Рішення № 87952299, 02.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3804/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» (далі – ТзОВ «Бетта Грант», позивач) звернулося з позовом через представника до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2 від 22.11.2019.

Ухвалою судді від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2019 позивачем придбано транспортний засіб марки Volvo, моделі – FH 500, бувший у використанні, номер шасі – НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення – 2016.

01.02.2019 декларантом з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію (далі - МД) № UA205090/2019/128930, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 14 700,00 Євро.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 22.11.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2, з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; митний орган митну вартість визначив за резервним методом за ціною 25 900 Євро. При цьому відповідачем у повідомленні не вказаний жодний факт неправильності проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначено, які саме відомості відсутні чи не піддаються обчисленню у поданих документах і взагалі не вказано, які саме складові митної вартості не підтверджено документально. Крім того, митним органом не зазначено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів із застосуванням резервного методу, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використані митним органом при її визначенні, та послідовність застосування методів, що передує методу, обраного митним органом. Крім того відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/02607.

Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідача не було жодних підстав вважати, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить,обмежуючись загальними формулюваннями.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

27.01.2020 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого останній вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що декларантом її заявлено за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) на рівні 14 700,00 Євро. При опрацюванні поданих до митного органу документів відповідачем було встановлено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності в товаро-супровідних документах, а саме: в розділі 3.2 договору № 01/10/19 від 01.10.2019 між сторонами обумовлена відстрочка платежів на 360 днів, в рахунку-фактурі № 2105F19 від 22.10.2019 зазначена інформація про оплату на банківський рахунок продавця 22.10.2019. Відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи. Надавати додаткові документи ТзОВ «Бетта Грант» відмовилося. Таким чином, оскільки декларантом не надано додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, тому відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205020/2019/002607/2 від 22.11.2019.

Позивач через декларанта 22.11.2019 повторно подав відповідачу митну декларацію, автомобіль було випущено у вільний обіг з наданням гарантій.

На підставі наведеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.

30.01.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що у рахунку-фактурі № 2105F19 від 22.10.2019 зазначена лише вартість, яку необхідно сплатити на рахунок продавця. З огляду на пункт 3.2 Договору № 01.10.2019 від 01.10.2019 між його сторонами обумовлена відстрочка платежів на 360 днів. У зв`язку з цим у митного органу не було підстав для надіслання позивачу повідомлення з вимогою для надання документів, передбачених частиною третьою статті 55 Митного Кодексу України, оскільки надані декларантом документи містили необхідні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2019 декларантом в інтересах ТзОВ «Бетта Грант» подано для митного оформлення митну декларацію (МД) № UA205090/2019/128930 з метою декларування товару сідельний тягач марки VOLVO, модель FH 500, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2016, номер шасі – НОМЕР_2 , тип двигуна – дизельний, робочий об`єм двигуна – 12777 см3, потужність двигуна – 375 kw, колісна формула 4х2, загальна кількість місць, включаючи місце водія – 2.

Декларантом в графі 42 (МД) № UA205090/2019/128930 вказано ціну товару в сумі 14 700,00 Євро та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 399 195,68 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: інвойс № 2105F19 від 22.10.2019; декларація про походження товару № 8919 від 08.11.2019; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № С 933827 від 25.10.2019; протокол про порушення митних правил № 2785/20500/19 від 07.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.10.2019; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 8919 від 08.11.2019; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/10/2019 від 01.10.2019; договір про надання послуг митного брокера № 16/09 від 16.09.2019; довідка № 1232 від 08.11.2019; копія митної декларації країни відправлення № 19DE745516214009E7 від 23.10.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA205090/2019 від 08/11/2019.

При опрацюванні поданих до митного органу документів відповідачем було встановлено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності в товаро-супровідних документах, а саме: в розділі 3.2 договору № 01/10/19 від 01.10.2019 між сторонами обумовлена відстрочка платежів на 360 днів, в рахунку-фактурі № 2105F19 від 22.10.2019 зазначена інформація про оплату на банківський рахунок продавця 22.10.2019.

Тому, відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами;

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

- рахунки про здійснення платежів третім особам.

У відповідь на вказану вимогу позивач листом від 21.11.2019 повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості.

22.11.2019 відповідач прийняв рішення № UA205110/2019/002607/2 про коригування митної вартості товарів.

Згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість товару «сідельний тягач марки VOLVO, модель FH 500, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2016, номер шасі – НОМЕР_2 , тип двигуна – дизельний, робочий об`єм двигуна – 12777 см3, потужність двигуна – 375 kw, колісна формула 4х2, загальна кількість місць, включаючи місце водія – 2, маса в разі максимального завантаження – 20 500 кг., вантажопідйомність – 12 273 кг., призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування» за ціною 25 900,00 Євро (замість 14 700,00 Євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності в товаро-супровідних документах, а саме: в розділі 3.2 договору № 01/10/19 від 01.10.2019 між сторонами обумовлена відстрочка платежів на 360 днів, в рахунку-фактурі № 2105F19 від 22.10.2019 р. зазначена інформація про оплату на банківський рахунок продавця 22.10.19. Тому у відповідності із положеннями ст.53, ст.54 МК України, на протязі 10 днів, декларанту було запропоновано надати наступні документи:висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, - рахунки про здійснення платежів третім особам. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Згідно п.2 ч.2 ст.55 МКУ дані відомості повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Також відповідно до ст. 254 МКУ декларант повинен надати переклад документів, поданих до митного оформлення. Декларант не надав вищезазначених додаткових документів, а також надіслав лист від 21.11.19р., в якому повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості. Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ч. 6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі інформації ЄАІС тов.1 МД №UA305130/2018/13935 від 15.07.2019. Рівень митної вартості становить 25900 євро. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі інформації ЄАІС МД № UA305130/2018/13935 від 15.07.2019. Рівень митної вартості становить 25 900 Євро. Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/02607.

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 22.11.2019 № UA205110/2019/02607/2.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 22.11.2019 № UA205110/2019/02607/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі – МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: інвойс № 2105F19 від 22.10.2019; декларація про походження товару № 8919 від 08.11.2019; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № С 933827 від 25.10.2019; протокол про порушення митних правил № 2785/20500/19 від 07.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.10.2019; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 8919 від 08.11.2019; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/10/2019 від 01.10.2019; договір про надання послуг митного брокера № 16/09 від 16.09.2019; довідка № 1232 від 08.11.2019; копія митної декларації країни відправлення № 19DE745516214009E7 від 23.10.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA205090/2019 від 08/11/2019.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - сідельного тягача марки VOLVO, модель FH 500, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2016, номер шасі – НОМЕР_2 , за ціною 14 700,00 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 25 900,00 Євро.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 08.11.2019 № UA 205090/2019/128930 за ціною 14 700,00 Євро, про що свідчать: рахунок-фактура № 2105F19 від 23.10.2019, договором купівлі-продажу № 01/10/19 від 01.10.2019; декларацією про походження товару № 8919 від 08.11.2019; сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № С 933827 від 25.10.2019; протоколом про порушення митних правил № 2785/20500/19 від 07.11.2019; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.10.2019; висновком про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 8919 від 08.11.2019; договором про надання послуг митного брокера № 16/09 від 16.09.2019; довідкою № 1232 від 08.11.2019.

З вищенаведеного слідує, що позивач надав митному органу необхідну кількість документів, що підтверджують митну вартість товару.

Крім того, відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу № 01/10/19 від 01.10.2019 сторони домовились, що продавець надає відстрочку покупцю у здійсненні платежів за поставлений товар, яка складає 360 днів з моменту виставлення рахунку фактури; покупець має право здійснити оплату раніше строку вказаного в п. 3.2 даного Договору.

Тобто, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що митна вартість товару залежить від моменту його оплати чи створює розбіжності в товаро-супровідних документах.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2 від 22.11.2019 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з встановленням розбіжностей в товаро-супровідних документах. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості зазначаються номери та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2 від 22.11.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію ЄАІС тов.1 МД № UA305130/2018/13935 від 15.07.2019.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у розмірі 25 900,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2 від 22.11.2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним, а тому воно підлягає скасуванню. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 4335,83 грн., що підтверджуються платіжним дорученням від 27.12.2019 № 266.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002607/2 від 22.11.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта Грант» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 22А, ідентифікаційний код 41618984) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 394772698) судові витрати у сумі 4335 (чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень 83 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер