Ухвала суду № 87953195, 02.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про роз`яснення судового рішення)

02 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/10140/19

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, начальника управління Заінчковського Івана Адамовича, заступника начальника управління Макшаєвої Наталії Володимирівни про зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2019 та скарги ОСОБА_1 від 01.08.2019, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином повторно розглянути звернення від 12.07.2019 та скаргу від 01.08.2019, надавши повну і обґрунтовану відповідь, з урахуванням висновків даного рішення суду та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати позивачу письмові розрахунки коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати (доходу), що застосовуються для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 та протоколи призначення пенсії ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах пенсійної справи.

24 лютого 2020 року позивач через канцелярію суду подав заяву про роз`яснення рішення по справі №240/10140/19. В обґрунтування заяви вказує, що рішення від 11.02.2020 по даній справі є незрозумілим в частині вимог КАСУ - рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Позивач не розуміє, чому рішення суду не відображає таких неодноразово досліджених судом, не найвигідниших, прийнятих ГУ ПФУ в Житомирській області - без належного погодження з ним, виду песіїї з 2016 року в засіданні доведено свідоме заниження соцвиплати позивачу, та належного переведення заробітків 1982-1996 років в співставну валюту (немає позиції суду стосовно дотримання відповідачами ст. ст.1, 3, 8-9, 22, 40, 46, 48, 55-56, 68 Конституції України, постанови № 9 Пленуму ВСУ від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Указу Президента України від 25 серпня 1996 р. № 792/76 "Про грошову реформу в України"), не врахування доходу за період 1999-2005 років, підтверджених довідками ДПІ від 02.03.2018 (яка дубльована довідкою від 30.09.2019), необгрунтовану заміну доходу на податок 66 грн в місяць, що значно менше мінімальної з/п (доходу) суперечить ст.43 Конституції України, ст.3 Закону України "Про оплату праці", ст.95 Кодексу законів про охорону праці.

В прохальній частині заяви позивач просить роз`яснити рішення (змінити форму викладення таким чином, щоб ті частини рішення від 11.02.2020, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше, зрозуміліше і конкретно), зокрема:

- Відмову суду в притягненні відповідачів (порушників права особи з інвалідністю 2 групи з/зору, інфарктника) до адміністративної відповідальності. Чітко прописати, обґрунтувати причини безпідставності, адже порушення права конституційного, суд зобов`язаний належно розглядати, з дотриманням принципу верховенства права, присяги судді, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судової практики і практики ЄСПЛ.

- Не отримання судом пояснень від відповідачів 2, 3 (не було в судовому розгляді, їх представників з 20.01.2020) про порушення права позивача на виживання. Вимоги ч.2 ст.77 КАС України суб`єкти владних повноважень мають довести законність своїх рішень.

- Чому суд вважає найбільш доцільним періодом для врахування З/П період з 01.07.1990 по 30.11.1996 (шість років і п`ять місяців), має бути найвигідніший період для позивача.

- Як отримання довідки ДФС ГУ Житомирської області від 30.09.2019 вплинуло на неврахування судом аналогічної довідки від 02.03.2018, що отримана відповідачами 06.03.2018.

- Останній абзац резолютивної частини, має бути викладений чітко, ясно, доступно зрозуміло, ст.297 КАС України - апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідних положень КАС України" допускає множинне його тлумачення - подавати як через (до) суд першої інстанції так і прямо до апеляційного суду. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги - відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Що є позбавленням права на належний судовий захист, введення в оману. ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення актів законодавства, що повинні бути чіткі і зрозумілі, а процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. (Формулювання безпосередньо до якого суду подає скаргу).

Ухвалою суду від 25.02.2020 призначено заяву позивача про роз`яснення рішення по справі №240/10140/19 до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2020 о 12:00.

Позивач в судове засідання 02.03.2020 не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви про роз`яснення рішення суду повідомлявся належним чином та вчасно, про, що свідчить телефонограма від 25.02.2020.

26.02.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, начальник управління Заінчковський Іван Адамович та заступник начальника управління Макшаєва Наталія Володимирівна подали клопотання про розгляд заяви про роз`яснення рішення по справі №240/10140/19 без їх участі. По змісту клопотань вказано, що рішення суду від 11.02.2020 вважають зрозумілим, а тому заява не підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви здійснити в письмовому провадженні, відповідно ч.9 ст.205, ст.ст.4, 229, ч.3 ст.254 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 статті 254 КАС України визначено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати.

Процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд вважає, що в даній справі рішення суду від 11.02.2020 є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз`яснення. Резолютивна частина рішення суду узгоджується із вимогами КАС України та не містить положень, які неможливо виконати внаслідок їх неясності в розумінні ст.254 КАС України.

Щодо посилань позивача на незрозумілість порядку оскарження рішення суду від 11.02.2020 суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Так, у резолютивній частині рішення суду від 11.02.2020 вказано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Статтею 296 КАС України визначено форму та зміст апеляційної скарги.

Відповідно до ст.297 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Водночас згідно з пп.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Частиною 1 статті 186 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) передбачено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо застосування ст.297 КАС України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2019 року (справа №812/1833/17) зазначив, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 КАС України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне роз`яснити, що рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду, так і шляхом подання апеляційної скарги - через Житомирський окружний адміністративний суд.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву позивача про роз`яснення рішення суду від 24.02.2020 такою, що підлягає задоволенню в частині.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 293-297, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 11.02.2020 задовольнити частково.

Роз`яснити, що рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду, так і шляхом подання апеляційної скарги - через Житомирський окружний адміністративний суд.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити за безпідставністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Суддя В.А. Панкеєва