Рішення № 87952508, 02.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3596/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Скорпіон-Сервіс» (далі – позивач, ПФ «Скорпіон-сервіс») звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі – Виконавчий комітет ЛМР) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету ЛМР «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Карпенка-Карого» від 04.12.2019 за № 758-2 (далі – рішення від 04.12.2019 № 758-2, оскаржуване рішення).

Одночасно з позовом заявником було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та заборони Виконавчому комітету ЛМР та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Ухвалою від 11.04.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою від 02.01.2020 провадження у справі було відкрито та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено порядок погодження та оприлюднення електронних проектів рішень, що не дало змоги ПФ «Скорпіон-Сервіс» надати свої заперечення проти рішення до засідання виконавчого комітету та під час його прийняття. Вказує, що фактично проекту рішення не було розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради взагалі. В пояснювальній записці до проекту відсутня інформація про оприлюднення. Крім того, позивач зазначає, що питання про демонтаж взагалі не повинно було виноситися на засідання Виконавчого комітету Луцької міської ради, оскільки, відповідно до пункту 5.24 Регламенту, питання, з яких погоджені проекти рішень не надані у встановлений термін, вважаються непідготовленими і на розгляд виконкому не вносяться. Також, представник позивача вказує, що ні норми Закону України «Про місцеве самоврядування», ні інші закони України не надають органам місцевого самоврядування повноважень щодо додаткового врегулювання питань знесення самочинно збудованих об`єктів або демонтажу тимчасових споруд.

У поясненнях до позовної заяви від 28.01.2020 представник позивача вказує, що конструкції, які підлягають демонтажу оскарженим рішенням, не призначені для тимчасового перебування людей, а тому не є об`єктами, встановлення яких забороняється пунктом 2.5.5.1.13 Правил благоустрою міста Луцька. Представник позивача зазначає, що металеві конструкції знаходяться на території земельної ділянки, яку орендує ПФ «Скорпіон-Сервіс» на підставі договору оренди землі. Об`єкт, рішення про демонтаж якого є предметом даного спору розміщений позивачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується всіма необхідними погодженнями органів місцевого самоврядування та технічною документацією. На підтвердження вказаного представником позивача було відповідні копії з технічної документації позивача, з яких вбачається наявність денної стоянки автомобілів, і наявність блокмодульних конструкцій, наявність яких визначено пунктом 6 «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» і їх перебування там відповідає закону.

Також, позивач вказує, що рішення про демонтаж конструкції призведе до обмеження власнику доступу до об`єкту, відтак ПФ «Скорпіон-Сервіс» обмежено право власності на її майно. Таке обмеження було вчинено не з підстав і не в порядку передбаченому Законом.

14.02.2020 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оскаржуване рішення було прийнято у повній відповідності до вимог Регламенту роботи виконавчого комітету Луцької міської ради, оскільки було внесено до порядку денного як додаткове питання, що передбачено пунктом 4.25 Регламенту.

Звертає увагу суду, що мала архітектурна форма по вулиці Карпенка-Карого, що підлягає демонтажу згідно оскаржуваного рішення, станом на 28.10.2019 знаходилась на території загального користування. А станом на 21.12.2019 ПФ «Скорпіон-Сервіс» було добровільно виконано вимоги пункту 1 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.12.2019 № 758-2 «Про демонтаж металевих конструкцій на вул. Карпенка-Карого» та було самостійно переміщено вказану тимчасову споруду на приватну територію.

На підтвердження вказаного відповідачем надано суду фото, з яких фото вбачається, що дана тимчасова споруда до моменту винесення оскаржуваного рішення була розташована біля розмітки «STOP» на проїжджої частини на території землі комунальної власності, а після прийняття вищевказаного рішення позивачем було переміщено споруду на їхню орендовану територію.

Тобто, позивачем визнано факт розміщення даної малої архітектурної форми на землі комунальної власності, що підтверджується фактом переміщення тимчасової споруди, а відтак відповідачем не порушено прав, свобод та інтересів позивача.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2019 Виконавчим комітетом ЛМР було постановлено рішення № 758-2, яким:

1. Зобов`язано ПФ «Скорпіон-сервіс» протягом одного дня демонтувати тимчасову споруду, що розташована без відповідних правовстановлюючих та дозвільних документів на вул. Карпенка-Карого біля ТЦ «Ювант», та відновити благоустрій території;

2. Доручено департаменту муніципальної варти міської ради довести рішення до відома ПФ «Скорпіон-сервіс», шляхом розміщення спеціального повідомлення на споруді, що підлягає демонтажу.

3. У разі невиконання ГІФ «Скорпіон-сервіс» пункту 1 цього рішення департаменту муніципальної варти міської ради демонтувати тимчасову споруду в законом встановлений спосіб та метод.

4. Відділу інформаційної роботи міської ради довести рішення до відома громадськості через засоби масової інформації.

Підставою винесення вказаного рішення стало розміщення контрольно-пропускного пункту до денної автостоянки, що належить позивачу та розміщується на орендованій комунальній земельній ділянці, за межами цієї ділянки, тобто на землях комунальної власності без відповідних дозвільних документів.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 Конституції України).

За змістом статті 19 Конституції України та статті 24 Закону № 280/97-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Згідно частин першої та другої статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Підпунктами 42, 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до виключної компетенції сільських селищних, міських рад відноситься затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, а також встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належать: власні (самоврядні) повноваження, а саме організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Між тим, правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до підпунктів 1, 5 частини другої статті 10 Закону №2807-ІV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (частина перша стаття 20 Закону № 2807-ІV).

Частиною четвертою статті 20 Закону № 2807-ІV закріплено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Стаття 34 Закону №2807-ІV встановлює, що Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

У свою чергу, правила благоустрою міста Луцька (далі – Правила) установлюють порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Луцька, визначають права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою на території міста. Правила спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини і містять загальнообов`язкові норми, щодо порядку здійснення благоустрою, належного утримання та раціонального використання територій міста, організації упорядкування і охорони об`єктів благоустрою міста, за порушення яких настає відповідальність, передбачена законодавством України.

Відповідно до пункту 2.1. Правил організацію благоустрою міста забезпечують Луцька міська рада та її виконавчі органи відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно з пунктом 9.1 Правил порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, іншими нормативно-правовими актами.

Підставою для проведення робіт з встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на проведення робіт з благоустрою, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого дозвільними органами в установленому порядку (пункт 9.2 Правил).

Згідно з пунктом 9.4.2 Правил рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій приймається виконавчими органами Луцької міської ради.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що мала архітектурна форма по вулиці Карпенка-Карого, що підлягає демонтажу згідно оскаржуваного рішення, станом на 28.10.2019 знаходилась на території загального користування. А станом на 21.12.2019 позивачем було добровільно виконано вимоги пункту 1 оскаржуваного рішення та самостійно переміщено вказану тимчасову споруду на територію орендованої земельної ділянки.

Вказані фактичні обставини не заперечуються позивачем. Крім того, вони підтверджуються наданими відповідачем фото, з яких чітко вбачається, що контрольно-пропускний пункт було переміщено.

Зважаючи на вищенаведене, суд зазначає наступне.

Оскаржуване у даній справі рішення за своєю юридичною природою є правовим актом індивідуальної дії, що містить конкретний припис в сфері благоустрою відповідних територій, звернений до визначеного суб`єкта (позивача) та в силу законодавчого регулювання спірних правовідносин є обов`язковим до виконання вказаним суб`єктом і, як свідчать матеріали справи, виконаний цим суб`єктом.

Конституційний суду в рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 вказує, що в конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, зважаючи на правову природу оскаржуваного рішення, беручи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету ЛМР «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Карпенка-Карого» від 04.12.2019 за № 758-2 не підлягає до скасування, оскільки вичерпало свою дію, так як було виконано (реалізовано) суб`єктом до якого звернуто (ПФ «Скорпіон-сервіс»), а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шевченка, 35, ЄДРПОУ 30584471) до виконавчого комітету Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, 19, ЄДРПОУ 04051327) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер