Рішення № 87952755, 14.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Справа № 160/10607/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ Трейд" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 09.09.2019 року №UA110000/2019/400072/2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 05.09.2019 року до митного поста «Правобережний» Дніпропетровської митниці задекларовано шляхом подання електронної митної декларації товар - машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту – «Грунтофрези»», загальною кількістю 208 шт., на загальну суму 74 928,00 доларів США, одержаний ТОВ «АМТ Трейд» у двох контейнерах згідно зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. № DJТ/3 з визначенням вартості товару за ціною договору.

09.09.2019 р. митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/400072/2, яким була скоригована митна вартість на задекларований підприємством товар. Відповідно до Рішення, митна вартість товару була збільшена митницею з 77068,00 дол. США до 113135,36 дол. США.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідача не було підстав для коригування митної вартості товару за резервним методом.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

27 листопада 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні у зв`язку з нижченаведеним.

ТОВ "АМТ Трейд" до митного контролю та оформлення за ЕМД №110180/2019/414981 від 05.09.2019 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104) від 24.11.2017 №DJT/3 з Weifang Greenmaster Machineri CO., LTD, Китай.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару.

Відповідно до п.4.2 контракту від 24.11.2017 №DJT/3 у ціну товару включена вартість пакування та маркування.

При цьому, вартість навантаження на борт судна не включена, що суперечить умовам поставки FOB.

Відповідно до п.2.2 контракту від 24.11.2017 р. №DJT/3, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника.

При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано.

До митного контролю надані відомості щодо технічних характеристик обладнання, проте вказані документи не містять відомостей про їх видавника чи інформації, що може бути ідентифікована з оцінюваною партією товару.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано рахунок про надання ТЕО від 26.08.2019 р. № 206/2, акт виконаних робіт від 26.08.2019 р. №17, заявку №22 від 02.07.2019, документ, що підтверджує вартість транспортування від 21.08.2019 р. №0704/1Т/2019 та договір транспортного експедирування від 14.12.2018 р. № 328/2-К.

Згідно сформованих автоматизованою системою аналізу за митною декларацією №UA110180/2019/412526 від 24.07.2019 р. обов`язкових форм контролю необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД.

Відповідно до заявлених до митного оформлення відомостей, перевезення оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах №GESU5921086, SUDU6910584 за коносаментом від 09.07.2019 р. №597993678 на морському судні MSC Viviana.

Відомості заявки щодо дати готовності вантажу не відповідають відомостям щодо завантаження товару коносаменту.

Також, безпосереднє морське перевезення здійснено морською лінією SIMON. Вартість послуг згідно розділу 3 договору транспортного експедирування зазначається у рахунку-фактурі.

Документального підтвердження договірних відносин не надано, всупереч пункту 2.1.4 договору.

У наданому рахунку про надання ТЕО від 26.08.2019 № 206/2 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів №GESU5921086, SUDU6910584 за коносаментом від 09.07.2019 року №597993678, з урахуванням перевантаження, на загальну суму – 2 140 дол. США.

Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 26.08.2019 №17 та в документі, що підтверджує вартість транспортування від 21.08.2019 р. №0704/1Т/2019.

При цьому, у наданій до митного оформлення заявці №22 від 02.07.2019 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість (без врахування додаткових витрат), при цьому, вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 2140 дол. США.

09.09.2019 листом TOB "АМТ Трейд" від 06.09.2019 № 396 додатково надіслано Прайс-лист від 06.05.2019 р. з перекладом, комерційну пропозицію від 06.05.2019 з перекладом та зазначено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UA110180/2019/414981 у 10-денний термін надаватись не будуть.

Щодо зауважень позивача, викладених у листі від 06.09.2019 р. №396, представник відповідача зазначив про наступне.

Щодо повноти включення складових до заявленого рівня митної вартості.

Листом TOB «AMT Трейд» від 06.09.2019 р. №396 зазначено, що за умовами поставки (FOB) покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити судно в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів і доставити товар до місця призначення. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки.

Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 №DJT/3 щодо включення до вартості товару виключно пакування та маркування (п.4.2), відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт, як навантаження на борт судна.

Щодо зауважень про якість товару.

Відповідно до п.2.2 контракту від 24.11.2017 р. №DJT/3, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Митницею лише запитано якісні документи, передбачені умовами наданого зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. №DJT/3, підписаного сторонами.

Технічні умови виробника (враховуючи характер угоди) - не надано.

Щодо оплати товару.

Передбачені контрактом умови оплати можуть розглядатись як прихований комерційний кредит та/або лізинг. Умови договору, коли відвантаження товару та оплата не співпадають у часі, відповідно до норм Цивільного кодексу України (ст.1057) визначаються терміном «комерційний кредит». Продаж товару з відстроченням платежу як різновид комерційного кредиту регламентовано ст.694 ЦК України. Договором купівлі - продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов.

Митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтується на митній вартості товару співставного з оцінюваним та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару за ЕМД від 20.05.2019 №UA110190/2019/504708 та ЕМД від 30.07.2019 №UA500170/2019/17250, оформленим за резервним методом визначення митної вартості - в основній одиниці виміру (кг) -2,22 дол. США/кг (що розраховується - 543,92 дол. США/шт.)

Прийнято Рішення про коригування митної вартості від 09.09.2019 №UA110000/2019/400072/2.

04 грудня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що надані TOB «АМТ Трейд» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом. Посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необгрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

В іншому дублюються доводи викладені у позовній заяві.

16 грудня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення, в яких останній зазначив, що правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки.

Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. №DJT/3 щодо включення до вартості товару виключно пакування та маркування (п.4.2), відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт, як навантаження на борт судна у порту відправлення.

Як зазначено у Рішенні митниці, відповідно до п.2.2 контракту від 24.11.2017 №DJT/3, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника.

При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано.

До митного контролю надано технічні характеристики грунтофрези серії ФН TRADE MARK “ДТЗ" , проте вказані документи містять відомості виключно щодо опису складових та їх характеристик окремих моделей грунтофрез. Однак відсутні документи, які б свідчили про відповідність товару технічним умовам заводу-виробника.

Також представник відповідача у запереченнях зазначив, що за змістом відповіді на відзив позивач зазначає, що експедитор ніяких додаткових рахунків щодо оплати будь-яких додаткових послуг TOB «AMT Трейд» не надавав, а був наданий єдиний рахунок на оплату послуг ТЕО.

Однак, таке твердження є помилковим, оскільки у митного органу відсутня можливість за наданими документами перевірити вартість наданих послуг безпосереднім перевізником - морською лінією «SIMON».

Щодо повноти включення витрат на перевантаження до заявленого рівня митної вартості.

Як було зазначено у повідомленні митниці №1 від 06.09.2019 р., у наданій до митного оформлення заявці №22 від 02.07.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, при цьому декларантом не надано відомостей та документів у спростування зазначених невідповідностей.

Відповідно до п.4.7 договору сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу клієнта акт виконаних робіт за попередній місяць.

Враховуючи відмітки на коносаменті від 09.07.2019 р. №597993678 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 03.09.2019 р. та дати надходження до Дніпропетровської митниці ДФС - 05.09.2019 р., акт виконаних робіт №17 від 26.08.2019 р. складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

05 вересня 2019 року до митного поста «Правобережний» Дніпропетровської митниці ТОВ «АМТ Трейд» - позивачем задекларовано шляхом подання електронної митної декларації товар, а саме: машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту – «Грунтофрези»», загальною кількістю 208 шт., на загальну суму 74 928,00 доларів США, одержаний ТОВ «АМТ Трейд» у двох контейнерах згідно зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. № DJТ/3, додатку (специфікації) до нього від 08.05.2019 № 2019-1, на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунку - фактури (інвойсу) від 05.07.2019 р. № DJТ2019-1, коносаменту від 09.07.2019 № 597993678.

Митна декларація зареєстрована за № UА110180/2019/414981.

Митну вартість товару позивач визначив виходячи з ціни контракту згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст. 58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів були виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, встановлена відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України відповідач додатково витребував:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

7) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З 06.09.2019 р. по 09.09.2019 р., між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей у відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 06.09.2019 р. № 396 позивач додатково надав митниці свої пояснення щодо безпідставності виявлених розбіжностей, а також документи: прайс-лист підприємства-виробника від 06.05.2019 р., комерційну пропозицію виробника від 06.05.2019 р. та зазначило причини відмови у наданні інших додаткових документів.

09 вересня 2019 р. відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/400072/2, яким була скоригована митна вартість на задекларований позивачем товар. Відповідно до Рішення, митна вартість товару була збільшена з 77068,00 дол. США до 113135,36 дол.США (на 36 067,36 дол. США).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство позивача 09.09.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110180/2019/415155.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 180 957,41 грн.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому п. 5, п. 6, п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із частиною другою статті 53 МК України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Як передбачено ч. ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

При цьому, у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як встановлено судом, партія товару поставлялась на умовах FOB -Qingdao (КНР) згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивачем було надано відповідачу наступні документи:

декларацію митної вартості;

зовнішньоекономічний контракт № DJT/3 від 24.11.17 року;

специфікацію №2019-1 від 08.05.19р. до контракту№ DJT/3;

інвойс №DJT2018-1 від 05.07.19 р.;

пакувальний лист від 05.07.19 р.;

прайс -лист підприємства-виробника від 06.05.19 р.;

комерційну пропозицію виробника від 06.05.19 р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

договір транспортно-експедиційного обслуговування №328/2-К від 14.12.18;

додаткову угоду №1 від 15.02.19 р.;

заявку на ТЕО № 22 від 02.07.2019 р.;

коносамент №597993678 від 09.07.2019 р.;

рахунок на оплату морського фрахту 2-х контейнерів № 206/2 від 26.08.19 р.;

довідку про транспортні витрати від 21.08.19 р. № 0704/1Т/2019 р.;

акт виконаних робіт від 26.08.2019 р.

10.10.19 р. позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №151 здійснив оплату транспортно-експедиторських послуг за контрактом №328/2-К від 14.12.18р. та, у тому числі, рахунком на оплату морського фрахту 2-х контейнерів №206/2 від 26.08.19 р.

Факт здійснення оплати також підтверджується заявою про купівлю іноземної валюти № 161 від 09.10.2019 р., згідно якої, TОB AMT «Трейд» здійснило купівлю іноземної валюти на загальну суму 20 330 дол. США, у тому числі 2140 дол. США на оплату робіт по морському фрахту згідно акту виконаних робіт № 17 від 26.08.19 р., рахунку 206/2 від 26.08.2019 р.

Відповідно до розділу III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» «графа 14а», «графа 20» “Правил заповнення декларації митної вартості”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296), документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), зазначений у графі 4 ДМВ, або рахунок-проформа, який також зазначається в графі 4 ДМВ, банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено, договір (контракт) купівлі-продажу товару, а також інші документи, перелік яких наведено в статті 53 Кодексу.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, кількість, ціна та загальна вартість товару, зазначені у додатку (специфікації) від №2019-1 від 08.05.19 р. до контракту підтверджуються рахунком-фактурою (інвойсом) №DJT2018-1 від 09.07.19 р., співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у прайс - листі від 06.05.19 р., комерційній пропозиції від 06.05.19 р.

Транспортні витрати також підтверджуються наданими документами: договором транспортно-експедиторського обслуговування №328/2-К, додатковою угодою №1 до нього, заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування, коносаментом, інвойсом на оплату ТЕП, довідкою про транспортні витрати, актом виконаних робіт, платіжним дорученням № 151 про оплату фрахту, заявою № 161 на купівлю іноземної валюти.

У своєму Рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що ним виявлені розбіжності, які унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.

У зв`язку з цим є необхідність у дослідженні, які саме обставини викликали сумніви у відповідача і стали наслідком винесення оскаржуваного рішення.

Зокрема, у рішенні зазначено, що TOB AMT Трейд" до митного контролю та оформлення за ЕМД №110180/2019/414981 від 05.09.2019 р. заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104) від 24.11.2017 № DJT/3 з Weifang Greenmaster Machineri CO., LTD, Китай. Відповідно до відомостей, наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Відповідно до п.4.2 контракту від 24.11.2017 №DJT/3 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. При цьому, вартість навантаження на борт судна не включена, що суперечить умовам поставки FOB.

Листом TOB «AMT Трейд» від 06.09.2019 р. №396 зазначено, що за умовами поставки (FOB) покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити судно в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів і доставити товар до місця призначення. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки.

Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 №DJT/3 щодо включення до вартості товару виключно пакування та маркування (п.4.2), відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт, як навантаження на борт судна.

З вказаними доводами суд не погоджується, оскільки у пункті 4.2. контракту включення вартості упаковки і маркування у вартість товару є загальною умовою, передбаченою сторонами контракту.

Окрім цього, пунктом 3.1. контракту передбачено, що поставки здійснюються на умовах згідно правил «Інкотермс 2010 року», які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації до цього контракту.

Таким чином, з умов контракту вбачається, що відповідно до узгоджених в Специфікаціях умов поставки до ціни товару автоматично додаються інші додаткові платежі відповідно до визначених умов.

Партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao, (КНР) згідно правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

У своїй постанові від 02.03.18 р. по справі № 804/2997/17 Верховний Суд зазначив, що згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Також у рішенні зазначено, що відповідно до п.2.2 контракту від 24.11.2017 №DJT/3, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічнім умовам заводу-виробника. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. До митного контролю надані відомості щодо технічних характеристик обладнання, проте вказані документи не містять відомостей про їх видавника чи інформації, що може бути ідентифікована з оцінюваною партією товару.

