Рішення № 87940795, 02.03.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7837/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Моторне /транспортне/ страхове бюро України, ОСОБА_2 - про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути із ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 51104 гривні. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.03.2017 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, на момент ДТП, застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна». У результаті вказаної ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер. Вироком Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_2 визнано винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК України. ОСОБА_2 частково відшкодував потерпілим у кримінальному провадженні моральну та матеріальну шкоду. Однак, позивач понесла матеріальні витрати на поховання чоловіка, поминальний обід та на встановлення надгробного пам`ятника на загальну суму 51 104 грн. та у зв`язку із тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до полісу Зеленої карти PL/02/35037020 в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», вважає, що страхова компанія повинна відшкодувати їй вказані понесені витрати, проте ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відмовила у здійсненні відшкодування у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 здійснив відшкодування потерпілим, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.01.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав, вказав, що у страхової компанії відсутній обов`язок відшкодування, оскільки позивач отримав відшкодування збитків у повному розмірі від ОСОБА_2 . Просить у задоволенні позову відмовити.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом встановлено, що відповідальність водія автомобіля марки «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу Зеленої карти PL/02/35037020 в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», чого не заперечили сторони.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою..

Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 28.07.2017 року ОСОБА_2 визнано винним за ч.2 ст. 286 КК України із призначенням покарання.

Даним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 03 березня 2017 року в 19 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «ВМW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Польща), рухаючись ним по автодорозі Львів - Рава-Руська в напрямку до м.Львова, при проїзді ділянки в районі 44 км 500 м. у с. Гараєць Жовківського району Львівської області, порушив вимоги Розділу 1 п.п.1.5, 1.10 ( в частині визначення термінів "видимість у напрямку руху" , "дорожня обстановка", "пішохідний перехід"); Розділу 2 п.п. 2.3 б) ,д), 2.9 а); Розділу 12 п.12.1 , 12.2; Розділу 18 п.18.1; інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.35.1 " Пішохідний перехід" дод. 1 та горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.3. дод. 2 Правил дорожнього руху України, що виразилось у тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись із швидкістю 60 км/год., яка перевищувала допустиму по видимості у напрямку руху в темну пору доби на даній ділянці дороги швидкість 45-46 км/год., при наближені до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівним дорожнім знаком 5.35.1 "Пішохідний перехід" дод. 1 ПДР України та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.3 дод. 2 ПДР України, яка позначає пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод, які він завчасно міг виявити, не вжив своєчасних заходів щодо зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу до безпечної, а в разі потреби до зупинки, відтак не дав дорогу ОСОБА_3 , який перебував на даному пішохідному переході, такими своїми діями створив аварійну обстановку, що призвела до наїзду на останнього керованим ним автомобілем марки «ВМW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Польща), в результаті чого ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

Відповідно до вказаного вироку суду, ОСОБА_2 відшкодував потерпілим завдану матеріальну шкоду.

Із долучених до матеріалів справи копій заяви ОСОБА_2 та розписки ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_2 було відшкодовано потерпілим у кримінальному провадженні 6500,00 доларів США як компенсацію за завдану моральну та матеріальну шкоду.

Листом ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні відшкодування. Відмова обґрунтована тим, що ОСОБА_2 здійснив відшкодування потерпілим, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відсутній обов`язок здійснення такого відшкодування.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмежовано шкоду, пов`язану із смертю потерпілого.

Так, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами . Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Згідно п. 9.3, 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Статтею 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відтак, суд приходить до переконання, що позивач правомірно заявила позовні вимоги про стягнення відшкодуванняпонесених нею витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, оскільки таке передбачено законодавством України.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій документів про витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, понесені позивачем витрати становлять 51104 гривень, з яких: 6304 гривень - витрати на поховання, 15800 гривень - витрати на поминальний обід; 29000 гривень - витрати на спорудження надгробного пам`ятника.

Разом з тим, згідно п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальний розмір відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», станом на березень 2017 року розмір мінімальної заробітної плати становив 3200,00 гривень.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме, із відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача слід стягнути витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 38400,00 гривень, що не перевищує встановленого максимального розміру таких витрат, визначеного Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 577 гривень 37 копійок.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст. 979, 988, 990, 1200, 1201 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» /ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62/ на користь ОСОБА_1 /ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 / 38400,00 /тридцять вісім тисяч чотириста/ гривень відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» /ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62/ судовий збір у розмірі 577 /п`ятсот сімдесят сім/ гривень 37 копійок на користь держави.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст рішення суду складений 02 березня 2020 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.