Рішення № 87941418, 26.02.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/448/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2020 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Преміум актив” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Преміум актив” (далі - ТОВ “ФК “Преміум Актив”), в особі директора Маловічко А.М., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19.08.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем був укладений договір № 3096410741-033558 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання нею певних дій, які свідчать про укладення Договору.

Позивач зазначає, що відповідачка 19.02.2018 року шляхом перерахування їй на картковий рахунок отримала позику в сумі 2000 грн. на строк до 18.09.2018 року, із сплатою 730 процентів річних, тобто 2% за кожен день користування позиваю.

Відповідач у встановлений договором строк не повернув суму позики, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2019 року становить 13200 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом – 2000 грн.;

-заборгованості по процентам за користування кредитом – 4720 грн.;

- заборгованості за пенею - 6480 грн.

15.01.2019 року між позичальником ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ТОВ “ФК “Преміум Актив” укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія є гроші» відступило ТОВ “ФК “Преміум Актив” свої права вимоги заборгованості за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, а позивач ТОВ “ФК “Преміум Актив” набуло статусу нового кредитора — стягувача до кредитним договором, останній звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року в розмірі 13200 грн.

Ухвалою судді від 08.04.2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала з підстав недоведеності укладення кредитного договору. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що доданий до позовної заяви договір кредиту вона не укладала. Про наявність такого договору їй стало відомо з позовної заяви. Подана заявка-анкета не свідчить про укладення між сторонами договору кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, а договір не містить електронного підпису позичальника. Відповідачка вважає, що долучене позивачем до позовної заяви платіжне доручення не може бути доказом перерахунку грошових коштів, оскільки не містить всіх необхідних реквізитів розрахункового документа. Крім того зазначає, що згідно правил надання коштів у позику ТОВ “Фінансова компанія є гроші” надає кошти у позику лише юридичній особі. З цих підстав ОСОБА_1 просила в позовних вимогах ТОВ “ФК “Преміум актив” відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але направив до суду клопотання, в якому вказав, що позов підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність відповідача.

У зв`язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на час укладення спірного договору) зазначено, що ооговір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 , відповідно до якого останній надано кредит у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 727,4 грн. за 31 день тобто 2% за кожен день користування (а.с.13-14).

На останньому аркуші вищевказаного Договору у графі «позикодавець» міститься друкований запис «Електронний підпис / ОСОБА_1 /», а у графі Позичальник «СМС КОД: 779381». Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься. (а.с.19)

Аналогічна форма посвідчення містяться й у документі під назвою: «Графік розрахунків», що є додатком до договору (а.с.20).

Згідно платіжного доручення від 19.08.2018 року № 6088 ТОВ «Фінансова компанія є гроші» перерахувало ОСОБА_1 2000 грн.. Призначення платежу - код авторизації надання позики згідно договору кредитування № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року (а.с.26). Разом з тим, зазначена роздруківка не містить будь-яких даних, що вона підписана платником та проведена банком.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року заборгованість відповідача станом на 15.01.2019 за вказаним договором становить 13200 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом – 2000 грн.;

-заборгованості по процентам за користування кредитом – 4720 грн.;

- заборгованості за пенею - 6480 грн.(а.с.21-25).

15.01.2019 року між ТОВ “ФК “Преміум актив” та ТОВ “Фінансова компанія є гроші” укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, за умовами якого ТОВ “Фінансова компанія є гроші” передало ТОВ “ФК “Преміум актив” усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у ТОВ “Фінансова компанія є гроші” згідно договорів, укладених між останнім та боржниками, в тому числі і з ОСОБА_1 (а.с. 9, 12).

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача ТОВ “ФК “Преміум актив” перейшло право первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті «https://e-groshi.com» і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення цього договору.

Також позивач зазначає, що ідентифікатором, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» є СМС повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Відповідно до п. 1.3, п. 2.4.1. Правил про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія є гроші», затверджених наказом № 7 від 27.11.2017 року, грошові кошти надаються Товариством лише юридичній особі у безготівковій формі (а.с. 43-44).

Крім того, відповідно до п. 2.6 Правил про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія є гроші» договір є укладеним з моменту зарахування коштів (суми позики або фінансового кредиту) на поточний рахунок клієнта (позичальника), якщо інше не встановлено Договором (а.с.44).

Згідно п. 4.1. договору позика вважається наданою в момент отримання позичальником коштів в касі позикодавця, що підтверджується відповідним касовим ордером та/або зарахуванням коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів).

Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

Частиною 1 ст. 14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Особливі вимоги відповідно до цього Закону пред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що надання послуги фіксування часу включає: реєстрацію звернень, на підставі яких формується електронна позначка часу; формування електронної позначки часу за допомогою особистого ключа центру сертифікації; передачу користувачеві послуги фіксування часу сформованої електронної позначки часу; реєстрацію та збереження електронної позначки часу, переданої користувачеві послуги фіксування часу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 11 цього Закону визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину: електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт виникнення зобов`язань між ТОВ “Фінансова компанія є гроші” та відповідачем, не надано належних доказів того, що саме відповідачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення з кодом 779381), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора.

Лист АТ «АКБ «Конкорд» №108 від 29.01.2019 року, на який посилається позивач, як підтвердження надання відповідачці грошей, не містить жодних ідентифікуючих даних про клієнта, а саме відповідача ОСОБА_1 – із фрагментів номеру карти, що відображені в даному повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме ОСОБА_1 (а.с.27).

Платіжне доручення №6088 від 19.08.2018 року (а.с. 26) не містить необхідних реквізитів, що підтверджують його виконання платником та проведення банком, зокрема підписів відповідальних осіб, відтисків печаток банку тощо.

Розрахунок заборгованості за договором № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року (а.с 21) та анкета клієнта не є доказом наявності договірних зобов`язань між сторонами.

Крім того, суд неодноразово витребував у позивача за клопотанням представника відповідача оригінал електронного доказу, а саме, договір № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року, однак відповідач такого доказу до суду не надав, письмові пояснення про причини не надання електронного доказу до суду не надав. Враховуючи те, що відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії договору (паперової копії) № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року про надання позики оригіналу, суд не бере до уваги письмову копію вказаного договору.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт укладення між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачкою договору № 3096410741-033558 від 19.08.2018 року та отримання ОСОБА_1 будь-яким чином коштів, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у позову покладаються на позивача.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Преміум актив” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіТустановський А.О.