адвоката, при цьому ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату розгляду скарги стосовно адвоката ОСОБА_2 . Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу та надав розрахунок оплати послуг на правничу допомогу.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Щодо питання стягнення судових витрат представник відповідача не навів контраргументів, лише вказавши про те, що це є правом позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.05.2015 між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5 Анатолійовичем укладено договір № 68 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у судах; органах Міністерства Юстиції України; правоохоронних органах, органах прокуратури, служби безпеки України, органах податкової служби України та інших державних органах, які наділені владними повноваженнями. Обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідному розрахунку, який є додатком до цього договору і свідчить про виконання сторонами своїх зобов`язань.

13 червня 2017 року до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 09 червня 2017 року на дії адвоката ОСОБА_2 . У скарзі скаржник зазначила, що в квітні 2015 року у неї виник цивільно-правовий спір з громадянином ОСОБА_6 . Для його вирішення вона звернулася за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 , з яким 17 квітня 2015 року уклала договір № 68. За свої послуги адвокат запросив 42 500,00 грн., які вона йому заплатила без будь-яких розписок, квитанцій та інших облікових документів. З адвокатом було обумовлено, що він в її інтересах буде приймати участь у всіх судових засіданнях, а вона отримає лише кінцевий результат у вигляді судового рішення. Разом з тим, адвокат діючи в інтересах протилежної сторони, не підготував від її імені позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, а звернувся із завідомо неправильно складеним позовом до державного реєстратора.

Таким чином, як зазначає позивач, більше року адвокат вводячи її в оману, так і не зумів сформувати правову позицію по цивільно-правовому спору і як наслідок до цього часу немає жодного судового рішення по суті спору. Адвокатом складалися позовні заяви з численними порушеннями вимог закону. Так, 02 листопада 2015 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито провадження у цивільній справі у зв`язку з тим, що даний спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Адвокатом була складена апеляційна скарга на вказану ухвалу суду, яка Апеляційним судом Київської області від 01 грудня 2015 року була відхилена. Після чого, адвокатом повторно складено від імені скаржниці позовну заяву та направлено її до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 11 березня 2016 року повернув її скаржниці через неусунуті недоліки. Однією із підстав такого рішення було те, що позов містив вимоги, які мають бути розглянути в порядку різного судочинства, зокрема цивільного та адміністративного, об`єднання яких не допускається.

Після чого, адвокатом в черговий раз складено від імені скаржниці позовну заяву і направлено її до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 29 листопада 2016 року залишив позов без розгляду через повторну неявку позивача та її адвоката, який згідно умов укладеного договору повинен був приймати участь у судових засіданнях. Всі вище перелічені дії адвоката Коваленка Р.А. свідчать лише про імітування ним адвокатської діяльності, жодного рішення по суті спору ухвалено не було. Останній рік адвокат всіляко уникає зустрічей з ОСОБА_1 , яка залишилась без правової допомоги та грошових коштів. Таким чином, дії адвоката Коваленка ОСОБА_7 є суто шахрайськими, направленими лише на заволодіння її коштами з імітуванням надання правової допомоги. Крім того, в скарзі вказано, що адвокат спонукав скаржницю передати через нього хабар посадовій особі, а саме судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за винесення ухвали про забезпечення позову, чим по суті вчинив корупційні дії.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 грудня 2017 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. Відмова мотивована тим, що між адвокатом та скаржницею не було досягнуто домовленості про обсяг та вартість послуг, а факт невиконання та неналежного виконання професійних обов`язків скаржником не доведено.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-014/2018 від 29 березня 2018 року скасовано вищевказане рішення дисциплінарної палати від 27 грудня 2017 року відносно адвоката ОСОБА_2 та направлено матеріали перевірки для нового розгляду до КДКА Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок. Підставою для скасування рішення дисциплінарної палати слугувала відсутність даних, щодо участі адвоката в цивільній справі № 357/8541/15-ц, оскільки адвокат заперечує проти доводів скаржника, які ґрунтуються на його особистій участі в справі.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 листопада 2018 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 .

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрито. У зв`язку з тим, що надані адвокатом додаткові пояснення та докази повністю спростовують обставини скарги. Окрім того, дисциплінарна палата акцентувала увагу на тому, що відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до адміністративної відповідальності протягом року з дня вчинення ним дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів перевірки, події, котрі стали підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, мали місце в червні-грудні 2015 р.р., отже термін, протягом якого можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, сплинув.

Не погоджуючи з вказаним рішенням КДКА Київської області від 30.01.2019 позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення – задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила долучити до матеріалів дисциплінарного провадження по її скарзі на адвоката Коваленко Р.А. копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2019 у справі № 357/10547/18.

Так, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2019 у справі № 357/10547/18, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір про надання правової допомоги № 68, укладений 17 квітня 2015 року між адвокатом ОСОБА_8 Романом Анатолійовичем та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 \ іпн НОМЕР_1 \ на користь ОСОБА_1 \ іпн НОМЕР_2 \ грошові кошти, отримані за договором про надання правової допомоги, в сумі 13 495, 35 грн

Як зазначив, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, у вказаному рішенні за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення грошової суми, доводи позивачки щодо неналежного виконання відповідачем договору про надання правової допомоги №68 від 17 квітня 2015 року знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, докази відповідача доводи позивачки не спростовують, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

30.08.2019 ОСОБА_1 подала до КДКА Київської області доповнення до скарги від 13.06.2017 на дії адвоката ОСОБА_2 . Зі змісту вказаного доповнення вбачається, що заявниця вказала про те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2019, яке вступило в законну силу 27.03.2019, розірвано договір № 68 від 17.04.2015 про надання правової допомоги, укладений між нею та адвокатом ОСОБА_2 . Відтак, зауважила скаржниця, до 27.03.2019 договір про надання правової допомоги був діючим і його невиконання адвокатом саме до цього періоду є порушення ним свої професійних обов`язків та адвокатської етики. Також, позивач зазначила, що адвокат ОСОБА_2 грубо порушив присягу адвоката, визначену ст.11 Закону № 5076-VІ та вимоги Правил адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017. Водночас, ОСОБА_1 просила провести перевірку по викладеним нею обставинам та притягнути адвоката ОСОБА_2 , зареєстрованого в Єдиному реєстрі адвокатів (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 3922/10 від 19.03.2019) до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права на зайняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру.

06.09.2019 Головою Дисциплінарної палати КДКА Київської області надано доручення члену дисциплінарної палати Гризновій Л.М. провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 жовтня 2019 року дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрито.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи свої права порушеними, звернулась з даним позовом до суду

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами ч.2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Частиною ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.

Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Згідно ст. 26, 27 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний інформувати клієнта про його законні права та обов`язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання. Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред`являються законом і Правилами.

Відповідно до частини другої статті 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема: здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрито. Підставою для закриття дисциплінарної справи, КДКА Київської області зазначила про те, що Дисциплінарна палата акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Разом з тим, під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата вивчивши усі матеріали перевірки та дослідивши надані сторонами докази, дійшла до висновку про відсутність правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок ґрунтується на обставинах, встановлених рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, справа № 320/1019/19.

Крім того, у спірному рішенні досліджуючи підстави притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності зазначені ОСОБА_3 в скарзі від 09 червня 2017 року, а також наявні в матеріалах справи докази (копії дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_4 ), відповідач послався на рішення суду у справі № 320/1019/19 та вказав, що суд погоджується з висновком КДКА щодо відсутності правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статей 33, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про закриття дисциплінарної справи.

Водночас, досліджуючи наявність підстав для прийняття спірного рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , слід зазначити наступне.

Приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначалося вище приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач – ОСОБА_1 не була запрошена для надання пояснень на розгляд дисциплінарної справи адвоката Коваленко Р.А., у зв`язку з чим було порушено її право «бути почутою».

Присутній у судовому засіданні представник відповідача не спростував доводів позивача про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та не надав суду відповідних доказів, які б підтверджували протилежне.

Відтак, суд зазначає, оскільки відповідачем на надано до суду доказів на підтвердження повідомлення заявника ОСОБА_1 про розгляд дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що дисциплінарна справа щодо адвоката Коваленко Р.А. не була розглянута КДКА Київської області на засадах змагальності.

Крім того, слід зауважити, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 долучено до матеріалів дисциплінарної справи рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357/10547/18 від 26.02.2019 за результатами розгляду цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення грошової суми.

Так, вказаним рішенням суду розірвано договір про надання правової допомоги № 68, укладений 17 квітня 2015 року між адвокатом Коваленком Романом Анатолійовичем та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 \ іпн НОМЕР_1 \ на користь ОСОБА_1 \ іпн НОМЕР_2 \ грошові кошти, отримані за договором про надання правової допомоги, в сумі 13 495, 35 грн.

Згідно висновків Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, викладених у вказаному рішенні, ОСОБА_1 , укладаючи Договір №68 від 17 квітня 2015 року з адвокатом ОСОБА_2 розраховувала на вирішення спору з ОСОБА_6 , про що відповідачу було достеменно відомо та не заперечувалось в ході судового розгляду. Разом з тим, адвокат взявши на себе відповідний обов`язок не забезпечив вирішення спору по суті, що з умовами Договору №68 від 17 квітня 2015 року не узгоджується. Не дивлячись на зазначений договір, права ОСОБА_1 залишились не захищеними. За таких обставин, очевидним є те, що ОСОБА_1 позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору з відповідачем, що в силу вимог ч.2 ст.651 ЦК України є підставою для його розірвання.

Крім того, як було встановлено судом, позивач також долучила доповнення до скарги від 30.08.2019 та просила провести перевірку по викладеним нею обставинам та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Водночас, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем не було надано обґрунтування доводам викладеним ОСОБА_1 у дповненнях до скарзи від 30.08.2019 та рішенню Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2019 у справі № 357/10547/18, отже суд дійшов висновку, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 є невмотивованим, оскільки відповідачем не було надано правової оцінки викладеним позивачем у доповненнях до скарги обставинам та фактам, а лише було описано вказані відомості у тексті рішення.

Відтак, досліджуючи рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 на відповідність частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зауважує, що спірне рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та без урахуванням права особи на участь у розгляді дисциплінарної скарги.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), що останнім здійснено не було.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з квитанцією № 11 від 20.11.2019, отже на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути вказану суму судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути на її користь 4000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до договору № 56 про надання правової допомоги від 21.01.2020 укладеного між адвокатом Місевич Олегом Захаровичем та ОСОБА_9 Анжелікою Анатоліївною клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво і захист інтересів клієнта Коляди А.А. та надання правової допомоги у цивільному судочинстві на всіх стадіях судового процесу, а саме Київському окружному адміністративному суді.

Згідно із розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу, адвокатом Місевич О.З., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №061, що видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25 березня 1994, згідно договору про надання правової допомоги № 56 від 21.01.2020 надав правову допомогу ОСОБА_1 в Київському окружному адміністративному суді:

- зустріч з клієнтом, надання консультації (1 год.) – 300 грн.;

- пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні (1 год.) – 300 грн.;

- складання позовної заяви (2 год.) – 600 грн.;

- ознайомлення з відзивом на позовну заяву та його правовий аналіз (1 год.) – 400 грн.;

- складання відповіді на відзив на позовну заяву (1 год.) – 400 грн.;

- участь в судових засіданнях Київського окружного адміністративного суду (4год.)- 4*500=2000 грн. Всього підлягає сплаті 4000,00 грн.

Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. додано оригінал квитанції № 01 на суму 4 000,00 грн.

Дослідивши вищевказані документи, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рахунок позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231; місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 ( чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 березня 2020 р.