Рішення № 87953572, 02.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2020 року Справа № 280/626/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Туяк О.К., розглянувши в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

1) визнати противоправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанов Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.09.2014 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 по справі № 335/9885/14-а за період з 26.02.2014 по дату виплати, а саме 05.12.2019;

2) зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанов Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2014 та Дніпропетровською апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 по справі №335/9885/14-а за період з 26.02.2014 по дату виплати, а саме 05.12.2019.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.09.2014, зміненої постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 по справі №335/9885/14-а проведено перерахунок пенсії позивача та нараховано 28206,33 грн за період з 26.02.2014 по 02.08.2014, однак фактично пенсія виплачена 05.12.2019. Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, однак відповідач відмовив. Вважає протиправною відмову у виплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13.02.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№6942), в якому не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що виплата позивачу пенсії за судовим рішенням не здійснена своєчасно через відсутність бюджетного фінансування. Вважає, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер, а тому не підпадає під визначення доходів у розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі – Закон №2050-III), за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. З посиланням на Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі – Порядок №159) вказує, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Звертає увагу, що позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до судового рішення з 26.02.2014, однак сума заборгованості нарахована на виконання судового рішення у березні 2015 року. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.09.2014 у справі №335/9885/14-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у розмірах відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 26.01.2014 по 24.09.2014 з урахуванням фактично виплачених сум пенсії. Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 25.01.2014 - залишено без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя задоволено частково. Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 вересня 2014 року по справі № 335/9885/14-а (2-а/335/222/2014) змінено в частині періоду, протягом якого ОСОБА_1 слід перераховувати та здійснювати пенсійні виплати. Третій та четвертий абзаци резолютивної частини постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 вересня 2014 року по справі №335/9885/14-а (2-а/335/222/2014) викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 26.02.2014 року по 02.08.2014 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії. Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 25.02.2014 року залишити без розгляду». В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 вересня 2014 року по справі № 335/9885/14-а (2-а/335/222/2014) залишено без змін.

05.12.2019 на виконання вищезазначених судових рішень орган Пенсійного фонду виплатив позивачу пенсію за період з 26.02.2014 по 02.08.2014 у розмірі 28 206,33 грн., що підтверджується Довідкою про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії гр. ОСОБА_1 , випискою з карткового рахунку позивача та не заперечується сторонами.

ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 10.12.2019, у якій просила здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 26.02.2014 по дату виплати, а саме 05.12.2019.

Листом від 26.12.2019 №3040/м-9 Управління відмовило у виплаті компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з посиланням на те, що відповідно до статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючі з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-III, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Доплата за постановою суду позивачем отримана в повному обсязі, нарахування та виплата основного розміру пенсії провадилась щомісяця та не припинялась. Враховуючи наведене, підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні.

Не погодившись з відмовою у виплаті компенсації втрати частини доходу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.

Згідно зі статями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ затверджено Порядок №159.

Як зазначено у пункті 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для здійснення компенсаційних виплат, передбачених статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.

Також необхідно зазначити, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2019 №727/7818/16-а (провадження №К/9901/45555/18).

Судом встановлено, що 05.12.2019 Управлінням здійснено виплату позивачу пенсії в сумі 28 206,33 грн. на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.09.2014, зміненої постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 по справі №335/9885/14-а, за період з 26.02.2014 по 02.08.2014.

Тобто, належні позивачу у 2014 році суми пенсії виплачені останньому лише в грудні 2019 року.

Таким чином, несвоєчасна виплата пенсії відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Посилання відповідача на те, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-III є безпідставними, оскільки вказані кошти у сумі 28 206,33 грн. нараховані на відновлення прав позивача, порушених органом Пенсійного фонду при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №522/2370/17 (провадження №К/9901/16850/18).

Щодо доводів відповідача про безпідставність вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів з 26.02.2014, оскільки сума пенсії на виконання рішень суду нарахована у березні 2015 року, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону №2050-ІІІ право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17 (провадження №К/9901/4416/17).

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, виплата позивачу пенсії не була здійснена своєчасно через відсутність відповідного фінансування Державного бюджету України, оскільки відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання державним органом покладених на нього зобов`язань.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій Управління щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання судових рішень, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Суд зазначає, що за своєю суттю відмова нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів є вольовим рішенням суб`єкта владних повноважень, отже, враховуючи, що в даному випадку несвоєчасність виплати позивачеві доходів сталася з вини відповідача, тобто з причин, що не залежали від позивача, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної відмови відповідача у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу.

Згідно з частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за період з 26 лютого 2014 року по 5 грудня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати за період 26 лютого 2014 року по 5 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 02.03.2020.

Суддя М.О. Семененко