Ухвала суду № 87951608, 26.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/901/19

Провадження № 2/635/94/2020

У Х В А Л А

26 лютого 2020 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Письменна В.М.,

за участю прокурора – Мірзоєвої Л.С.,

представника відповідача Пилипенка М.М. – Шевченка С.В.,

представника третьої особи – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом керівника місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева А.С. в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування та скасування державної реєстрації земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом керівника місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева А.С. в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Шевченком С.В. з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України подано заяву про залишення позову без розгляду, в обгрунтування якої зазначено наступне.

Позовна заява у цій справі подана не позивачами - ДП «Жовтневе лісове господарство» та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, а керівником Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131і Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з цим, частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді.

Звернення прокурора до суду зумовлено необхідністю захисту інтересів держави при розпорядженні земельною ділянкою державної форми власності, що виразилась у передачі у власність фізичним особам земельних ділянок загальною площею 4,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту, та відсутністю реагування на ці факти з боку органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме - ДП «Жовтневий лісгосп» та Управління.

Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" діє на підставі Статуту, є самостійною юридичною особою та володільцем планово-картографічних матеріалів і має право самостійно представляти свої інтереси, як постійний лісокористувач.

З позовом ДП "Жовтневе лісове господарство" як постійний лісокористувач та ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" як лісовпорядна організація до суду не зверталися.

Відповідно до наданих повноважень Державне агентство лісових ресурсів України не перевіряє правильність складення планово-картографічних матеріалів на місцевості.

Відповідальність за правильність складення планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування несе виключно лісовпорядна організація, якою у даному випадку є Державне підприємство "Харківська державна лісовпорядна експедиція". Зазначена позиція визнана законною та обгрунтованою Постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №635/5773/16-ц.

У позовній заяві не зазначено та не обґрунтовано, в чому полягає нездійснення або неналежним чином здійснення представництва в суді законних інтересів держави органом, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред`явлено позовну заяву.

Як вже зазначалось відповідно до частини третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Ця заборона, встановлена Законом, виключає можливість прокуратури представляти інтереси Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство».

Що стосується Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, то у згаданих в позові статтях 95 96 ЗК України та статтях 17, 19, 24, 63, 64, 86 ЛК України, жодним чином не висвітлюється будь-яких прав або обов`язків Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо предмету спору, а саме витребування земельних ділянок, що знаходяться у власності відповідача ОСОБА_2 .

В позовній заяві не зазначається фактів, які б свідчили про те, що Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, передбачені статтею 152 ЗК України.

Враховуючи те, що Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства не є власником або землекористувачем спірної частини земельних ділянок відповідача ОСОБА_2 , у управління відсутня компетенція та підстави для звернення до суду.

Крім того, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Представником відповідача зазначено, що з огляду на вищенаведене:

1. У позовної заяві прокурора не зазначено, які саме інтереси держави він захищає;

2. У позовної заяві прокурора не зазначено, який нормативний акт визначає, що саме Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства уповноважено ці інтереси держави відстоювати;

3. У позовної заяві прокурора не зазначено, яким нормативним актом встановлені повноваження органу державної влади щодо захисту порушених інтересів держави.

Прокурор стверджує, що Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство» є користувачем частини земельних ділянок відповідача ОСОБА_2 , однак прокурор не може представляти інтереси державних підприємств через пряму заборону, встановлену у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Обґрунтування того, що Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства є належним суб`єктом владних повноважень, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є безпідставне. Залишається невідомим який Закон передбачає право Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства звертатись до суду в інтересах Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» (див. ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.08.2017 року залишеної без змін постановою ВС від 12.12.2018 року по справі №635/5773/16-ц).

Таким чином, у цієї справі не є визначеними конкретні державні інтереси, які захищає прокурор, та замість якого органу, неналежно виконуючого свій обов`язок, він звертається до суду. В п. 33 Постанови ВС від 10.04.2019 року по справі №906/853/17, Верховний суд звернув увагу на те, що порушення прокурором встановленої спеціальним законодавством прямої заборони та звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування судами питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави.

Незгода прокурора з процедурою приватизації землі не свідчить про порушення інтересів держави, оскільки за останні десять років, якість спірних частин земельних ділянок відповідача ОСОБА_2 не погіршилась, а навпаки поліпшилась, дерева доглянути і не зрубані, екологічні функції не погіршено, протипожежні заходи здійснюються, протиерозійні функції дерев виконуються.

Прокурором подано письмові заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду, в яких він просить залишити заяву без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вказує прокурор, земельні ділянки з кадастровими номерами 6311200000:30:012:0001, 6311200000:30:012:0002 в 2009 році передані у приватну власність ОСОБА_5 - ОСОБА_3 . Харківською районною державною адміністрацією Харківської області з порушенням законодавства, а саме з недотриманням вимог статей 80, 84, 149, 155 ЗК України та статей 7, 8, 17, 23, 27 пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України. Оскільки вказані земельні ділянки мають перетин із землями, що перебувають в державній власності, належать до земель лісогосподарського призначення і використовувались для ведення лісового господарства ДП «Жовтневе лісове господарство», місцева прокуратура з метою захисту інтересів держави звернулась до ДП «Жовтневий лісгосп» (лист від 06.11.2018 № 04-28-5569вих18) та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) (лист від 06.11.2018 № 04-28- 5568вих18), проінформувавши уповноважені органи про встановлені порушення та надавши строк до 10.12.2018 для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом.

У відповідь на лист місцевої прокуратури Управління зазначило, що виключно - суд повинен вирішувати даний спір та рекомендувало місцевій прокуратурі звернутися до суду для захисту інтересів державного підприємства, ДП «Жовтневий лісгосп» відповіді на лист не надало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 6.43 постанови від 15.10.2019 справа № 903/129/18, сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що не відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Щодо посилання представника відповідача на те, що Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства не є належним позивачем у справі, прокурор зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6311200000:30:012:0001 та 6311200000:30:012:0002 розташовані на території Люботинської міської ради Харківської області, мають перетин із землями лісогосподарського призначення ДП «Жовтневий лісгосп» Люботинського лісництва квартали 83 (виділ 1) та 4 (виділ 7 та 8). Зазначені сформовані земельні ділянки у встановленому законом порядку з постійного користування ДП «Жовтневий лісгосп): не вилучались. Підставою користування вказаними землями є базове лісовпорядкування, проведене у 2006 році Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», під час якого Львівською державною лісовпорядною експедицією розроблені планово- картографічні матеріали лісовпорядкування ДП «Жовтневий лісгосп».

Вказане також підтверджується інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», яке є спеціалізованим суб`єктом господарювання у вказаній сфері.

ДП «Жовтневе лісове господарство» створено на підставі наказу Міністерства лісового господарства від 31.10.1991 №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, орган управління Державне агентство лісових ресурсів України та входить до структури Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно з п. 1 Положення «Про державне агентство лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 р. № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п. 3 Положення «Про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 № 134, завданням Управління є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

З огляду на вищевикладене Управління є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, як орган, до структури якого входить ДП «Жовтневий лісгосп».

Щодо посилання представника відповідача на той факт, що прокурором всупереч вимогам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється представництво інтересів держави в особі державної компанії прокурор зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, колі держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема ч цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженням (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 21 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 21 лютого 2019 року у справі №915/478/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18 звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтерес: незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в ти випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutati mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia, заява №42454/02, § 35)).

Отже, позовна заява подана в інтересах держави, а не державних компаній, щ узгоджується з вимогами діючого законодавства України, практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_6 заяву про залишення позову без розгляду підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Прокурор проти задоволення заяви заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив задовольнити.

Вивчивши заяву та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що заява про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що правові підстави для звернення прокурора до суду з позовом врегульовано статтею 56 ЦПК України, частинами 3 та 4 якої передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Випадки звернення прокурора до суду врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», частиною 3 якої (в редакції на час звернення прокурором до суду з даним позовом) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора повноважень для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство», суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави”.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття “інтереси держави” висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття “інтереси держави” має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону “Про прокуратуру”.

Відтак, суд вважає, що “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У справі, що розглядається, прокурор обгрунтовує наявність “інтересів держави” порушенням інтересів держави в особі ДП «Жовтневе лісове господарство» через надання всупереч вимог законодавства земельних ділянок лісового фонду у власність іншим особам.

На думку суду, таке обгрунтування не є несумісним з розумінням “інтересів держави”. Тому суд приходить до висновку, що у справі, що розглядається, наявні підстави вважати, що позов має на меті захист “інтересів держави”.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у позовній заяві не зазначено та не обгрунтовано, у чому полягає нездійснення або неналежне здійснення представництва в суді інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені та в інтересах якого пред`явлено позовну заяву, суд зазначає наступне.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під “виключним випадком” і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий – відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

“Не здійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень – він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

“Здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Обгрунтовуючи неналежне здійснення належним органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор у позовній заяві зазначає, що з метою захисту інтересів держави місцева прокуратура звернулася до ДП «Жовтневий лісгосп» (лист місцевої прокуратури від 06.11.2018 № 04-28-5569вих18, отриманий 07.11.2018 вхідний № 961) та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист місцевої прокуратури від 06.11.2018 № 04-28-5568вих18, отриманий 07.11.2018 вхідний № 3131), проінформувавши дані уповноважені органи про встановлені порушення та надавши строк до 10 грудня 2018 року для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом.

У той же час у відповідь на лист місцевої прокуратури від 06.11.2018 № 04-28-5568вих18 Управління вказало, що виключно суд повинен вирішувати даний спір та рекомендувало місцевій прокуратурі звернутися до суду для захисту інтересів державного підприємства.

ДП «Жовтневий лісгосп» відповіді на лист місцевої прокуратури від 06.11.2018 № 04-28-5569вих18 не надало.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором належним чином обгрунтовано нездійснення уповноваженими органами відповідних дій з метою усунення порушень інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим погоджується з доводами прокурора, що станом на час звернення з даним позовом порушення інтересів держави залишаються не усунутими, відповідні заходи цивільно-правового характеру уповноваженими органами не вжито.

Посилання заявника на те, що прокурором повинні бути надані належні докази невжиття відповідним органом заходів щодо захисту інтересів держави, як то - докази внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України, вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, судом до уваги не беруться, оскільки закон не вимагає від прокурора надання саме таких доказів на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

У той же час прокурором належним чином обгрунтовано та підтверджено відповідними доказами невжиття відповідних заходів такими суб`єктами, а саме, надано копії звернень прокуратури до ДП «Жовтневе лісове господарство» та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо вжиття відповідних заходів на усунення порушень інтересів держави та відповідь управління, в якій прокуратурі рекомендовано самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП «Жовтневе лісове господарство», щодо другого листа зазначено, що відповідь на нього не надійшла.

Щодо доводів представника відповідача стосовно не зазначення у позовній заяві фактів, які б свідчили про те, що Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, передбачені статтею 152 ЗК України, суд зазначає наступне.

Як вказано прокурором, ДП «Жовтневе лісове господарство» створено на підставі наказу Міністерства лісового господарства від 31.10.1991 №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, орган управління Державне агентство лісових ресурсів України та входить до структури Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно з п. 1 Положення «Про державне агентство лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 р. № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п. 3 Положення «Про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 № 134, завданням Управління є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що Управління є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, як орган, до структури якого входить ДП «Жовтневе лісове господарство».

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 257, 259-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Шевченка Святослава Володимировича, про залишення без розгляду позовної заяви керівника місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева А.С. в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування та скасування державної реєстрації земельних ділянок – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02 березня 2020 року.

Суддя Д.М. Савченко