Ухвала суду № 87940659, 26.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1591/20

Провадження № 1-кп/461/364/20

УХВАЛА

26.02.2020 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченко В.Є.

при секретарі - Собко В.В.

за участю:

прокурора Грицишина В.С.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Валігури В.В.

при розгляді у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурору про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12019140050003314 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. ч. 4, 5 ст. 27-ч. 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12019140050003314 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4,5 ст. 27 – ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подав суду клопотання, в якому просить продовжити застосування раніше обраного запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування внесеного клопотання посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 6 років, не має міцних соціальних зв`язків у м. Львові та не має законних джерел доходів. Відтак, є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Тому, необхідним та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, що дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували.

Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 грудня 2019 р. слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

30 січня 2020 р. строк дії запобіжного заходу продовжено до 28.02.2020 р.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Разом із цим, прокурором в судовому засіданні не наведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в клопотання такі ризики теж не зазначені. Будь-які обставини, які б вказували на наявність реальних або можливих намірів обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню прокурором не доведені.

Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, прокурором не наведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому КПК України не передбачає можливість продовження строку дії домашнього арешту на стадії судового розгляду справи. Така можливість передбачена КПК України лише в межах строку досудового розслідування. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 369, 376 ,177, 315 КПК України,суд –

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12019140050003314 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. ч. 4, 5 ст. 27-ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Радченко В.Є.