Ухвала суду № 87940025, 24.02.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7709/19

Провадження 2/711/525/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі позивач ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Якушенко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконним акту про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ,-

встановив:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання незаконним акту про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить суд передати вказану цивільну справу за підсудністю до Господарського суду Черкаської області для розгляду тим самим складом суду, що розглядає справу про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» (справа №17-14-01/1494).

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою від 14 травня 2004 року Господарський суд Черкаської області порушив провадження у справі № 17-14-01/1494 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу «А/РТЕК» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання банкрутом. На даний час триває процедура розпорядження майном.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З 21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який прийнятий Верховною Радою України 18 жовтня 2018 року та набрав чинності 21 жовтня 2019 року.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, позовні заяви, стороною у яких є боржник, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до підсудності іншого суду.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав, проси задовольнити його повністю.

Позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою від 14 травня 2004 року Господарський суд Черкаської області порушив провадження у справі № 17-14-01/1494 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу «А/РТЕК» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання банкрутом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність:

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами);

Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України "Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Разом з тим, представник відповідача просить суд передати справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання незаконним акту про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за підсудністю до Господарського суду Черкаської області на підставі п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Так, територіальна підсудність становить собою визначений процесуальним законодавством порядок розподілу справ між судами одного й того самого рівня залежно від території, на яку поширюється їхня юрисдикція. За правилами територіальної підсудності справу розглядає суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено правопорушення, або за місцем знаходження сторони (як правило, відповідача).

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку про те, що Законом не передбачено передачу цивільних справ із суду цивільної юрисдикції до суду господарської юрисдикції, у зв`язку з порушенням територіальної підсудності розгляду справи, у зв`язку з чим слід відмовити в задоволенні клопотання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 31 ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконним акту про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за підсудністю до Господарського суду Черкаської області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.В.Демчик

Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2020 року.

Головуючий: Р. В. Демчик