Митницею лише запитано якісні документи, передбачені умовами наданого зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. №DJT/3, підписаного сторонами. Технічні умови виробника (враховуючи характер угоди) - не надано.

З цього приводу суд має зазначити, що у частині 2 статті 53 МК України не зазначено серед документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості, документи щодо якості товару.

Згідно частини 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.19 р. по справі №813/1012/17 висловив таку думку, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.

Отже, суд вважає, що вимога відповідача про надання документів, що містять відомості про якісні характеристики, в даному випадку запасних частин, для підтвердження числових значень визначеної декларантом митної вартості, є безпідставною та необгрунтованою.

Крім того, пунктом 2.2. договору передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника.

Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

У ході декларування товару позивачем до митниці було надано технічні характеристики поставленого товару, його розпізнавальні особливості, надані виробником товару і завірені печаткою компанії, які дозволяють ідентифікувати задекларований товар, що підтверджується відомостями у графі 31 митної декларації.

Також в оскаржуваному рішенні йдеться про те, що відомості заявки щодо дати готовності вантажу не відповідають відомостям щодо завантаження товару коносаменту. Безпосереднє морське перевезення здійснено морською лінією SIMON. Вартість послуг згідно розділу 3 договору транспортного експедирування зазначається у рахунку-фактурі. Документального підтвердження договірних відносин не надано, всупереч пункту 2.1.4 договору.

Така підстава є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту призначення на території України декларантом надані документи:

договір № 328/2-К транспортно-експедиторського обслуговування від 14.12.18 р.;

додаткова угода №1 від 15.02.19 р. про викладення п.4.1 договору у новій редакції;

заявка №22 від 02.07.19 р. на транспортно-експедиторське обслуговування конкретної партії товару, у якій зазначено маршрут, відправник та отримувач, вага вантажу, кількість контейнерів, найменування товару, кількість упаковок, загальна вартість послуги з урахуванням перевантаження;

коносамент №597993678 від 09.07.19 р.;

інвойс №206/2 від 26.08.19 на загальну суму 2 140 дол. США;

довідка експедитора №0704/1372019 від 21.08.19 про суму транспортних витрат у розмірі 2 140 дол. США;

акт виконаних робіт №17 від 26.08.19 р., який підтверджує фактичне виконання транспортно-експедиторських послуг за межами України.

Наданий коносамент №597993678 від 09.07.19 р. з відтисками штампу митниці підтверджує факт здійснення морського перевезення товару і наданий експедитором у рамках договору ТЕО. Факт отримання вантажу у порту за цим коносаментом та перевезення товару до місця доставки у м. Дніпро свідчить про дійсність цього коносаменту та відповідність його вимогам законодавства.

Позивач безпосередньо з морською лінією Simon не мав ніяких стосунків, оскільки за умовами договору ТЕО правом від свого імені укладати договори з портами, перевізниками та іншими організаціями наділений експедитор.

Надані документи у своїй сукупності у повній мірі підтверджують числові значення транспортних витрат, як складової митної вартості, не мають розбіжностей, які впливають на її розрахунок а тому зауваження митниці є необгрунтованими, оскільки дата готовності вантажу ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості і не може вважатись розбіжністю.

Крім того, у відповідача виникли сумніви щодо оплати за товар, та зазначено про те, що передбачені контрактом умови оплати можуть розглядатись як прихований комерційний кредит та/або лізинг. Умови договору, коли відвантаження товару та оплата не співпадають у часі, відповідно до норм Цивільного кодексу України (cт. 1057) визначаються терміном «комерційний кредит». Продаж товару з відстроченням платежу як різновид комерційного кредиту регламентовано cт. 694 ЦК України. Договором купівлі - продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов.

Зазначена підстава митниці для коригування митної вартості товару є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості, не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Зазначене зауваження митниці ґрунтується на припущеннях і протирічить положенням діючого законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.18 р. № 2473-VIII, Національний Банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пункту 21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою НБУ від 02.01.19 № 521, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Наводячи поняття «дійсної вартості», передбачене статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), відповідач не враховує, що у додаткових положеннях до параграфу 2 ст.7 Додатку 1 до Угоди «Зауваження та додаткові положення» зазначено, що «сумісним зі Статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни».

