Рішення № 87952744, 02.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 160/13208/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо не включення ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 , мешкаючому за адресую: АДРЕСА_2 ) періоду роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 - 07 років 03 місяці 16 днів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати мені, ОСОБА_1 період роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 - 07 років 03 місяці 16 днів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 11.05.2018 р. з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 - 07 років 03 місяці 16 днів та виплатити недоотримані грошові кошти, нараховані за результатами перерахунку пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при призначенні пенсії позивачу не зараховано до стажу роботи та не здійснено розрахунку суми пенсії період роботи з 01.01.1995 року по 12.03.2001 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Єнергоремонт» до пільгового стажу до Списку № 1.

Відповіддю від 16.09.2019 року позивачу відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1995 року по 12.03.2001 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Єнергоремонт» до пільгового стажу до Списку № 1 з підстав не проведення атестації підприємством за Списком № 1, з чим позивач не погодився та звернулася з даним позовом до суду, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/13208/19 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року на адресу суду надійшла належним чином завірена копія пенсії справи ОСОБА_1 та відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що періоди роботи з 01.01.1995 по 31.01.2003 на посаді "слесарь-ремонтник участка доводки обогатительной фабрики управления «Энергоремонт» (по расшифровке) Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату» (після подальшої реорганізації з 15.12.2004 - «филиал «Вольногорский горно-металургический комбинат» ЗАО «Крымский ТИТАН») до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано, оскільки цей період підприємством не проведено атестацію робочого місця.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 18 серпня 2018 року у справі № 0440/5740/18 ОСОБА_1 11.05.2018 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

03.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з заявою про надання письмового пояснення про зарахування стажу роботи та розрахунки суми про призначення пенсії.

Відповіддю від 16.09.2019 року головне управління повідомило позивача, що довідкою від 22.06.2016 року № 01-23/1507, виданою філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» про час роботи в шкідливих умовах по Списку №1 на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремонт», виданою на підставі наказу про атестацію робочих місць працівників дільниці доведення збагачувального виробництва № 147.

Робочі місця працівників управління «Енергоремонт» атестовано відповідно до наказу про атестацію від 13.03.2001 № 112.

Враховуючи вищевикладене, період роботи з 01.01.1995 по 31.01.2003 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремент» не зараховано до пільгового стажу по Списку №1.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1995 року по 31.01.2003 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремент» до пільгового стажу по Списку №1.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що у трудовій книжці ( НОМЕР_2 ), зокрема, містяться записи на підтвердження оскаржуваного періоду роботи позивача, а саме: з 01.01.1995 року по 31.03.2003 року.

Як вбачається, з копії трудової книжки ( НОМЕР_3 ) записи зроблені чітко, та не містять виправлень та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за зами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (442-92-п), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, вина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку №442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

З аналізу чинного законодавств можна зробити висновок, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці 21.08.1992р. (п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, й, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 18.11.2005р. №383.

За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. № 442, що набрав чинності 21.08.1992р., атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних них факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку № 442 передбачено, що атестація робочих місць за умовами 'Водиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного років.

Згідно з підпунктами 4.1 - 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами м 21.08 1992р.. відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджено за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01. 09.1992р. №41.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведення атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких віднесено до переліку.

Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації.

На підтвердження проведення атестації робочого місця філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» приватного акціонерного товариства «Юкрейн Кемікал Продактс» ОСОБА_1 видана довідка уточнююча особовий характер роботи, умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії від 22.06.2016 року № 01-23/1507, в якій зазначено, що у період з 01.01.1995 року по 31.01.2003 року позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремонт».

Вищезазначена посада позивача відноситься до робіт визначених Списком № 1, розділом XXII, підрозділом 1, поз. 22 .1-1 б постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, що підтверджено наказом про атестацію робочих місць № 147 від 14.04.1997 року, № 127 від 04.03.2002 року узгоджено з головним державним експертом області з умов праці № 14/1-42 від 23.04.1997 року, 003/07-1-68 від 13.03.2002 року.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 428/1695/17., від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 , від 31 січня 2019 року у справі № 423/1450/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а , що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо .При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Отже, підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає, що подані позивачем документи належним чином підтверджують трудовий стаж позивача, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: період роботи з 01.01.1995 по 31.01.2003 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремент».

Таким чином, враховуючи відсутність недоліків у записах в трудовій книжці позивача, у відповідача відсутні підстави для відмови для зарахування періодів роботи позивача з період роботи з 01.01.1995 по 31.01.2003 року на посаді слюсаря-ремонтника дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Енергоремент», тому позовна вимога про визнання протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо не включення ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 , мешкаючому за адресую: АДРЕСА_2 ) періоду роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - підлягає задоволенню.

Між тим, позовна вимога про зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 - 07 років 03 місяці 16 днів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 11.05.2018 р. з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1 - 07 років 03 місяці 16 днів та виплатити недоотримані грошові кошти, нараховані за результатами перерахунку пенсії - не може бути задоволена судом, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права і суд не може втручатись в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Відтак, виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути питання ОСОБА_1 про зарахування періоду роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 11.05.2018 р. з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1.

Відтак, даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768, 40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 5176413.

Враховуючи задоволення основної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджених судових витрат з головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання винити певні дії – задоволити частково.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо не включення ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 , мешкаючому за адресую: АДРЕСА_2 ) періоду роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути питання ОСОБА_1 про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 період роботи слюсарем-ремонтником дільниці доводки збагачувальної фабрики управління “Енергоремонт” у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЧАО “Кримський Титан” з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 11.05.2018 р. з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.1995 р. по 31.01.2003 р. за Списком №1, з урахуванням висновків суду викладених в даному судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук