Рішення № 87940538, 25.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18212/19

Провадження №2/523/793/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Челобітченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту в розмірі 127490,45 грн. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем було укладено договір №DN05NN00000007 від 15.09.2008 року, відповідно до якого, вона отримала кредит у розмірі 25000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. З часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконувала грошове зобов`язання в наслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, відсотки, штрафні санкції та понесені судові витрати.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача надійшов відзив в якому просить суд відмовити у задоволені позовної заяви з тих підстав, що відповідач ніяких договорів з позивачем не укладала, матеріали справи не містять копії кредитного договору, в анкеті вказано, що прийняття її до розгляду не означає виникнення у Банка зобовязань по наданню кредиту. номер анкети- заяви має виправлення та в іншійї її частині має другимй номер. анкета-заява та Умови приєднання не є договором приєднання з огляду висновку ВП Верховного Суду щодо вказаних правовідносин. Також, недотримано строків позовної давності для вимог про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , 15.09.2008 року підписала анкету-заяву позичальника № НОМЕР_1 , на отримання споживчого кредиту у ЗАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 25000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 відсотків в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди в сумі 0 відсотків, на строк з 15.09.2008 року по 13.09.2013 року.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що вона не підписувала анкету-заяву позичальника від 15.09.2008 року, так як нею не надано жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини.

Вважаючи, що з часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконувала грошове зобов`язання, Банк розрахував заборгованість за договором кредитування яка станом на 04.11.2019 року становить 127490,45 грн., в тому числі:

- 25000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 24470,50 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 1655,77 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 76364, 18 грн. - загальна сума нарахованої пені за період з 15.09.2008 року по 21.06.2011 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 грудня 2016 року №712/918/14-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Прострочена заборгованість по тілу кредита у відповідача виникла 13.09.2013 року, отже строк позовної давності щодо звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості закінчився 13.09.2017 року.

Позивач звернувся до суду 25.11.2019 року та заяву про поновлення строку на звернення до суду не подавав.

Крім того, суд також не приймає до уваги п.1.1.7.31 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг (далі - Витяг), оскільки зміна строку позовної давності погоджується між кредитором і позичальником та укладається в письмовій формі, яка підписується сторонами договору. Витяг відповідачем не підписаний, а отже, суд приходить до висновку, що сторони не погодили зміну строку позовної давності у відповідності до вимог закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задоволенню не підлягають.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, штрафу процентного та штрафу фіксованого з наступних підстав.

Вирішуючи питання про стягнення нарахованої Банком заборгованості по кредитному зобов`язанню, суд виходить з наступного обґрунтування, з урахуванням правової позиції висловленою Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц.

Так, відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Більш того Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, пенею та штрафом, взагалі не зазначає поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, період її виникнення, час її погашення та/або прострочення, несплата якої призвела до виникнення заборгованості, яку просить стягнути Банк в судовому порядку.

Представник позивача, скориставшись своїм правом, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, отже розгляд справи проведений судом на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення тіла кредиту, та безпідставність позовних вимог в частині стягнення відсотків, штрафу (пені), в зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5,6,10,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені позовної заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2020 року.

Суддя-