Ухвала суду № 87952270, 02.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 березня 2020 р. Справа № 120/865/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини 3008 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини 3008 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення статті 233 Кодексу законів про працю України.

Так, частиною 1 згаданої статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

На переконання суду, встановлений частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду з метою вирішення трудового спору і є тим іншим строком в розумінні частини 3 статті 122 КАС України, який слід застосовувати в даному випадку.

Більше того, у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу суд конституційної юрисдикції роз`яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналогічні висновки викладені й у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці". Так, у пункті 25 вказаної постанови зазначено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Такі ж правові висновки містять і судові рішення Верховного Суду (зокрема, у постановах від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), від 24 січня 2019 року (справа №802/28/16-а).

Відтак, наведене вище свідчить, що у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, застосовується тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня фактичного розрахунку з працівником при звільненні.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини 3008 від 26 жовтня 2018 року №263 позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 26 жовтня 2018 року. Також наказом визначено провести розрахунок із ОСОБА_1 .

При цьому, позивач вказує на те, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, ухваленого у справі №120/2709/19-а, 28 грудня 2019 року через касу військової частини 3008 йому виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Однак, доказів виплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій саме 28 грудня 2019 року позивач не надав, що свідчить про недотримання ним строку звернення до адміністративного суду, адже за відсутності доказів проведення з ОСОБА_1 розрахунку 28 грудня 2019 року суд враховує, що розрахунок із позивачем проведено під час його звільнення ще у 2018 році.

Разом із тим, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 27 лютого 2020 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, який в даному випадку слід обчислювати з дня фактичного розрахунку з позивачем під час виключення його зі складу військової частини.

За наведених обставин позивачу слід надати докази того, що саме 28 грудня 2019 року військовою частиною 3008 йому виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (у разі відсутності доказів проведення розрахунку в грудні 2019 року).

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання доказів того, що саме 28 грудня 2019 року військовою частиною 3008 була виплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а за відсутності таких - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3008 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович