Рішення № 87952696, 25.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 160/8126/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)” (далі – ДП “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)”, позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) від 01.10.2018р. №0248151208.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» отримано податкове повідомлення-рішення від 01.10.2018 року № 0248151208, в якому відповідач повідомляє, що відповідно до Акту перевірки №52148/919/04-36-12-08/08679712 від 13.09.2018 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1240, 1211, 1179 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 104'128грн.00коп. підприємство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 20'825грн.60коп. за платежем «податок на додану вартість». Позивач зазначає, що ним не порушувались строки сплати податкових зобов`язань, що підтверджується деклараціями і платіжними дорученнями до кожної декларації, а тому, нарахування штрафних санкцій на підставі порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, є безпідставним.

05.11.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

17.12.2018 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав до суду відзив, у якому зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року, контролюючим органом встановлено, що платником податків несвоєчасно сплачено суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій. Тому, спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 20'825грн.60коп. винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі підпункту 19-1.1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (код ЄДРПОУ 08679712) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2014року.

За результатами перевірки складено акт №52148/919/04-36-12-08/08679712 від 13.09.2018 року, у висновках якого відображено, що перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по наступних документах:

- податкова декларація з податку на додану вартість №9077531775 від 13.01.2015 року на суму податкового зобов`язання 104'128,00 грн. із граничним терміном сплати 30.01.2015 року. Фактично сплачено 45'187,00 грн. (платіжне доручення №16497417 від 23.06.2018 року). Кількість днів затримки – 1240;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9077531775 від 13.01.2015 року на суму податкового зобов`язання 104'128,00 грн. із граничним терміном сплати 30.01.2015 року. Фактично сплачено 51'742,00 грн. (платіжне доручення №16110139 від 24.05.2018 року). Кількість днів затримки – 1211;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9077531775 від 13.01.2015 року на суму податкового зобов`язання 104'128,00 грн. із граничним терміном сплати 30.01.2015 року. Фактично сплачено 57'073,00 грн. (платіжне доручення №15633051 від 23.04.2018 року). Кількість днів затримки – 1179.

Таким чином, за даними камеральної перевірки встановлено, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.

01.10.2018року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0248151208 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 20'825грн.60коп. за платежем «податок на додану вартість» за затримку на 1240, 1211, 1179 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 104'128,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Під податковим боргом слід розуміти суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 ПК України).

Згідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до положень п. 31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем сроку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 36.1 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.57.1 ст.57 та п.203.2. ст.203 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п.100.1, 100.11, 100.12 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, і Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплата розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення). Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані: з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов`язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов`язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення; з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладення зазначених договорів: платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.131.2 ст.131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до встановлених порушень в акті перевірки від 13.09.2018 року №52148/919/04-36-12-08/08679712, позивач здійснив затримку на 1240, 1211, 1179 календарних днів щодо сплати зобов`язань поданих податкових декларацій про сплату узгоджених сум податкових зобов`язаннь з податку на додану вартість на загальну суму 104'128грн.00коп.

Жодного вмотивованого доказу, щодо здійснення такої затримки позивач до суду не надав.

У зв`язку з тим, що позивачем при сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року порушені граничні строки такої оплати, а саме: більше 30 календарних днів, суд приходить до висновку про правомірність застосованих штрафних санкцій в розмірі 20% від суми грошового зобов`язання контролюючим органом, що передбачені ч.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, щодо наявності порушення позивачем норм податкового законодавства з приводу своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення штрафу за порушені зобов`язання.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241- 246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова