Вирок № 87944334, 24.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17680/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сазонової М.Г., при секретарі Павлікові Д.О., за участі прокурора Цвєтова Д.А., потерпілої ОСОБА_1 , законного представника потерпілої ОСОБА_2 , захисника Николенка Р.С., обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040007725 від 15 вересня 2019 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 22.06.2007 року Апеляційним судом Івано-Франківської області, за ч. 2 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України до 6 років позбавлення волі, 27.12.2013 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 26.03.2019 року Київським апеляційним судом, за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 15.09.2019 року приблизно о 00 годин 40 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час поруч із будинком, знаходилась потерпіла ОСОБА_1 , та розмовляла по мобільному телефону марки «Iphone 6S».

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Iphone 6S», який належить ОСОБА_1 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії носять відкритий характер ОСОБА_3 підійшов до потерпілої ОСОБА_1 , обравши об`єктом злочинного посягання майно потерпілої, а саме мобільний телефон потерпілої марки «Iphone 6S», IMEI: НОМЕР_1 вартістю 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_2 вартістю 50 гривень, який знаходився у неї в правій руці, та вхопив його.

Після того, як ОСОБА_3 вихопив у потерпілої ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Iphone 6S» вони разом по інерції впали. Опинившись на землі ОСОБА_3 побачив, що його дії були помічені іншими особами, викинув вказаний викрадений телефон на землю.

ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі оскільки під час наміру зникнути з місця скоєння злочину був зупинений громадянами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, попросив пробачення у потерпілої, та показав суду, що дійсно у вересні вночі намагався відкрито вирвати із руки потерпілої її телефон, проте вона опиралась та вони впали на землю. Потім він побачив, що до них біжать хлопці, тому намагався втекти та був ними затриманий.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала судові, що 15 вересня 2019 року, перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , на святкуванні дні народження знайомого. Ввечері виникла необхідність сходити до магазину, тому вона з друзями прийшли до цілодобового магазину та поки купували продукти, вона в цей час розмовляла по телефону, поруч в черзі за ними став, раніше їй не знайомий чоловік, ОСОБА_3 . Він спочатку придивлявся до неї, потім почав відбирати мобільний телефон, а саме потягнув за руку в результаті чого вона впала разом із ним. В цей же час її подруга почала кликати на допомогу. ОСОБА_3 намагався втекти, проте був затриманий її друзями.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав суду, що у зазначений день святкував свій день народження разом із друзями, за вказаною адресою. Близько першої ночі ОСОБА_1 разом із подругою пішли до продуктового магазину. В той час він розмовляв з потерпілою по телефону, однак в певний момент вона перестала відповідати. Він вирушив до магазину, де дізнався про подію, що трапилася, та почав наздоганяти ОСОБА_3 , проте останній вже був затриманий іншими особами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала суду, що того дня приблизно о 01 годині ночі разом із ОСОБА_1 пішла до магазину. Коли вони стояли в черзі, позаду підійшов ОСОБА_3 і закрив обличчя рукою ОСОБА_1 , намагався відібрати телефон. В цей час, вона побігла кликати на допомогу, коли повернулася, поліцію вже було викликано.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що того вечора дійсно перебував за вказаною адресою. ОСОБА_5 забігла до будинку та кликала на допомогу, пояснила, що на ОСОБА_1 напав невідомий чоловік. Він разом з товаришем побіг на допомогу, проте коли вони прибули на місце події ОСОБА_3 був вже затриманий іншими особами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав суду, що в той вечір з друзями перебували за вказаною адресою. Близько 12 години ночі, а можливо й пізніше помітили, що немає ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які того вечора були разом із ними. В цей час почули крики про допомогу, та відразу побігли дізнатися, що трапилось. Прибувши на місце події, побачив, що ОСОБА_1 перебувала на землі, та побачивши його почала кричати, що в неї вихопили телефон, а ОСОБА_3 намагався втекти. Тоді він побіг за ОСОБА_3 , зупинив його, затримав та передав його працівникам поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала суду, що тієї ночі, вона вже відпочивала, тим часом її знайома ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вийшли до магазину за кавою. В той момент, коли вона почула крики, то одразу вийшла на вулицю, побачила як хлопці побігли за обвинуваченим. Згодом почали обробляти рану ОСОБА_1 , так як вона впала та пошкодилась, та знайомому останньої, якому нанесений був удар ножем.

Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Вина ОСОБА_3 у вчинені злочину також підтверджується дослідженими та оголошеними в суді:

-даними протоколу огляду місця події від 15.09.2019 року з диском до нього, складеного старшим слідчим Дніпровського управління поліції ГУ МВС України в м. Києві Чеберяком О .О . , в присутності понятих та потерпілої - земельної ділянки на перехресті вулиць Русанівські Сади та 6-ї Садової в м. Києві визначено місце нападу невідомою особою на неї, в ході якого в неї забрали мобільний телефон (т. 1 а.с. 60-61);

-даними протоколів про проведення слідчого експерименту від 29.10.2019, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 в присутності законного представника ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожен окремо, із застосуванням відео -фіксування, на місці зазначили про обставини вчинення грабежу (т. 1 а.с.107-126);

-довідкою вартості директора сервісного центру «ISAVE» від 30.10.2019, згідно якого вартість мобільного телефону марки «Iphone 6S» становить 15 000 грн; товарним чеком ПП «Електротовари» згідно якого вартість мобільного телефону марки «Iphone 6S» становить 15 000 грн (т. 1 а.с. 63, 85);

-протоколами огляду вилучених 15 вересня 2019 року речей, від 20 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 71-85).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, суд встановив, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_1 прямо вказала на обвинуваченого, як на особу, що намагалася відібрати у неї телефон. Такі покази потерпілої цілком узгоджуються із показами свідка ОСОБА_7 , який був свідком цього злочину та приймав участь у затриманні ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_5 , підтвердила суду, що була поруч із потерпілою в той момент коли ОСОБА_3 намагався відібрати у ОСОБА_1 мобільний телефон, по якому остання розмовляла. Свідок ОСОБА_8 , підтвердила суду, що була понятою під час складання протоколу огляду, а також вказувала, що до того як прибула на місце події почула крики про допомогу з вулиці, вийшовши побачила, як ОСОБА_3 тікав, а інший хлопчина намагався його наздогнати, потім потерпілій надавали медичну допомогу, оскільки остання сильно впала.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття .

Обставиною, згідно ст. 67 КК України, що обтяжує покарання в обвинувальному акті є рецидив злочину (наявність судимості за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 КК України).

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за грабіж.

Визначаючи необхідну міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне, враховуючи конкретні обставини справи, призначити ОСОБА_3 покарання лише у виді позбавлення волі, проте у мінімальних межах, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчиненні нових злочинів, враховуючи положення ст. 68 КК України.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку - 24 лютого 2020 року.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цей злочин у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання частково відбуте за попереднім вироком Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати із 24 лютого 2020 року.

Згідно зі ч. 5 ст. 72 КК України, у редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув`язнення з 15 вересня 2019 року по 24 лютого 2020 включно, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 6S» 64 GB, IMEI: НОМЕР_1 та сім-карту мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_3 , які передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_1 - залишити у її володінні (т. 1 а.с. 64); ніж, пляшку із рідиною - знищити; портфель марки «Nike», шкарпетку, кепку, засоби контрацепції - повернути власнику ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 65).

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М. Сазонова