Рішення № 87951799, 19.02.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2520/18

Провадження № 2-57/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

справа № 372/2520/18

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом на обґрунтування якого зазначив наступне, що з відповідачем у справі вони з 04.08.2001 року перебували у зареєстрованому шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Під час шлюбу подружжям на підставі договорів купівлі-продажу від 21.07.2010 року на ім`я відповідача було придбано земельну ділянку площею 0,0600 га для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186803:02:003:0096 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та садовий будинок з надвірними побудовами в АДРЕСА_1 . Окрім того, в період перебування в шлюбі сторони придбали автомобіль HYUNDAI TUCSON 2,7, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 який також був зареєстрований на відповідача. Оскільки придбане в період перебування в шлюбі майно є спільною сумісної власністю просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за нею власності на Ѕ частину вищезазначеного спільного майна подружжя.

Ухвалою судді від 13.12.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.08.2019 року витребувано з Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області інформацію наявність реєстрації за ОСОБА_2 право власності на спірну земельну ділянку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про відкликання раніше поданої його представником заяви про визнання позову та зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю. Про поважність причин неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 04.08.2001 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції в м. Києві було зроблено відповідний запис № 652, це підтверджується копією Свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 БК № 04.08.2001 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

14.01.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано за рішенням Деснянського районного суду м. Києва, що підтверджується копією рішення ( а. 9).

За час сумісного життя подружжям було придбано майно яке складається з: земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий № 3223186803:02:003:0096, вартістю 750 000,00 грн. Зазначену земельну ділянку було придбано на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.07.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скорик О.М. за реєстром № 921, садового будинку з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , вартістю 1 100 000,00 грн., із цегли, загальною площею - 84,2 кв.м., житловою площею - 30,5 кв.м, зазначений на плані під літ. А, а також є такі надвірні побудови: вбиральня під літ. «Б», хвіртка № 1, ворота під № 2, огорожа під № 3, колонка питна під № 4.Зазначений садовий будинок було придбано на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скорик О.М. за реєстром № 923 та зареєстровано на праві власності в Комунальному підприємстві Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» 30.07.2010 року за реєстраційним номером 30564932, автомобіля HYUNDAI TUCSON 2.7, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. В подальшому в період розгляду даної справи судом, відповідач здійснив перереєстрацію спірного транспортного засобу у зв`язку з втратою свідоцтва про реєстрацію та було змінено номерний знак НОМЕР_1 на державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки № 8044/62 від 29.01.2020 року наданої Територіальним сервісним центром № 8044 РСЦ МВС в м. Києві.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області наданої в листі № 01.10.2019 року № 9-10-0.222-12835/2-19, земельна ділянка площею 0,0600 га розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий № 3223186803:02:003:0096 відповідно до програмного забезпечення Державного земельного кадастру обліковується за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.06.2001 року № 1288, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 243227, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 14.04.2006 № 2645, другий примірник якого обліковується в архіві відділу.

У відповідності до положень ст.ст.1 та 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 57 СК України визначено майно, що є особистою приватною власністю подружжя, до якого сере іншого відноситься майно, набуте нею, ним до шлюбу,майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

З іншого боку, згідно зіст.60 СК України: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч.1); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.2).

Відповідно дост.61 СК України: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1); об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч.2); якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.3); речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.4).

Зі змісту ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 вказаного Кодексу вбачається, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України, встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України, встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України, встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Так, частиною 1 статті 69 СК України, встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 статті 70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України, встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Судом досліджено копію договору купівлі-продажу придбання спірного садового будинку з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , вартістю 1 100 000,00 грн., із цегли, загальною площею - 84,2 кв.м., житловою площею - 30,5 кв.м, зазначений на плані під літ. А, а також є такі надвірні побудови: вбиральня під літ. «Б», хвіртка № 1, ворота під № 2, огорожа під № 3, колонка питна під № 4, відповідно до якого будинок придбаний за згодою дружини покупця ОСОБА_1 , відповідачем не надано суду доказів витрачення власних коштів на купівлю спірного будинку, а враховуючи той факт, що сторони знаходилися в зареєстрованих шлюбних відносинах, варто вважати, що всі придбання робилися в інтересах сім`ї. Таким чином аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що придбаний сторонами під час шлюбу садовий будинок є об`єктом спільної сумісної власності і підлягає поділу, тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спірного садового будинку з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 .

Аналізуючи наведені норми закону, суд також дійшов висновку, що придбаний сторонами під час шлюбу автомобіль HYUNDAI TUCSON 2.7, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 і перереєстрований відповідачем у зв`язку з втратою свідоцтва про реєстрацію, внаслідок чого було змінено державний номерний знак на НОМЕР_3 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину цього автомобіля.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом., а відповідно до ч. 4 цієї статті, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, слід зазначити, що земельна ділянка площею 0,0600 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий № 3223186803:02:003:0096, визначена позивачем як спільне майно подружжя, що не спростовано відповідачем, не може бути поділена між сторонами, оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого вона придбана відповідачем, належним чином не зареєстрований та право на це нерухоме майно з огляду на положення ч. 4 ст. 334 ЦК України не виникло у відповідача, тобто оскільки договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки відповідачем не зареєстровано у відповідності до ст. 182 ЦК України та відповідно до програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельна ділянка обліковується за ОСОБА_5 , тому зазначене нерухоме майно не може бути поділена між сторонами в межах розгляду даної справи, незважаючи на те, що воно придбане під час шлюбу.

За таких обставин, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині та підлягають задоволенню лише щодо поділу садового будинку з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , та автомобіля HYUNDAI TUCSON 2.7, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , тобто майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

В задоволенні решти вимог позивача необхідно відмовити, в зв`язку з їх недоведеністю.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. Нормою частини 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому ст. 141 ЦПК України передбачено, що «судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 6500,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 000, 00 гривень, що підтверджується відповідними документами ( копією договору про надання правової допомоги, квитанціями та актом приймання-передачі наданих послуг).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89, 133, 137, 141,259, 264-265, 268, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на:

Ѕ частину садового будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 84,2 кв.м., житловою площею - 30,5 кв.м, зазначений на плані під літ. А, а також є такі надвірні побудови: вбиральня під літ. «Б», хвіртка № 1, ворота під № 2, огорожа під № 3, колонка питна під № 4.

Ѕ частину автомобіля HYUNDAI TUCSON 2.7, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 20 500 грн.00 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2020 року.

Суддя