Ухвала суду № 87952845, 02.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 березня 2020 року Справа 160/12851/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ з урахуванням уточненого адміністративного позову звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії", в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділ) - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НОМЕР_2 , код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 24 555,99 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 99 коп.).

В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за договором, згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС за 2006 - 2010 рр. 24 555,99 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 99 коп.).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 20.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 24.12.2019 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).

При цьому, за приписами частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За частиною 3 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, у даному випадку, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до адміністративного суду (ч.5 ст.122 КАС України), що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом строк для звернення до суду з урахуванням умов Договору, дійсно слід обраховувати з моменту звільнення відповідача зі служби, оскільки саме з цього моменту заклад повинен був дізнатись про порушення особою договірних умов та набуття права на звернення до суду з відповідним позовом.

Судом установлено, що відповідач, ОСОБА_1 проходив публічну службу - службу в органах внутрішніх спав України з 2006 по 2011 рік.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 29.07.2006р. №256 відповідача було зараховано курсантом першого курсу на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції».

01.09.2009р. на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердженого Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений Договір про підготовку фахівця у ДДУВС.

Згідно з вимогами п. 2.3.6 Договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до п. 3.1 Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у ДДУВС у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або звільнення за негативними мотивами, відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ та звільнення з ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

На підставі п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, іншими витратами Виконавця у зв`язку з утриманням Особи в університеті.

Згідно з наказом ДДУВС від 26.06.2010р. №234 відповідач як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження ГУМВС в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманням фахом.

Наказом ГУМВС в Дніпропетровській області від 27.06.2010р. №154 о/с відповідача був призначений на посаду слідчого відділення розслідування загально кримінальних злочинів слідчого відділу Новомосковського міського відділу ГУМВС в Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, ОСОБА_1 (М-245546) 09.08.2011 року був звільнений з посади лейтенанта міліції слідчий відділення розслідування загальнокримінальних злочинів слідчого відділу Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковськ та Новомосковського району) на підставі п. 64 «є» (за порушення дисципліни), що підтверджується витягом з наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 09.08.2011 року за №137 о/с.

Отже, в даному випадку, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку, що право на звернення до суду із позовом про стягнення вказаних витрат у позивача виникло після звільнення відповідача 10.08.2011 року.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19.

Відтак, на думку суду, перебіг строку звернення до суду із даним позовом розпочався з 10.08.2011 року.

В свою чергу, позивач направив до суду позовну заяву засобами поштового зв`язку лише 17 грудня 2019 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Разом з тим, судом до уваги приймається те, що позивачем до суду разом із позовною заявою було подано заяву про поновлення строку звернення до суду до адміністративного суду, яка вмотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.05.2013р. по справі № 2/0427/2554/12 апеляційну скаргу ДДУВС було задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з навчанням у ДДУВС у розмірі 24 555,99 гри. та судові витрати у розмірі 245,56 грн. Однак, 18.03.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою по справі № 2/0427/2554/2012. За результатами розгляду касаційної скарги було винесено постанову від 07.08.2019р., відповідно до якої рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.05.2013р. було скасовано, провадження по справі закрито та роз`яснено право ДДУВС на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Водночас, як видно із матеріалів постанова Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №2/0427/2554/12 надійшла на адресу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 29.08.2019 року, що підтверджується вхідним штемпелем позивача від 29.08.2019 року за №2832.

З огляду викладеного слідує, що перебіг строку звернення до суду із даним позовом розпочався з 30.08.2019 року.

Отже, як зазналось вище, із позовною заявою до суду Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду лише 17.12.2019 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Разом з тим, приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До того ж, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відтак, у задоволенні заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122-123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані у заяві про поновлення строку Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник