Рішення № 87948816, 28.02.2020, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/57/20

Провадження № 2/581/50/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2020 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Сізова Д.В., з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

у присутності позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Скачко М.О., відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

17 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Вимоги мотивує тим, що рішенням Липоводолинського районного суду від 13 травня 2013 року з нього стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На час розгляду вказаної справи позивач працював, отримував стабільну заробітну плату, тому не заперечував про стягнення аліментів у вказаному розмірі.

На цей час його фінансове становище значно погіршилося, оскільки він ніде не працює, перебуває на обліку у Липоводолинській районній філії центру зайнятості, як безробітний. Після отримання у 2017 році травми під час ДТП стан його здоров`я погіршився, він тривалий час лікувався на стаціонарі та поніс великі фінансові затрати, у зв`язку з чим він не має можливості працювати. Крім того, на його утриманні перебуває мати, яка є пенсіонеркою та має другу групу інвалідності через онкологічне захворювання, а тому потребує постійного лікування.

У зв`язку з викладеним, просить суд змінити розмір стягуваних з нього рішенням суду аліментів на утримання сина з 1/3 частини до 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позову та зазначає, що на підтвердження погіршення стану здоров`я позивача ним надано лише копію консультативного висновку рентгенолога від 15 березня 2017 року та копію довідки Липоводолинської ЦРЛ від 14 квітня 2017 року, які підтверджують той факт, що позивач дійсно одноразово знаходився на стаціонарному лікуванні з 1 березня 2017 року по 6 квітня 2017 року, що не може вказувати на значне погіршення стану його здоров`я, яке вплинуло на відсутність роботи у позивача. Щодо доказів перебування матері на утриманні позивача, вказала, що з довідки вбачається встановлення їй інвалідності строком до 1 липня 2017 року, відомостей про те, що вона є інвалідом на час звернення до суду із вказаним позовом не надано. Зауважила, що доказів потреби матір`ю позивача постійного лікування також не надано. Посилається на те, що позивач неодноразово їздив на роботу до Польщі, має у власності автомобіль, частину будинку, надав копію не усієї трудової книжки, має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 20193 грн., у додаткових витратах на дитину участі не приймає. Також вказує, що їхній син ОСОБА_3 після перенесеної восени 2019 року травми має проблеми зі здоров`ям, потребує санаторно-курортного лікування та подальшого обстеження здоров`я.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Повідомив, що інвалідність після отриманої травми йому не встановлювалася і з цією метою до медичних закладів він не звертався. Однак отримані ним травми не дозволяють повноцінно працювати на високооплачуваних роботах. Вказав, що він близько п`яти разів після одужання їздив до Польщі на роботу із терміном перебування там від трьох до п`яти місяців, востаннє він повернувся у грудні 2019 року. Зазначив, що він у будь-який момент готовий надавати матеріальну допомогу сину на прохання відповідача, однак вважає, що визначений попереднім рішенням суду розмір аліментів є занадто великим.

Представник позивача адвокат Скачко М.О. також підтримала позовні вимоги, вказавши, що розмір аліментів повинен бути зменшений здебільшого через зміни матеріального становища позивача, оскільки він не працевлаштований, а також через погіршення стану його здоров`я.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. Повідомила, що вона працює фельдшером виїзної бригади екстреної медичної допомоги на 1,25 ставки і її заробітної плати не вистачає для належного утримання себе та дитини.

Заслухавши пояснення сторін, представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 травня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

Позивач зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Із 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 перебуває на обліку, як безробітній, в Липоводолинській районній філії Сумського обласного центру зайнятості (а.с.12).

Матір позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід ІІІ групи (безтерміново) за загальним захворюванням (а.с. 11).

Відповідно до копії довідки Липоводолинської центральної районної лікарні від 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 у період із 12 березня 2017 року по 6 квітня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні цього медичного закладу з діагнозом: Закрита черпно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забійні рани тім`янопотиличної області. Перелом ІІІ ребра зліва, забій органів грудної клітини. Закритий подвійний перелом лівої лобної кістки зі зміщенням і розривом симфізу. Осколковий перелом лівої підвздошної кістки.

Із копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він до серпня 2017 року працював контролером у філії «Роменський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» (а.с. 14).

ОСОБА_2 зареєстрована та разом із сином ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Згідно з довідкою-розрахунком Недригайлівського міжрайонного відділу ДВС від 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 у жовтні 2019 році одноразово вніс 11000 грн. на сплату аліментів та частково на погашення заборгованості, залишок заборгованості по сплаті аліментів складає 20193 грн.

Із 28 жовтня 2019 року ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Сумської обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом: Забій грудного відділу хребта. Компресійний перелом хребта без порушення функцій спинного мозку. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Підшкірна гематома тім`яної ділянки. Із 16 січня по 15 лютого 2020 року перебував на санаторному лікуванні у дитячому спеціалізованому санаторії «Люстдорф» м. Одесса.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту вказаних положень вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним та у зв`язку зі значним погіршення матеріального становища платника або погіршенням його здоров`я може бути зменшений.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час судового розгляду позивач не надав достовірних та достатніх доказів, на підставі яких можна було б встановити обставини значного погіршення його стану здоров`я, у зв`язку з отриманими ним у 2017 році травмами. У матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 після свого лікування у квітні 2017 року хоч раз звертався за медичною допомогою до закладів охорони здоров`я, проходив реабілітацію чи санаторно-курортне лікування, не надав позивач і доказів про те, що повністю чи частково втратив працездатність або звертався за встановленням йому групи інвалідності.

Крім того, у судовому засіданні сторона позивача вказала на те, що першочерговою підставою для зменшення розміру аліментів є відсутність роботи у позивача, а не його стан здоров`я. Та обставина, що ОСОБА_2 офіційно не працює та перебуває на обліку у місцевому центрі зайнятості, як безробітній, також не вказує на погіршення його матеріального стану, оскільки із пояснень позивача встановлено, що він систематично на тривалий час (3-5 місяців) їздить на роботу до Польщі, що у свою чергу вказує на його фактичну працевлаштованість та працездатність.

Наявність ІІІ групи інвалідності у матері позивача без підтвердження відомостей проте, які він несе витрати на її утримання також не може вказувати на наявність передбачених ч. 1 ст. 192 СК України підстав для погіршення його матеріального стану.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем значного погіршення його матеріального становища або погіршенням його здоров`я, які б вказували на необхідність зменшення стягнутих рішенням суду аліментів, тому відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення суду складено 2 березня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: суду не відомий.

Суддя Д. В. Сізов