Рішення № 87953533, 03.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2020 року Справа № 280/910/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши у письмовому провадженні окрему категорію термінових адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012)

до відповідача – Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно – Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, ЄДРПОУ 43314918)

про скасування постанови від 31.01.2020 ВП 359003619 про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно – Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно – Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Юлдашева А.А. від 31.01.2020 ВП №59003619 про накладення штрафу на відповідача у розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5042/18 від 28.12.2018 визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, яка полягає у не виплаті за період з квітня 2016 року та надалі пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя відновити виплати за період з квітня 2016 року та надалі пенсії ОСОБА_1 на визначений нею рахунок раніше. На час винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно- Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) постанови від 31.01.2020 ВП № 59003619 про накладення штрафу позивач, вказане рішення виконав, а саме поновив виплату пенсії з 01.04.2016 1 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Тому накладення штрафу за невиконання рішення суду є безпідставним. З наведених підстав просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 12.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

У термін встановлений ухвалою суду від 12.02.2020 позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 24.02.2020 було відкрите спрощене позовне провадження у справі, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи призначено на 03.03.2020 о 14 год. 00 хв. та витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадженням № 59003619.

03 березня 2020 року, через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

03 березня 2020 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява в якій представник просить суд розглянути справу в письмовому провадженні без його участі. На задоволені позовних вимог наполягає у повному обсязі.

03 березня 2020 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла аналогічна заява, в якій представник просить суд розглянути справу у письмовому провадженні. Проти задоволені позовних вимог заперечує у повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено , що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №280/5042/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, яка полягає у не виплаті за період з квітня 2016 року та надалі пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя відновити виплати за період з квітня 2016 року та надалі пенсії ОСОБА_1 на визначений нею рахунок раніше.

11.04.2019 виданий виконавчий лист про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відновити виплати за період з квітня 2016 року та надалі пенсії ОСОБА_1 на визначений нею рахунок раніше.

25.04.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду.

26.04.2019 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 №280/5042/1).

17.05.2019 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя звернулось до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження. Зазначає про фактичне виконання виконавчого листа №280/5042/18 щодо відновлення виплати стягувану та щодо виплати. Також у заяві вказує, що сума виплати в повному обсязі (відкладена доплата) буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вважає, що рішення суду виконане в добровільному порядку 21.02.2019, тобто, ще до відкриття виконавчого провадження та просить закінчити виконавче провадження.

13.06.2019 відповідач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про зміну порядку і способу виконання судового рішення у справі №280/5042/19, проте ухвалою суду у задоволенні такої заяви відмовлено. 19.06.2019 державним виконавцем направлено до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя вимогу державного виконавця в порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» якою зобов`язано боржника негайно виконати в повному обсязі резолютивну частину рішення суду, зазначену у виконавчому листі №280/5042/18 від 11.04.2019, що видав Запорізький окружний адміністративний суд.

12.07.2019 на адресу відділу надійшла ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 280/5042/18, якою відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про зміни способу та порядку виконання рішення суду у повному обсязі.

Листом від 27.06.2019 №125/11 боржник повторно зазначає, що на виконання рішення суду здійснено нарахування заборгованості з виплати пенсії стягувачу, боржник надає завірену належним чином копію розпорядження № 923040806875 від 21.02.2019 та протоколу №923040806875, довідка про виплату від 13.05.2019 № 923040806875, про відновлення виплати пенсії стягувачу з 01.04.2016. Виплата всіх соціальних допомог переміщеним особам здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Тобто, соціальні виплати проводяться за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи. Щодо виплати суми заборгованості п. 9 Постанови КМУ від 18.02.2016 №136 "Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачено, що у разі виявлення під час здійснення верифікації та моніторингу невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нарахована або здійснено державну виплату, Мінфін надсилає розпоряднику бюджетних коштів, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, рекомендацію щодо зупинення або припинення таких виплат відповідним реципієнтам або групі реципієнтів.Підпунктом 15 Постанови КМУ від 25.04.2018 № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365" призначається соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.Отже, така "Відкладена" доплата буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом міністрів України.

Отже, на сьогоднішній день рішення суду залишається виконаним лише в частині нарахування пенсії ОСОБА_1 , в іншій частині рішення суду не виконано.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 280/5042/18, замінено сторону виконавчого провадження по справі №280/5042/18, а саме - боржника, з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 (яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019) визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо невинесення в межах вищезазначеного виконавчого провадження постанови про накладення на боржника штрафу, у порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винести постанову про накладення на боржника штрафу, у порядку частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/4141/19 державним виконавцем за невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, в порядку ст. ст. 63, 75 Закону було винесено постанову про накладення штрафу ВП № 59003619 від 21.11.2019 щодо стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

Пунктом 2 постанови про накладення штрафу ВП № 59003619 від 21.11.2019 Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Також, 26.12.2019 державним виконавцем направлено до Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області вимогу державного виконавця в порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» якою зобов`язано боржника в триденний строк з моменту отримання вимоги державного виконавця повідомити відділ про виконання резолютивної , частини рішення суду, зазначеної у виконавчому листі №280/5042/18, виданої 11.04.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом.

Листом від 11.01.2020 № 498/08.2 боржник повторно зазначає, що на виконання рішення суду здійснено нарахування заборгованості з виплати пенсії стягувачу, боржник надає завірену належним чином копію розпорядження № 923040806875 від 21.02.2019 та протоколу №923040806875, довідці від 13.05.2019 № 923040806875, про відновлення виплати пенсії року.

Що стосується виплати заборгованості по пенсії, яка виникла з 01.04.2016 боржник повідомляє, що виплата всіх соціальних допомог переміщеним особам здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом міністрів України.

Таким чином, що на сьогоднішній момент рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ боржником досі в повному обсязі не виконано.

31.01.2020 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева А.А. по ВП № 59003619 накладено штраф на Головне управління у розмірі 10200,0 грн за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі № 280/5042/18.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі -Закону) визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Цією ж статтею встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 Закону, сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження з виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5042/18 на підставі виконавчого листа №280/5042/18 від 11.04.2019.

Відповідно до ч.6 ст. 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачу, всупереч судового рішення, не здійснено виплату пенсії у повному обсязі.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/4141/19 державним виконавцем за невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, в порядку ст. ст. 63, 75 Закону було винесено постанову про накладення штрафу ВП № 59003619 від 21.11.2019 щодо стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

Пунктом 2 постанови про накладення штрафу ВП № 59003619 від 21.11.2019 Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Також, 26.12.2019 державним виконавцем направлено до Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області вимогу державного виконавця в порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» якою зобов`язано боржника в триденний строк з моменту отримання вимоги державного виконавця повідомити відділ про виконання резолютивної , частини рішення суду, зазначеної у виконавчому листі №280/5042/18, виданої 11.04.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом.

Листом від 11.01.2020 № 498/08.2 боржник повторно зазначає, що на виконання рішення суду здійснено нарахування заборгованості з виплати пенсії стягувачу, боржник надає завірену належним чином копію розпорядження № 923040806875 від 21.02.2019 та протоколу №923040806875, довідку від 13.05.2019 № 923040806875 про відновлення виплати пенсії року.

Що стосується виплати заборгованості по пенсії, яка виникла з 01.04.2016 боржник повідомляє, що виплата всіх соціальних допомог переміщеним особам здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом міністрів України.

Щодо виплати заборгованості було повідомлено, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства (п.п. 20, 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України). Рішення суду виконується органами Пенсійного фонду в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Відповідно до абз. 20 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже, не виплата пенсії проводиться у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на відповідні цілі та відсутністю порядку виплати.

Виплата вказаної доплати за рахунок коштів Пенсійного фонду є порушенням бюджетного законодавства.

Разом із тим, такі твердження позивача суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, із положень статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2018 року справа №758/9776/17.

З огляду на викладене, посилання позивача на відсутність відповідного бюджетного фінансування, як на доказ поважності причин невиконання рішення суду, в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт повного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2018 по справі № 280/5042/18.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Також у справах "Сук проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування до боржника приписів ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII та зобов`язав останнього виконати вимоги вказаної норми.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, відповідач прийняв постанову про накладення штрафу на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а тому вона є правомірною.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Враховуючи вимоги ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012) до відповідача – Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно – Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови від 31.01.2020 ВП 359003619 про накладення штрафу - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог статтей 270, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 03.03.2020.

Суддя Р.В. Сацький