Окрім того, відомості, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про те, що передбачені контрактом умови оплати можуть розглядатись як прихований комерційний кредит та/або лізинг, у повідомленні № 1 від 06.09.2019 р. митницею не зазначалися взагалі. Ці відомості останнім були зазначені лише у гр. 33 спірного Рішення.

Таким чином, зазначена начебто розбіжність не могла бути включена, як підстава для коригування митної вартості до спірного Рішення, оскільки раніше в ході консультацій щодо правильності визначення позивачем митної вартості на задекларований товар, про неї мова взагалі не йшла.

Відповідно до ст. 1057 Цивільного кодексу України надання кредиту як відстрочення або розстрочення оплати товарів передбачається договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні речей.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Контрактом № DJT/3 від 24.11.2017 року передбачено набуття права власності, а не користування товаром покупцем та не передбачена сплата будь-яких відсотків на суму, що відповідає ціні товару, поставленого на умовах розстрочення платежу.

Таким чином, в даному випадку відсотки, як частина митної вартості товару, у зв`язку з їх відсутністю, не можуть розглядатись і включатись у митну вартість як частина митної вартості.

Верховний Суд щодо умов оплати у постанові від 11.04.18 р. по справі №804/4680/16 зазначив про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Щодо висновків відповідача про додаткові витрати сторін договору, суд має зазначити наступне.

Як вбачається з інформації, що міститься у поданій митній декларації №UА110180/2019/414481, до митного оформлення товару була надана заявка №22 від 02.07.19 р. узгоджена сторонами договору №328/2-К від 14.12.18 р. В заявці відображено маршрут перевезення, назва фірми-відправника та фірма-одержувач, адреса та місце доставлення вантажу, вага, кількість контейнерів та тип транспортного засобу, загальне найменування вантажу, кількість упаковок, вартість послуги та вартість експедиційної послуги. У якості однієї з основних умов надання послуг було зазначено і перевезення з перевалкою контейнерів у проміжному порту.

Таким чином, у заявці містяться узгоджена сторонами інформація необхідна для морського перевезення товару в Україну. Ця інформація узгоджується з іншими наданими до митного оформлення документами. Вартість перевезення підтверджується інвойсом №206/2 від 26.08.19 р. та актом виконаних робіт №17 від 26.08.19. Номери контейнерів, вага, кількість місць підтверджується пакувальним листом від 05.07.19 р., коносаментом №597993678.

Що стосується твердження відповідача щодо можливої наявності будь-яких додаткових рахунків, що могли направлятись експедитором клієнту за надання будь-яких додаткових послуг, та можливих порушень термінів оплати послуг експедитора клієнтом, можливої сплати пені клієнтом експедитору за порушення цих термінів, то відповідач лише констатує можливість наявності таких порушень та можливість сплати пені, але не зазначає яким чином така можливість впливає на розрахунок митної вартості, тобто таке твердження є виключно припущенням митниці.

В свою чергу позивач стверджує, що експедитор ніяких додаткових рахунків щодо оплати будь-яких додаткових послуг ТОВ «АМТ Трейд» не надавав, ним був наданий єдиний зазначений вище рахунок на оплату послуг ТЕО, який був наданий митниці підприємством під час здійснення митного оформлення та повністю оплачений у повній відповідності до умов договору ТЕО. Таким чином це твердження митниці є також безпідставним.

Щодо визначення відповідачем митної вартості.

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення від 09.09.2019 митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на митній вартості товару, співставного з оцінюваним, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару за ЕМД від 20.05.2019 №UА110190/2019/504708 та ЕМД від 30.07.2019 №UА500170/2019/17250, оформленим за резервним методом визначення митної вартості - в основній одиниці виміру (кг) - 2,22 дол.США/кг (що розраховується - 543,92 дол.США/шт.)

Таким чином, в рішенні міститься посилання тільки на раніше оформлену митну декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами.

Як зазначено в графі 33 рішення, митна вартість визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Однак, з даним твердженням суд не погоджується, оскільки в рішенні зазначено лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому не зазначено загальна кількість партії раніше оформленого товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

У ході консультацій, до прийняття рішення про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів.

Тим самим митницею було порушено один із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі. Це означає що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Таким чином, митницею порушено положення абз. 4, 5 розділу “Графа 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2012 р., № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р,за № 883/21195 (Правила), відповідно до яких, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59,60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За практикою Верховного Суду у судових справах щодо оскарження рішень митниці судом зазначено про те, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, за результатами опрацювання наданих позивачем документів, в даному випадку, відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевказане, суд приходить ло висновку, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У зв`язку з цим адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.09.2019 року №UA110000/2019/400072/2.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.09.2019 року №UA110000/2019/400072/2.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник