Рішення № 87951358, 19.02.2020, Городоцький районний суд Львівської області

2-265/2010 2/441/62/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2020 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Українець П.Ф.

з участю секретаря Петрик-Ключник М.Є.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської обл., в режимі відеоконференції, справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ЗАТ КБ «Приватбанк» (з 21.05.2018р. АТ КБ «Приватбанк», надалі - Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення 1813,98 доларів США заборгованості за кредитним договором № 252747_cred від 26.09.2008р. Позов мотивовано тим, що за вищеозначеним договором Банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 2 000 доларів США з терміном повернення до 26.03.2010р., із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25,50% річних. Для забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов означеного кредитного договору, 26.09.2008р. між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки №1. У порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 свої зобов`язання належним чином не виконала, через що утворилась заборгованість, яка на 12.08.2009р. склала 1813,98 доларів США, з яких: 1506,65 доларів США – заборгованість за кредитом, 190,61 доларів США – заборгованість по відсотках за користування кредитом і штрафи, 31,86 доларів США – штраф (фіксована частина), 84,86 доларів США – штраф (процентна складова). Просив стягнути з відповідачів 1813,98 доларів США, а також судові витрати у справі.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської обл. від 26.02.2010р. позов ЗАТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто з відповідачів в користь Банку 1813,98 доларів США заборгованості за кредитним договором та 461 грн. 72 коп. судових витрат.

Ухвалою суду від 18.02.2018р. вищеозначене заочне рішення скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.03.2019р. у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Представник позивача ОСОБА_1 в суді вимоги підтримала з підстав викладених у позові, крім того зазначила, що судово-почеркознавча експертиза у справі проведена з порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій МЮУ, оскільки така проведена на підставі недостатньої кількості зразків експериментальних підписів документів, які не відповідають за часом укладення оспорюваного договору поруки та кількості отриманих експертом документів, інше, а тому висновок експерта не може бути належним та допустимим доказом у справі, дала інші пояснення, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належно (а.с.208).

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 в суді висловився на відмову у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» до його довірителя ОСОБА_4 з огляду на ту обставину, що ОСОБА_4 договору поруки №1 від 26.09.2008р. не підписував, був тоді за межами України, підпис від його імені виконаний іншою особою, не підтвердження таких доводів покликається на паспорт ОСОБА_4 для виїзду за кордон та висновок судово-почеркознавчої експертизи від 02.09.2019р., просив відмовити у задоволенні вимог Банку до його довірителя.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи убачається, що 26.09.2008р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 252747_cred (а.с. 5-6), за умовами якого Банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 2000 доларів США, з терміном повернення до 26.03.2010р. та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25,50% річних.

Для забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов означеного кредитного договору, 26.09.2008р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки №1 (а.с.6).

За положеннями ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із змісту позову, із розрахунку заборгованості (а.с. 4) видно, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 252747_cred від 26.09.2008р. на 12.08.2009р. становить 1813,98 доларів США, з яких: 1506,65 доларів США – заборгованість за кредитом, 190,61 доларів США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом і штрафи, 31,86 доларів США – штраф (фіксована частина), 84,86 доларів США – штраф (процентна складова), що відповідачка взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконує, заборгованість, яка утворилась через невиконання умов договору добровільно не погашає.

Ураховуючи наведене, суд приходить висновку, що ОСОБА_4 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, чим порушила умови кредитного договору, як наслідок утворила заборгованість, яка на 12.08.2009р. становить 1813,98 доларів США, яку вона в силу положень ст. 1054 ЦК України має обов`язок повернути, а отже така підлягає стягненню з неї у судовому порядку.

Вимога Банку про стягнення заборгованості із ОСОБА_4 вмотивована укладенням між ними 26.09.2008р. договору поруки №1, відповідно до умов якого останній зобов`язувався відповідати перед Банком за своєчасне і повне виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань.

Відповідач ОСОБА_4 , як убачається із матеріалів справи та пояснень його представника ОСОБА_2 заперечує підписання договору поруки №1 від 26.09.2008р.

Ухвалою суду від 29.03.2019р. (а.с.125-126), за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення експертів поставлено питання чи виконаний підпис на договорі поруки № 1 від 26.09.2008р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_4 , останнім.

Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 2/441/275/19 від 02.09.2019р. (а.с.160-161), підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Поручитель» на договорі поруки № 1 від 26.09.2008р. виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Із пояснень в суді представника ОСОБА_2 та оглянутого паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого 03.03.2008р. на ім`я ОСОБА_4 видно, що він у період 21.08-04.10.2008р. перебував за межами України.

Вказане підтверджує ту обставину, що ОСОБА_4 договору поруки №1 від 26.09.2008р. з ЗАТ КБ «Приватбанк» не укладав, не підписував такий, а отже не може відповідати перед Банком за порушення зобов`язання ОСОБА_3 .

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 252747_cred від 26.09.2008р., оскільки він не виступав поручителем за означеним договором.

Доводи представника позивача, що висновок експерта від 02.09.2019р. не може бути належним та допустимим доказом у справі, суд бере до уваги, але розцінює як такі, що не спростовують висновку суду, що договір поруки №1 від 26.09.2008р. ОСОБА_4 не укладався, оскільки експертний висновок містить конкретну відповідь на поставлене судом питання, відповідає іншим фактичним даним та узгоджується з матеріалами справи.

Відповідно до положень ч. 1 і 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т.ч. витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні із позовом до суду понесено судові витрати в сумі 461 грн. 72 коп. (а.с.9, 28), а тому такі слід стягнути з відповідачки ОСОБА_3 .

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_4 суд стягує з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 судові витрати, понесені ним при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення суду в сумі 352 грн. 40 коп. (а.с.52) та при проведенні судово-почеркознавчої експертизи в сумі 5 495 грн. (а.с.209).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 128, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої на АДРЕСА_1 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «д», р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 1813,98 доларів США заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 461 грн. 72 коп. судових витрат.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_4 5 847 грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.02.2020.

Суддя Українець П.Ф.