Рішення № 87947429, 27.02.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/9598/19

Провадження № 2/591/822/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовомАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

встановив:

Позивач 21 червня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 09 квітня 2013 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 8 тис. грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов`язання за договором Банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, станом на 14.05.2019 року, у загальному розмірі 30912,81 грн., що складається із заборгованості за тілом кредита - 13221,40 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 5304,56 грн., заборгованості за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання - 9838,62 грн., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 600,00 грн., а також штрафу - 500,00 грн. та 1 448,23 грн., яку банк просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась, направивши відзив на позов, в якому виклала свої заперечення проти позову та просила в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 09 квітня 2013 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір №б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 8 тис. грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов`язання за договором Банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 30912,81 грн., з якої: заборгованість за тілом кредита - 13221,40 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита - 5304,56 грн., заборгованість за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання - 9 838,62 грн., заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 600,00 грн., а також штраф - 500,00 грн. та 1448,23 грн..

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі ст. 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Надана банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що підписана ОСОБА_1 , не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру кредиту, порядку його погашення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, всупереч положенням ст.ст.207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 закону України "Про захист прав споживачів" відповідачем не підписані і не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу на умовах визначеними цими документами.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 14.05.2019 року, позивачем, щомісячно, починаючи з 01 липня 2015 року і до 01 листопада 2018 року, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита (підтверджується четвертою колонкою розрахунку заборгованості) на загальну суму 18 641,70 грн.. При цьому відповідачу такого розміру кредитного ліміту позивач взагалі не встановлював (розмір кредитного ліміту 8 000,00 грн.).

Такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі, не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.

Отже, станом на 14.05.2019 року, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредита) відсутня: 18641,70 грн. (сума доданих позивачем до тіла кредита відсотків) «-» 18 525,96 грн. (сума нарахованої та пред`явленої до стягнення заборгованості за тілом кредита та простроченим тілом кредита 13 221,40 грн. + 5 304,56 грн. ) = «+115,74 грн.». А вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, як також, вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, безпідставно в односторонньому порядку, було збільшено розмір начебто погодженої сторонами на момент укладення договору річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 30,00% на рік до 34,80% на рік та з 34,80% на рік до 43,20% на рік.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку № б/н від 09 квітня 2013 року процентна ставка не зазначена.

Тому, розрахунок позивача нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредита відсотків як договірних є не вірним та спростовується вище зазначеним, що також свідчить про необґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Щодо процентів за користування кредитом.

Згідно позовної заяви вимога до відповідача про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом не заявлена, а суд відповідно до статті 13 ЦПК України зобов`язаний дотримуватись принципу диспозитивності цивільного судочинства, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З розрахунку вбачається, що позивачем нараховувалась, як договірна, пеня за прострочене зобов`язання та пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також нараховано, як договірний, штраф.

Неустойка за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язана сплачувати у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді неустойки була передбачена договором.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вимоги про стягнення з відповідача неустойки не грунтуються на відповідному письмовому правочині, оскільки, як зазначалося вище, сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

Також, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази, розрахунки, суд вважає, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 березня 2020 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО